Вшанування пам’яті розстріляних у 1940 році українських та польських громадян
2 листопада ц.р. у Харкові на виконання указів Президента України В.Ющенка щодо відновлення історичної пам’яті за участю керівництва СБУ та Харківської обласної держадміністрації відбулися урочисті заходи щодо вшанування пам’яті українських та польських громадян, репресованих у 1940 році.
З польської сторони в урочистостях узяли участь Маршалек Сейму РП Броніслав Коморовскі, Надзвичайний і Повноважний посол РП в Україні Яцек Ключковскі, Секретар Ради захисту пам’яті боротьби та мучеництва РП Анджей Пшежвонік, відомий польський режисер Анджей Вайда та його дружина Кристина Захватович, а також родини загиблих польських офіцерів, які приїхали до Харкова спеціально до цього дня.
До Харкова приїхав в.о. Голови СБУ Володимир Наливайченко. Були присутні і керівники Харківської облдержадміністрації – Арсен Аваков, Сергій Стороженко, Ярослав Ющенко, представники Харківського відділення Міжнародного товариства «Меморіал» - Ніна Лапчинська та Євген Захаров, представник товариства «Просвіта» Володимир Коваленко та ін..
Заходи почалися з покладання квітів українською та польською делегаціями, харків’янами, які прийшли до пам’ятників на цвинтарі жертв політичних репресій. Поминальну службу відправили українські та польські священнослужителі.
Навесні 1940 р. за наказом Й. Сталіна почалися масові розстріли військовополонених поляків. Польських офіцерів, яких з вересня 1939 року утримували у таборі у Старобільську (нині Луганська область), доставляли до Харкова, де у період з 5 квітня по 12 травня 1940 р. на території обласного Управління НКВС було розстріляно понад 4 тис. осіб. Тіла жертв (у польській військовій формі, з особистими речами і документами) були вивезені у передмістя Харкова поблизу селища П’ятихатки (нині – 6-й квартал Лісопарку) і таємно поховані.
До меморіалу приїхали й ті, хто пережив Катинь. Правда про події тих років ретельно охоронялась радянською владою. Лише на початку 90-х стало відомо про масові поховання жертв політичного терору у передмісті Харкова.
Зараз Служба Безпеки України активно розсекречує документи, які раніше були під грифом «Цілком таємно». Саме завдяки цьому тепер відомі місця поховань репресованих.
Під час розкопок, що відбувалися на цьому місці у 1991–1996 рр. у рамках заходів з відновлення історичної справедливості стосовно жертв політичних репресій, польські фахівці ідентифікували останки своїх співвітчизників. Загалом визначено, що на території Лісопарку поховано 4 300 поляків та 2 746 осіб інших національностей, насамперед українців.
У 2000 році на місці поховань було відкрито Меморіальний комплекс жертв тоталітаризму, до якого входять 75 братських могил, 15 з яких – польські. Учасники заходу запалили на могилах поминальні свічки.
В рамках вшанування пам’яті репресованих і розстріляних польських громадян 2 листопада було відкрито меморіальну дошку, присвячену трагічним подіям двох народів – українського і польського.
Місце розташування меморіальної дошки було обрано невипадково. Свого часу у будівлі, де зараз знаходиться СБУ, було розташоване обласне управління НКВС, на перехресті вулиць Раднаркомівської та Чернишевського. Саме звідси вивозили тіла розстріляних польських військових. Відкриття цього пам’ятного знаку стало можливим завдяки плідній співпраці українців та поляків.
На відкриття меморіальної дошки жертвам тоталітарного режиму приїхав видатний польський режисер Анжей Вайда, батько якого був вбитий пострілом в потилицю саме в цій внутрішній тюрмі тогочасного НКВД.
Відкриття цього пам’ятного знаку стало можливим завдяки ініціативі консульства Республіки Польщі, яке дуже багато робить для відновлення історичної пам’яті та висвітлення спільної історії українців та поляків.