Батьків суворіше каратимуть за злочини проти дітей

До Кримінального кодексу внесено зміни щодо посилення відповідальності за злочини проти сім’ї та дітей. Хоча, очевидно, позбавлення дітей належної батьківської уваги формально злочином назвати не можна і за це не каратимуть.  Однак, як стверджують психологи та керівники дитячих виправних закладів, найчастіше саме через це неповнолітні потрапляють за грати.

Загалом зараз за гратами перебуває менше молодих правопорушників, ніж ще 5 років тому. Перший заступник голови департаменту виконання покарань Микола Ільтяй каже, що це частково спричинено пом’якшенням законодавства стосовно неповнолітніх – тепер до них частіше застосовують інші заходи, ніж ув’язнення. Іншим фактором вважають загальне покращення рівня життя в країні.

Хоча, на тлі зменшення кількості злочинів зросла їх жорстокість.  “До нас приходять діти, з якими суспільство вже не впоралося. Ними займається кримінально-виконавча система. Наші спеціалізовані установи. Всього їх 10 – 9 для хлопчиків і 1 для дівчаток,” - заявив Микола Ільтяй.

З-поміж майже двох тисяч неповнолітніх в’язнів – 116 дівчат. Більше ніж кожен десятий відбуває покарання за умисне вбивство, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Основну масу засудили за крадіжки, розбій чи пограбування. Переважно молодим злочинцям 14-17 років.

Працівники колоній кажуть, що це не простий контингент. Як приклад, розповідають історію підлітка, який наніс три десятки ножових поранень своїй матері...

Але, заступник начальника мелітопольської колонії для дівчаток Олена Христофорова у своїх підопічних бачить передусім дітей. “Коли вони потрапляють до нас у колонії, вони такі, знаєте, як їжачок: колючі, замкнені. І всі оті умови, створені в установі, насамперед дуже теплі, вони дуже схожі на домашні,” - каже вона.

Половина позбавлених волі підлітків виховувалися в неповних сім’ях, як правило, з маленькими статками, значна частина – сироти, чи позбавлені батьківського піклування.

Фахівці кажуть, що їх асоціальна поведінка має коріння саме в сім’ї. Не знайшовши розуміння та уваги там, вони здобувають прихисток на вулиці, часто потрапляючи під згубний вплив старших.  Експерти також стверджують, що провина цих дітей лежить в першу чергу на дорослих.  За словами дитячих психологів, в Україні досі не діє жодна програма для підлітків з розладами поведінки, яка дозволяла б допомогти їм до того, як вони скоять злочин. Начальник самбірської колонії Юрій Капустенський каже: "Я завжди батькам говорю: поганих дітей нема. Погані ми – батьки, які допустили, що дитина потрапила сюди.”

Чи можливо перевиховати таких дітей?

Люди, які працюють з ними щодня, кажуть, що думка про їх подальшу соціальну непридатність – це стереотип. Микола Ільтяй розповідає, що вони мають лише один із сотні засуджених потім скоює злочин і знову потрапляє до тюрми. Натомість, 18 підлітків вступили до вузів після відбування покарання.