пошук  
версія для друку
14.10.2008 | Василь Онопенко
джерело: www.scourt.gov.ua

Заява Голови Верховного Суду України з приводу ситуації, що складається в Україні зі здійсненням правосуддя

Схожі повідомлення

Я прошу вибачення

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало судовий позов проти Алли Тютюнник, Голови Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, а також громадсько-політичного незалежного тижневика „Вгору", що видається правозахисниками, про захист ділової репутації, спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди

Звернення до Європейського суду з прав людини.

Безпам’ятство за етнічною ознакою

Марш-бросок со дна ада

Конкурс для журналістів на здобуття польсько-української премії

Проект закон України Про порядок організації і проведення мирних масових заходів та акцій в Україні .

Коментар до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 14 жовтня 2010 року

Науковий коментар обставин прийняття і змісту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України»

ДО ПИТАННЯ ЩОДО ФУНКЦІЙ СПОСТЕРЕЖНОЇ КОМІСІЇ ЯК СУБ’ЄКТУ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ПРАВ ЗАСУДЖЕНИХ

   

Сьогодні Україна опинилася перед загрозою тотального знищення правосуддя. Кажуть, що навіть у свавілля є межа. Дії та рішення стосовно судів та суддів, що мали місце останніми днями, переконують, що у багатьох вітчизняних високопосадовців та політиків такої межі немає.

Маємо загрозливішу ситуацію, аніж та, з якою ми зіткнулися у період минулорічної політичної кризи, коли українське суспільство стало свідком безпрецедентного втручання різних державних органів та посадових осіб у діяльність судів зі здійснення ними правосуддя, тиску на суддів, цілеспрямованих спроб політизації і руйнації судової системи, намагань добитися винесення судами потрібних певним суб’єктам рішень, розправи над суддями за їх професійну діяльність.

Тоді руйнування основ правосуддя було зупинено передусім самою суддівською спільнотою, яка рішуче виступила проти вказаних негативних явищ. Позиція Верховного Суду України, позачергового з’їзду суддів України, Ради суддів України та інших органів суддівського самоврядування стала визначальною у відверненні загроз правосуддю.

Сподівання на засвоєння політиками і чиновниками найвищого рангу того жорсткого уроку не справдилися. Належних мудрих висновків, що унеможливлять повторення жахливого для вітчизняного правосуддя та демократії періоду цинічної наруги над судом носіями політичної влади та окремими суддями не зроблено. Чергова політична криза в країні проявляє ще цинічніше протиправне втручання у здійснення правосуддя, ще більш відверте ігнорування правових засад діяльності судів, втягування їх у політичну боротьбу. Цю боротьбу та її методи конфліктуючі сторони перенесли у заборонену для політики сферу — сферу правосуддя.

Доказ тому — захоплення приміщень судів, блокування їх діяльності, різноманітний тиск на суддів, фізичне та інше перешкоджання діяльності суддів, розправа над ними, ліквідація судів у політичних цілях. Надзвичайна загроза цих дій полягає у тому, що їх організовують і чинять ті, хто за своїм статусом має гарантувати додержання Конституції України, забезпечувати верховенство права законодавчою діяльністю, здійснювати організаційне керівництво відповідними судами на правових засадах. Як наслідок, сьогодні в Україні свідомо і цілеспрямовано руйнується судова система, яка є основою будь-якої державності.

Події останніх років та останніх днів засвідчують нерозуміння багатьма носіями політичної влади в Україні аксіоми у ставленні до ролі і місця суду в демократичній державі: суд — це найвищий арбітр у вирішенні суспільних конфліктів, остання правова інстанція, чиї рішення мають базуватися на принципах справедливості і законності, а не на прагненні задовольнити чиїсь політичні, бізнесові та вузькоприватницькі амбіції. Іншого демократичного способу наведення порядку в державі та стабільності у суспільстві не існує. На превеликий жаль, відсутність такого розуміння штовхає певні владні та політичні суб’єкти до негідної практики політичних розправ з суддями, чиї рішення їх не задовольняють. Вони, зокрема, досягають цього через звільнення суддів з посад завдяки грубому порушенню встановленого законом порядку, з підстав та у спосіб, що не передбачені Конституцією та законами України. Таким чином ігнорується одна з основних гарантій самостійності судів і незалежності суддів, яка спрямована на забезпечення справедливого правосуддя, — особливий порядок призначення та звільнення суддів. Зрештою, порушується конституційне право судді як громадянина — на працю.

Не лише українську, а й світову спільноту не може не вражати та легкість, з якою деякі наші високопосадовці та політичні діячі ігнорують правові засади здійснення правосуддя. А як далеко вони можуть зайти у намаганнях "приручити" суд, зробити його засобом задоволення своїх амбіцій, а суддів — покірними виконавцями чужої волі. Вони уже не обмежуються політичною "розправою" та вжиттям репресій стосовно конкретних суддів, вони взялися за ліквідацію "неугодних" судів. Фактично йдеться про знищення судової влади як такої та узурпацію державної влади. За цим — повний відхід від права та введення свавілля у ранг державної політики, скасування конституційних принципів функціонування державних органів, зміна демократичного режиму державного правління. Сьогодні з політичних мотивів ліквідовано окружний адміністративний суд. Завтра "не такі" рішення постановлять апеляційний, вищий, Верховний суди — що, буде ліквідовано і їх та взагалі скасовано здійснення правосуддя як функцію держави? За такою логікою можна ліквідовувати парламент, уряд, Національний банк чи будь-який інший державний орган. Зрештою — посаду Президента України чи Україну як державу.

Не маючи за законом процесуальних та організаційних можливостей прямого дієвого впливу на зазначені негативні процеси, змушений сьогодні обмежитись лише висловлюванням глибокого занепокоєння ситуацією, що останнім часом склалася у сфері правосуддя, та вважаю за доцільне заявити.

Неправомірні втручання у здійснення правосуддя та вплив на суд, хоч би від кого вони не виходили, які б цілі не переслідували, є неприпустимими у принципі. Проте так само неприпустимим є винесення суддями завідомо неправосудних, а тим більше замовних судових рішень, незважаючи на їх мотивацію. І те, і інше руйнує правосуддя, державу, суспільство загалом.

Забезпечення функціонування органів судової влади на визначених Конституцією України засадах є обов’язковою умовою належного захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, демократичного розвитку суспільства, побудови правової держави. Розуміння цього має зупинити всіх, хто намагається задовольнити свої політичні та особисті інтереси шляхом неправомірних діянь стосовно судів та суддів. Будь-які протиправні посягання на правосуддя мають отримувати адекватну правову оцінку.

У цій непростій для країни ситуації особливо звертаюся до суддів, від яких значною мірою залежить не тільки майбутнє правосуддя, а й України як держави. Лише чітка та принципова позиція у відстоюванні інтересів правосуддя, прийняття справедливих і правових судових рішень, неухильне дотримання закону можуть убезпечити судову систему від суцільної руйнації і забезпечити правопорядок та стабільність у державі. У зв’язку із цим хочу ще раз наголосити: політиці немає місця у суді. У суді мусить панувати виключно право. Суддя підкоряється лише закону, нікому не підзвітний і при здійсненні правосуддя незалежний від будь-якого впливу. Законами України передбачено достатній правовий імунітет суддів від неправомірного впливу на них у зв’язку з діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя. Головне — бути твердим у своїй законній позиції і прагнути здійснювати правосуддя на правових засадах.

Водночас вкотре закликаю органи суддівського самоврядування, кваліфікаційні комісії, усю суддівську спільноту до нетерпимості до тих суддів, які зловживають своїм статусом і повноваженнями, своїми діями та рішеннями політизують судочинство, постановляють завідомо неправосудні і відверто політично мотивовані судові рішення. Таким суддям не місце у судовій системі.

Переконаний: завдяки виваженій правовій та державницькій позиції суддівського корпусу ми спільними зусиллями вистоїмо і цього разу. Попри очевидні негативні загрозливі для правосуддя явища, судова влада і надалі відіграватиме в Україні властиву їй стабілізуючу роль. В іншому разі країну чекає правовий хаос, безлад та свавілля.

Схожі повідомлення

Я прошу вибачення

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало судовий позов проти Алли Тютюнник, Голови Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, а також громадсько-політичного незалежного тижневика „Вгору", що видається правозахисниками, про захист ділової репутації, спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди

Звернення до Європейського суду з прав людини.

Безпам’ятство за етнічною ознакою

Марш-бросок со дна ада

Конкурс для журналістів на здобуття польсько-української премії

Проект закон України Про порядок організації і проведення мирних масових заходів та акцій в Україні .

Коментар до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 14 жовтня 2010 року

Науковий коментар обставин прийняття і змісту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України»

ДО ПИТАННЯ ЩОДО ФУНКЦІЙ СПОСТЕРЕЖНОЇ КОМІСІЇ ЯК СУБ’ЄКТУ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ПРАВ ЗАСУДЖЕНИХ

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори