пошук  
версія для друку
11.09.2008

В Харкові відбудеться крос, присвячений Пам’яті жертв комуністичного тоталітаризму

   

14 вересня цього року в рамках історико-просвітницького проекту «Харківська Катинь» в Харкові відбудеться крос «Пам’яті жертв комуністичного тоталітаризму». Проект виконується вже дев’ять років і, починаючи з 17 вересня 2000 року в лісопарку проходить цей крос. На думку організаторів, масовий спорт може стати гарними ліками від втрати історичної пам’яті. Участь беруть, перш за все, школярі, харківські студенти, курсанти військових університетів Харкова та всі бажаючі.

Учасники кросу збираються біля скорботного Меморіалу полоненим офіцерам Польської Армії, підступно вбитим у квітні 1940 року за наказом з Москви, а також нашим співвітчизникам, убитим комуністичною владою СРСР за три колоски, за вишиванку, за українське слово, за те що любили Україну...

Починається  цей захід з хвилини мовчання, далі будуть покладені квіти на могили, а вже потім відбувається саме крос. Тут і спорт, і дотик до кривавої правди історії, і покаяння, і шляхетність, і спроба покращити імідж України...

Всі учасники отримують Свідоцтво про участь в кросі.

Традиційно в урочистій частині проекту бере участь Генеральний консул Республіки Польща в Харкові. Також традиційно українські ЗМІ замовчують наш захід, демонструючи чи то політкоректність, чи то переляк перед товаришем Симоненко. А даремно. Сталін не воскресне, а показати та розповісти тут є про що! Тут і хроніка початку Другої Світової війни і "парад переможців" 23 вересня 1939 року у Бресті, який з радянської сторони приймав Семен Мойсеєвич Кривошеін - командир 29 танкової бригади, а з німецької - Хайнц Вільгельм Гудеріан - випускник Казанського танкового учбового центра «Кама», командуючий XIX армійським корпусом. «Дружба, скріплена кров’ю!» – скаже в телеграмі Рибентропу Сталін.

Скільки крові потім пролилось завдяки цій "дружбі"!!! А навіщо СРСР зробив спільний кордон з Німеччиною? Невже тодішні кремлівські керівники не читали "Майн кампф"? Чи може вони дійсно планували від Бреста наступати на Берлін і далі до Гіблартару?! ("Чтоб от Японии до Англии /Сияла Родина моя" П. Коган).

Організатори пам’ятного заходу мають на меті, щоб прийдешні покоління не забували злочинні події тих страшних часів, які засуджені резолюцію ПАРЄ №1481 від 25.01.06р., стосовно злочинів тоталітарних комуністичних режимів. Дивно, що й досі цей Меморіал не входить в перелік визначних місць Харківщини. Сандармох далеко, а тут поруч з центром Харкова в лісопарку знаходяться очевидні свідоцтва злочинів проти людяності і військових злочинів комуністичної влади.

На цьому Меморіалі упокоїлись офіцери Польської держави, яка шість років воювала проти Гітлера і яка мала четверту(!) за чисельністю армію в антигітлерівській коаліції. І я мрію, щоб хвилині мовчання і у нас передував звук сурми, як на Орлінгтоньському кладовищі у Вашингтоні!

Панове генерали, це ж не парад з танками, а який би був міжнародний резонанс!

За листом Ернста Кельмана

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори