пошук  
версія для друку
26.07.2008

Права людини в Україні - 2007. 19. Домашнє насильство як порушення прав людини

   

[1]

1.  Загальний огляд

Ситуація з попередженням та протидією насильства в сім’ї в 2007 році залишалася такою ж складною, як і раніше, і не відповідала вимогам захисту прав людини на життя, приватність, недоторканність, найвищий досяжний рівень здоров’я, свободу від фізичних та психічних покарань, морального та економічного тиску тощо.

При цьому потрібно зауважити, що Рада Європи визначила 2007 рік, як рік боротьби із домашнім насильством та розпочала Європейську кампанію щодо ліквідації домашнього насильства проти жінок. Кампанія продовжується до 2008 року. Ідея її проведення виникла на саміті Ради Європи у Варшаві, коли учасники саміту почали вимагати вжиття негайних дій проти насильства по відношенню до жінок, яке набуло в Європі загрозливих масштабів. До її реалізації повинні долучатися уряди, відповідні державні установи, міжнародні та неурядові організації, ЗМІ та громадськість у цілому. Кампанія має на меті ознайомити громадськість з масштабами насильства по відношенню до жінок та сприяти формуванню нових законів та практики, які покликані зупинити насильство.[2]

Організація Об’єднаних Націй також висловила своє занепокоєння ситуацією із насильством і виголосила десятиріччя боротьби із ним. 25 лютого 2008 р. ООН розпочала кампанію щодо боротьби із насильством над жінками та дівчатами. Кампанія триватиме до 2015 року, який також є фінальним для досягнення Цілей тисячоліття щодо подолання бідності[3].

Українська ж держава, в особі урядовців та урядових структур, фактично проігнорувала цей рік, ознаменувавши його такою знаковою негативною подією, як виселення в судовому порядку з приміщення та фактичне закриття Київського міського центру роботи з жінками (судовий позов з боку Шевченківської в м. Києві районної ради). Процес „захвату” нерухомої власності в Києві, що триває, відбився й на організаційних структурах із захисту прав жінок та попередження насильства в сім’ї[4]. Таким чином, столиця подала «приклад», як вчиняти з подібними установами в інших областях.

Як незадовільну можна оцінити й державну політику України в сфері протидії та попередження насильства в сім’ї в 2007 р. Підтвердженням тому є стан виконання рекомендацій, які містилися в попередньому звіті[5] (дивіться Розділ «Виконання рекомендацій правозахисних організацій»).

Оскільки в минулорічному звіті також був окремий розділ, присвячений проблемам порушення прав людини у випадках домашнього насильства, у звіті за 2007 р. не має сенсу повторювати ті положення, які збереглися в незмінному стані. Є речі, явища, заходи, чия тривалість або значення виходять за рамки одного року, на що ми будемо вказувати, з посиланням до відповідних сторінок. Водночас, структура сучасного звіту залишена нами в наближеному до минулорічного стані для більш простого порівняння даних та тенденцій.

За даними МВС України щодо попередження та припинення міліцією фактів домашнього насильства на профілактичному обліку в 2007 р. перебували 87 831 осіб, які вчинили насильство в сім’ї. З них: 77 664 чоловіків, 9098 жінок, 1069 дітей. У 2007 р. узято на облік більше 65 тисяч осіб, з яких за фізичне насильство – 37 728 осіб, психологічне – 24 382 особи, економічне – 2 916 осіб. Винесено 76 865 попереджень, близько 5 830 захисних приписів. Фізичне та психологічне насильство є найбільш розповсюдженими видами насильства, на які припадає 95 % випадків.[6]

Державна соціальна служба для дітей, сім’ї та молоді веде банк даних щодо кризових сімей. Станом на 1 січня 2007 р. до цього банку входило 113 681 українських сімей[7].

На Національну «гарячу лінію» з питань насильства та захисту прав дітей 8 800 500 33 50, що працює на базі центру «Ла Страда – Україна», за період грудень 2004 р. – грудень 2007 р. надійшло 1059 звернень. Із них у 2007 р. – 367 дзвінків.

Згідно з даними Київського міського центру роботи з жінками, який надавав безкоштовну юридичну, психологічну, інформаційну та медико-соціальну підтримку, за період його діяльності – близько 39 тисяч жінок та 3, 5 тисяч чоловіків отримали необхідну допомогу. У притулку для потерпілих від домашнього насильства щороку знаходять захист та укриття близько 60 жінок та 25 дітей. За 2007 рік на телефон довіри Центру звернулися 446 осіб.

За даними Міністерства України в справах сім’ї, молоді та спорту за 9 місяців 2007 р. в центрах соціально-психологічної допомоги працювали 255 штатних та 28 залучених працівників, якими було надано допомогу 1349 особам – в цілодобовому стаціонарі, одноразову допомогу – 2876 особам, допомогу в умовах денного стаціонару – 891, консультації за телефонами довіри – 2341.[8] За цей період спеціалістами центрів було надано 98263 соціальних послуг, з яких: 14785 психологічних послуг, 3731 юридичних, 10259 соціально-педагогічних, 39730 соціально-побутових, 8383 інформаційних, 16181 соціально-економічних та 5194 соціально-медичних.

Насильство в сім’ї є також коштовною справою, приносить суттєві матеріальні збитки потерпілим. Середня вартість випадку домашнього насильства – 7300 гривень, причому потерпілим він коштує близько 1700 гривень – решта припадає на платників податків. Українському бюджету, за оцінками вчених, випадки насильства коштували близько 158 464 540[9]. Підрахунок вартості одного випадку сімейного насильства містив у собі ряд показників, серед яких:

­  прямі втрати майна;

­  витрати, пов’язані зі здоров’ям;

­  економічні втрати, викликані зниженою працездатністю або невиходом на роботу;

­  витрати, пов’язані з правоохоронними органами;

­  витрати, пов’язані із судами;

­  витрати соціальних служб;

­  витрати, пов’язані з перебуванням у притулках і кризових центрах;

­  витрати, пов’язані з дітьми жертви.

 

2.  Відповідальність держави за забезпечення прав людини на захист від насильства

І цього року варто повторити висновки громадських та міжнародних організацій, у тому числі Міжнародної Амністії, про те, що влада України не виконує свої міжнародні зобов’язання, не застосовує на практиці принцип «необхідної відповідальності держави» (так званий принцип due diligence) для забезпечення права жінок на рівність, життя, свободу, безпеку, свободу від дискримінації[10].

19 лютого 2007 р. була затверджена постановою Кабінету Міністрів України Державна програма підтримки сім’ї на період до 2010 року. У ній міститься декілька пунктів, які стосуються питань запобігання насильства в сім’ї.


Так, серед очікуваних результатів програми вказано, що виконання цього документу дасть змогу, серед іншого, «удосконалити систему запобігання насильству в сім’ї та створити дієву систему надання допомоги жертвам насильства; удосконалити систему надання допомоги сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, їх соціального супроводу; зменшити кількість злочинів, пов’язаних з насильством у сім’ї. Окремі положення Плану заходів щодо підтримки сім’ї стосуються саме подолання насильства в сім’ї. Зокрема, це зобов’язання держави:

­  Провести моніторинг ефективності реалізації Закону України "Про попередження насильства в сім’ї, інших нормативно-правових актів з цього питання та підготувати в разі потреби пропозиції щодо внесення до них змін (пункт 2).

­  Підготувати пропозиції стосовно продовження строку дії обмежень, що встановлені захисним приписом, передбаченим Законом України "Про попередження насильства в сім’ї", від 30 діб до трьох місяців (пункт 3).

­  Проводити широкомасштабну інформаційно-просвітницьку роботу шляхом створення та розповсюдження соціальної реклами з питань запобігання насильству в сім’ї (телевізійні та радіопрограми і передачі, випуск друкованої продукції); організувати тренінги і семінари в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах з питань запобігання і протидії насильству в сім’ї (пункт 24).

­  Проводити щороку Всеукраїнську акцію «16 днів проти насильства» (пункт 25).

­  Розповсюджувати методичну літературу з питань застосування сучасних форм та методів роботи з особами, які вчинили насильство в сім’ї, та їх жертвами (пункт 26).

­  Забезпечити розроблення та застосування в практичній роботі методики виявлення, профілактики й соціально-психологічної реабілітації дітей, що зазнали насильства в сім’ї (пункт 27).

­  Включити до планів підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «молодший спеціаліст» та «спеціаліст» курс лекцій з агресології та віктимології (пункт 28).

­  Організувати роботу з підготовки та видання методичних матеріалів з питань запобігання насильству в сім’ї, проведення роботи з особами, що схильні до вчинення такого насильства та їх жертвами (пункт 30).

­  Проводити наукове дослідження за темою «Психологічна допомога дітям, що потерпають від насильства в сім’ї»; навчальні тренінги і семінари для фахівців з питань сім’ї щодо вжиття заходів для запобігання насильству в сім’ї (пункт 33).

­  Включити до планів підготовки психологів, соціальних працівників та інших фахівців у галузі педагогіки курс лекцій з реабілітації жертв насильства в сім’ї; запровадити в закладах післядипломної освіти педагогічних працівників курс лекцій з питань запобігання насильству в сім’ї та надання допомоги жертвам такого насильства (пункт 34).

­  Включити до планів підготовки в медичних вищих навчальних закладах курс лекцій з питань запобігання насильству в сім’ї та надання допомоги жертвам такого насильства; забезпечити перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців первинної лікувально-профілактичної допомоги, іншого медичного персоналу, що працює з жертвами насильства в сім’ї (пункт 35).

­  Удосконалити систему відомчої та запровадити державну статистичну звітність з питань запобігання насильству в сім’ї та щодо проявів жорстокого поводження з дітьми» (пункт 36).

У березні 2007 року Верховна Рада України врешті решт затвердила рекомендації Парламентських слухань «Стан протидії гендерному насильству в Україні», які проводилися 22 листопада 2006 р. Вони були затверджені в значно скороченому вигляді, порівняно з проектом, підготовленим учасниками слухань та профільним Комітетом Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.

5 березня 2008 р. профільний комітет провів засідання, на якому заслухав виконання рекомендацій. Воно показало, що цілеспрямована скоординована робота різних державних структур в 2007 р. не велася, цілісна державна політика протидії насильству відсутня. Статистику має лише МВС України.

У минулому звіті окрема увага приділялася проблемам надання спеціалізованої медичної допомоги жертвам насильства. На жаль, ситуація в цій сфері, яка найбільше стосується прав потерпілих на допомогу, на захист здоров’я, залишилася взагалі без змін. Тому всі положення минулого звіту залишаються актуальними.

Що стосується вдосконалення законодавчого забезпечення, то законопроект № 2539 «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо попередження насильства в сім’ї» був прийнятий у першому читанні в лютому 2007 р.. До другого читання законопроект був підготовлений на квітень 2007 р. Але через розпуск Верховної Ради на розгляд Комітету він був винесений лише 16 січня 2008 р. Для голосування в сесійну залу він не вносився (станом на 7 квітня 2008 р.).

Ситуація не покращилася. Тому залишаються актуальними висновки щодо основних порушень прав людини, перш за все, прав жінок та дітей, яквід насильства так і від відсутності адекватного захисту та покарання винних. Усі висновки попереднього звіту актуальні й по сьогодні.

3.  Рекомендації

Дорекомендацій, які надавалися в минулому році, варто додати наступні:

1)  Вивчити можливість зміни національного номеру гарячої лінії із запобігання домашнього насильства на короткий (трьохзначний) для зручності користування.

2)  Організувати та провести навчання для працівників чергових частин, які чергують на телефоні 02, з питань реєстрації злочинів домашнього насильства.

3)  Постійно проводити навчання дільничних інспекторів міліції та працівників кримінальної міліції в справах дітей з питань протидії домашнього насильства та роботи з потерпілими та кривдниками.

4)  Організувати та провести навчання суддів з питань протидії насильства в сім’ї.

5)  Розробити та внести зміни до Кримінального кодексу України щодо криміналізації випадків домашнього насильства.

6)  Відтворити на обласному рівні роботу консультаційних дорадчих органів з питань протидії насильства в сім’ї.

7)  Продовжити роботу із створення установ для потерпілих від насильства.

8)  Розробити та запровадити програми роботи з кривдниками.

9)  Вивчити можливість щодо введення в кожному районному та міському управліннях у справах сім’ї, молоді та спорту посади окремого фахівця, відповідального за попередження домашнього насильства.

10)  Провести комплексне загальнонаціональне дослідження проблем насильства в сім’ї.

11)  Щорічно готувати державні доповіді про стан протидії насильства в сім’ї.

12)  Створити коаліцію недержавних організацій проти насильства.



[1] Розділ підготовлений фахівцями Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна» К.Левченко, О.Калашник, К.Черепахою, М.Легенькою, М.Євсюковою. До основних джерел інформації щодо поширення насильства в сім’ї, якими ми користувалися при підготовці звіту в минулому році (дані органів внутрішніх справ, звіти громадських організацій, які працюють в напрямку попередження та протидії насильства в сім’ї, у тому числі отримані через гарячі лінії, соціологічних та кримінологічних досліджень, дані, зібрані через засоби масової інформації), додані ще відповіді на депутатські звернення народних депутатів, офіційні листи органів центральної виконавчої влади та обласних державних адміністрацій.

[2] Сторінка Офісу Ради Європи в країні «Зупинити побутове насильство щодо жінок»: http://www.coe.kiev.ua/Campain/domestic/Stop%20violence%20domestic%20pace.htm.

[3] U.N. campaign takes on violence against women // Reuters, Mon Feb 25, 2008 7:00pm EST: http://www.reuters.com/

[4] Шевченківська районна у м. Києві рада продовжує наступ на права громадян! Тисячі киянок можуть постраждати! // Повідомлення на сайт МЖПЦ «Ла Страда – Україна», http://www.lastrada.org.ua/readnews.cgi?lng=ua&Id=1396.

[5] Права людини в Україні-2006. Доповідь правозахисних організацій. /За ред.. Є. Захарова, І. Рапп, В. Яворського. / Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група. – Харків: Права людини, 2007. – С. 405

[6] Більш детальну інформацію можна знайти на сайті МВС: http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/53966;


[7] До сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах відносяться відповідно до Спільного Наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14.06.2006 N 1983/388/452/221/556/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах»:

- сім’ї з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх самостійно, у зв’язку з інвалідністю батьків або дітей, вимушеною міграцією, наркотичною або алкогольною залежністю одного з членів сім’ї, його перебуванням у місцях позбавлення волі, ВІЛ-інфекцією, насильством у сім’ї, безпритульністю, сирітством, зневажливим ставленням і негативними стосунками в сім’ї, безробіттям одного з членів сім’ї, якщо він зареєстрований в державній службі зайнятості, як такий, що потребує працевлаштування;

- сім’ї, у яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- неповнолітні одинокі матері (батьки), яким потрібна підтримка;

- сім’ї, члени яких перебували чи перебувають на державному утриманні.

[8] Результати діяльності закладів соціального обслуговування протягом 9 місяців 2007 року // Повідомлення на офіційному сайті Міністерства сім’ї, молоді та спорту від 14 листопада 2007 року: http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/article?art_id=83771&cat_id=66794.

[9] Сайт МЖПЦ «Ла Страда-Україна»: http://www.lastrada.org.ua/readnews.cgi?lng=ua&Id=1412.

[10] Доповідь Міжнародної Амністії «Насильство в сім’ї: звинувачуючи жертву», оприлюднена 19 липня 2007 року, http://amnesty.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=202&Itemid=41.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори