Боротьби з наслідками екологічного лиха недостатньо, на часі - подолання першопричин!

В агентстві "УКРІНФОРМ" відбулася прес-конференція Робочої групи українських неурядових організацій з питань зміни клімату (РГ, Робоча група). Голова Національного екологічного центру України (НЕЦУ) Ігор Сіренко та голова ЕГО "Зелений Світ" Олександр Степаненко представили на ній Позицію Робочої групи щодо причин та наслідків катастрофічного паводку у басейні Дністра та гірських приток Дунаю 23 - 27 липня. Йшлося також про дії органів влади, які слід спрямувати на попередження та адаптацію до стихійних явищ а також - дотримання прав громадян на безпечне довкілля. Інформацію про випадки порушення екологічних та соціальних прав у постраждалих районах, зібрано значною мірою завдяки виїздам до зони екологічного лиха, що були організовані за сприяння громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Тернополі та ЕГО "Зелений Світ".

Базуючись на наукових висновках, лідери РГ вбачають поєднаний вплив на виникнення паводку кліматичних чинників, а також причин, що викликані нераціональною людською діяльністю. Перш за все це тривала нераціональна практика природокористування: у лісовому, сільському, водному, плануванні територій та забудові населених пунктів, видобуванні корисних копалин. Отже, головний висновок Позиції групи - катастрофічні наслідки липневого паводку 2008 року та масштабні порушення права людей на екологічну безпеку зумовлені тривалим нехтування в Україні принципами сталого розвитку, що передбачає врахування екологічних чинників при прийнятті будь-яких рішень.

 Наприклад відомо, що показник лісистості у Карпатах та у Подільському Придністров’ї є значно нижчим від екологічного оптимуму. На жаль, протягом останніх десятиліть ліси, долини та русла річок зазнали значних неприродних змін. Це істотно змінило водний режим багатьох з них. Активації трансформаційних процесів у регіоні сприяє  збільшення поверхневого стоку через екстремальні зміни режиму температур та випадання опадів, а також змін рослинного покриву, спричинених господарською діяльністю (порушення природного співвідношення ландшафтів, зменшення заліснених площ, зрідженість, виснаженість, зміни структури лісів, розорювання схилових угідь, випасання худоби, протиправний видобуток каменю, гравію та піску на землях водного фонду і т. ін.).

 Робоча група не оминула увагою того факту, що у другій половині минулого століття надмірними рубками та нераціональною практикою лісовідновлення завдано значної шкоди лісам Західного регіону України. Протягом століття площа лісів у басейні Дністра зменшилась наполовину. Можна стверджувати, що обсяги рубок останніх десятиліть перевищують спроможність лісових екосистем до відновлення. На жаль, у практиці лісгоспів продовжує домінувати саме ресурсний, а не екосистемний підхід.  Заходи першого етапу Державної програми «Ліси України» на 2002 – 2015 роки з лісовідновлення не виконано, у тому числі в карпатському регіоні. Загалом же, за наявних в Україні темпів реалізації цієї програми оптимальна лісистість (20%) може бути досягнута через 177 років, у 2184 році!

 Робоча група констатує, що вже за часів державної незалежності України сформувалася наскрізь корумпована мережа тіньового бізнесу на карпатському лісі. Її ділки демонструють зацікавленість лише у швидкому власному збагаченні: всупереч державним інтересам та тверезому економічному розрахунку, ціною безпеки мешканців краю та руйнування його унікальної природної спадщини.До тіньового бізнесу на лісі втягуються правоохоронні, контролюючі, владні органи, місцеве населення. Як результат, у останні десятиліття  лісогосподарська практика у Карпатах набула рис некерованості.

 Під час прес-конференції наводилися факти масштабних самовільних рубок заповідних лісів у Карпатах та у Дністровському каньйоні. Серед них – знищення заповідних урочищ «Гаївка» у Космацькому лісництві (територія національного природного парку «Гуцульщина», Івано-Франківська область) та «Стінка» (ландшафтний парк «Дністровський каньйон», Тернопільська область). Свідченням дій організованих злочинних груп тут є багаторічна безрезультатність розслідувань, що проводилися органами МВС та прокуратури.

 Місцеві можновладці свідомо саботують виконання національних програм та указів Президента про створення нових природно-заповідних територій, провокують органи самоврядування та населення на протиправні дії. Одним з прикладів такої антидержавної діяльності є багаторічна протидія становленню національних природних парків «Гуцульщина» в Івано-Франківській області та «Дністровський каньйон» - у Тернопільській.

 Йшлося також про факти незаконного видобування будівельної сировини на гірських річках та у долині Дністра та на гірських річках. Ця протиправна практика посилює водну ерозію берегів, а відтак і руйнівну дію паводків та зсувів, спричинює міграцію та замулення русел, порушення гідрологічного режиму річок, створює аварійні ділянки, загрозу змиву великих територій берегів, у тому числі у населених пунктах, відтак створює небезпеку життю та майну громадян.

 Щоб запобігти виникненню нових екологічних катастроф, Робоча Група  розробила ряд рекомендацій щодо екологізації державної політики задля зменшення ризиків, пов’язаних із зміною клімату, викладених у відкритому Зверненні до вищих посадових осіб держави "Боротьби з наслідками стихії недостатньо, на часі - подолання  її першопричин!" 
 

 З повним текстом Позиції Робочої групи можна ознайомитися тут

 http://climategroup.org.ua/upl/pos-pavodok08.pdf 

 Із Зверненням Робочої групи до Президента Ющенка В. А., Прем’єр

 міністра Тимошенко Ю. В. та Голови Верховної Ради України Яценюка А. П.

 - http://climategroup.org.ua/upl/zvern-pavodok08.pdf