пошук  
версія для друку
01.09.2008 | Юрій Луканов
джерело: human-rights.unian.net

Двоє донеччан безпідставно відсиділи за вбивство

   

Чотири роки тому мешканців райцентру Шахтарськ Донецької області тоді 22-річного Руслана Бредуна та Валерія Журавського, 18 років, звинуватили у вбивстві 16-річного Володимира Волковського. Апеляційний суд Донецької області засудив їх до 12 і 13 років в’язниці. Потім Верховний суд скасував рішення обласного та відправив справу на дорозслідування. 2 липня 2006-го прокуратура Донецької області припинила кримінальну справу за недоведеністю. Молоді люди вийшли на волю. Один відсидів у слідчому ізоляторі близько двох років, другий — приблизно два з половиною.

73-річна Надія Волковська переконана, що вбивць її онука звільнили через хабар. Згадує ніч убивства. 15 січня 2004 року вона прокинулася приблизно о 6.00 від крику за вікном: ”Люди! Тут людина лежить!”.

Вискочила на балкон і вгледіла на снігу випростані ноги. Вибігла на вулицю. Онук Володимир лежав увесь закривавлений із вибитим оком, — Волковська сидить біля під’їзду триповерхового будинку на лавці, біля якої знайшли тіло.

69-річна Віра Журавська вважає, що її онука засудили безпідставно. Валерій нині працює водієм у місті Макіївка. Каже, що міліція не дає йому спокою.

Нещодавно до сусідів Бредуна та Журавського приходили правоохоронці.

Міліціонери розпитували про Валерія. Йому, мовляв, треба приходити відмічатися, — каже сусідка Журавських 59-річна Надія Махно.

Хоч насправді таких зобов’язань Журавський не має. Кілька разів протягом одного дня приходили й до сусідів Руслана Бредуна. Родичі занепокоїлися, почали писати скарги. Боялися: Валерія та Руслана знову можуть відправити за ґрати. Виконувач обов’язків начальника шахтарської міліції Сергій Горулько коментувати ситуацію відмовився, посилаючись на таємницю слідства.

Руслан Бредун працює далеко від рідного містечка. Його сестра 34-річна Юлія Луканіна каже, що навіть вони з матір’ю не знають, де брат. Він іноді телефонує — аби не турбувалися.

Журавський і Бредун того вечора, коли сталося вбивство, переходили з одного кафе до іншого й були напідпитку. В одному закладі в них виник конфлікт — приїжджала міліція. Але потім вони з компанією розійшлися по домах. Їх затримали після вбивства. Протокол затримання Руслана Бредуна складено о 21.15. А фактично арештували на роботі о 12.00. Понад дев’ять годин він перебував у міліції без належного документального оформлення. В обвинувальному висновку про це не згадують. Факт став відомим тільки під час очної ставки. Саме за ці дев’ять годин його нібито примушували дати необхідні свідчення. Валерій Журавський був у такому ж становищі. Від свідчень вони відмовилися майже одразу. Журавський стверджує, що чув, як Бредуна били.

Ця справа набула розголосу в пресі. Обласна прокуратура повідомила: ”Слідство приходить до висновку, що явка з повинною написана під диктовку працівників кримінального розшуку ГРО УМВС України у Донецькій області”.

Крім зізнань обвинувачених, слідство не мало жодних доказів. Слідів крові вбитого на одязі Бредуна та Журавського не знайшли. На уламку труби, яким нібито вбили Волковського, не було ні відбитків пальців, ні слідів від убитого. Це списали на сніг, який начебто змив докази. Пізніше експертиза встановила, що труба не могла бути знаряддям убивства. Свідок Наталя Вербицька на судовому засіданні розповіла, що її та іншого свідка Катерину Яровикову працівник міліції Циганков протримав у відділку понад чотири години. Погрожував, вимагав дати свідчення, що були вигідні слідству. Свідок Маркін — сусід Руслана Бредуна по СІЗО — сказав: один із працівників міліції вмовив його засвідчити, що Бредун розповідав про злочин. Насправді співкамерник йому нічого не казав про вбивство.

Крім того, слідчий Шахтарської міжрайонної прокуратури Людмила Прокопова, яка вела цю справу, за деякий час до рішення суду надрукувала статтю в шахтарській газеті ”Знамя победы” під назвою ”Лжесвидетельство — уголовно наказуемо”. Вона змінила по одній літері в прізвищах героїв матеріалу. Попередила всіх свідків: вони можуть стати обвинуваченими за брехливі свідчення.

Бредун, Журавський та їхні захисники вважають, що за фальсифікацію їхньої справи хтось мав би бути покараним, а вони мали б отримати компенсацію. Але жоден із причетних не поніс відповідальності. Микола Циганков пішов на пенсію. Слідчий Ольга Титова продовжує працювати на своїй посаді. Старший слідчий прокуратури Людмила Прокопова, яка підписувала обвинувальний вирок, торік отримала годинник як винагороду за успішну роботу.

Шахтарський міжрайонний прокурор Сергій Вітулський сказав, що вони зробили серйозні висновки:

Слідство триває і вбивцю шукають.

Юрій ЛУКАНОВ, Газета по-українськи 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори