пошук  
версія для друку
04.11.2008 | Сергій Федоринчик

Лист до Мінюсту про вилучення дублікатів документів УЕА «ЗС»

   

Сьогодні прийомний день Міністра юстиції М.Онищука. Я не записаний на нього, хоча був записаний на минулий прийом 7 жовтня, але мене не встигли прийняти ні Міністр, ні його заступник. Це ще одна дірка в регламенті МЮ – як бути з правом на особистий прийом тих громадян, яких не встигли прийняти цього разу?

Йду пікетувати МЮ, і несу з собою кілька листів, найважливіший з яких додаю.

Сергій Федоринчик,
керівник інфоцентру УЕА "Зелений світ"
моб (067) 402-18-39

 ============================================

Українська Екологічна Асоціація ЗЕЛЕНИЙ СВІТ
Інформаційний Центр: Україна, 01001, Київ-1, а/с 449
Тел. (380-44) 456-3435 e-mail:

_____________________________________________________

Міністру юстиції України  п. М.ОНИЩУКУ

Копія: Заступнику Міністра І.ЄМЕЛЬЯНОВІЙ
(у зв’язку з особистим прийомом 12.07.2005)

[Про вилучення дублікатів Статуту та Реєстраційного Свідоцтва УЕА «ЗС», що видані на основі неправдивих відомостей]

Шановний Миколо Васильовичу!

В рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2000 р., підтвердженому рішенням Апеляційного суду м. Києва від 5 травня 2008 р. (документи направлені до МЮ з нашим листом N 261), ВИЗНАНО ІСНУВАННЯ В УКРАЇНІ ДВУХ РІЗНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, АЛЕ З ОДНАКОВОЮ НАЗВОЮ – «УКРАЇНСЬКА ЕКОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ «ЗЕЛЕНИЙ СВІТ». А саме – організація зі Статутом, погодженим Мінюстом у 15.07.2000 р., очолювана Самойленком Ю.І., та організація зі Статутом, легалізованим Мінюстом 30.12.1992 р. та Головою М.І.Коробком.

Ця ситуація суперечить ст.12-1 Закону «Про об’єднання громадян», яка забороняє існування двох об’єднань громадян з однаковою назвою. Вона спричинена неправомірними діями посадовців Мінюсту – в липні 2000 р. вони, здійснивши шість порушень законодавства, ПРЯМО ДОПОМОГЛИ РЕЙДЕРСЬКОМУ ЗАХОПЛЕННЮ СТОРОННІМИ ОСОБАМИ (ПЕРЕВАЖНО З ПАРТІЇ ЗЕЛЕНИХ УКРАЇНИ) ЧЕСНОГО ІМЕНІ УЕА «ЗЕЛЕНИЙ СВІТ».

Ці дії не призвели б до результату, якби в липні 2000 р Мінюст не видав рейдерам ще й дублікати Статуту та Реєстраційного свідоцтва УЕА «ЗС» – начебто взамін втрачених, на підставі заяви Ю.Самойленка та даного ним (чи уповноваженою ним особою) оголошення в газеті «Хрещатик». Обґрунтованість заяви та оголошення Мінюстом не перевірялись. А ця інформація була завідомо неправдивою – оригінали Статуту і Свідоцтва УЕА «ЗС» не втрачались. Вони завжди були і залишаються у Голови УЕА «ЗС» М.Коробка, і лише в разі потреби він надавав їх Першому Заступнику Голови УЕА «ЗС» О. Багіну або мені. У п.Самойленка в руках ці документи не були жодного дня!

Нам про видачу цих дублікатів стало відомо набагато пізніше. На наш запит з цього питання (Вих. N 69 від 06.11.2001) Мінюст нічого не відповів.

22 квітня 2005 року на особистому прийомі Заступнику Міністра М.Шупені мною були пред’явлені оригінали Статуту та Свідоцтва УЕА «ЗС», надані мені для цього Головою М.Коробком. Була заявлена наша вимога (Вих. N 7 від 22.04.2005 ) СКАСУВАТИ РіШЕННЯ МіНЮСТУ 2000 Р. ПРО ВИДАЧУ ДУБЛІКАТІВ СТАТУТНИХ ДОКУМЕНТІВ – ЯК ТАКОГО, ЩО ГРУНТУВАЛОСЬ НА НЕПРАВДИВІЙ ІНФОРМАЦІЇ ЗАЯВНИКА. У відповіді п. Шупені 20.05.2005  N ф-13766-32 було визнано, що «Інформація про фактичне існування свідоцтва та статуту у Міністерстві була відсутня», але по суті задовольняння нашої вимоги чи наявності якоїсь перешкоди її виконанню не було сказано нічого.

Зі скаргою на відсутність відповіді по суті цієї та іншої нашої вимог ми звернулись (Вих. N 15 від 12.07.2005) на особистому прийомі 12.07.2005 до Заступника Міністра п. І.Ємельянової. Присутня на цьому прийомі заступник начальника департаменту об’єднань громадян п. Н.Кравченко заявила, що листа ГУ МВС у м. Києві від 20.09.97, який був офіційно переданий до МЮ 02.10.97, про погодження зразка печатки УЕА «ЗС», вона у справі УЕА «ЗС» взагалі не бачила. Це свідчило про ще один посадовий злочин співробітників Мінюсту, що мало б насторожити п. Ємельянову. Але вона так само, як і п. Шупеня, знову порушуючи вимоги ст.7 Закону «Про звернення громадян», яка забороняє направляти скарги органам та посадовим особам, дії яких оскаржуються, направила нашу скаргу на розгляд в департамент об’єднань громадян.

Керівник цього департаменту п. Н.Марченко перед виходом на пенсію була прямо зацікавлена в продовженні приховування протиправних дій своїх та інших посадовців МЮ у справі УЕА «ЗС. Вона підготувала необґрунтовану відповідь про припинення листування з «Зеленим світом» і подала її на підпис не п. Ємельяновій, а Міністру Р.Зваричу, який з нами не зустрічався і зі справою не був знайомий. Крім того, для затягування справи п. Марченко навмисно відправила цю відповідь на зовсім іншу адресу, ніж зафіксована на особистому прийомі, і ми її взагалі не отримали. Тільки після нашого запиту про відсутність відповіді нам надали лист від 06.10.05 N32-838-Ф за підписом п. Шупені лише з ПЕРЕКАЗОМ тієї відповіді Міністра Зварича. Тоді ж влітку 2005р., також з метою затягування справи,  п. Марченко запропонувала Ю.Самойленку подати в суд – начебто Статут і Свідоцтво УЕА «ЗС» у нього були вкрадені мною.

Судова справа за позовом УЕА «ЗС» (зі Статутом 2000 року та Головою Самойленком Ю.І.) до Федоринчика С.М. розглядалась в Деснянському і двічі в Шевченківському судах м. Києва. Разом з розглядом скарги позивачів в апеляційному суді м. Києва справа тривала майже три роки. Жодного разу ні Ю.Самойленко, ні його виконавчий директор А.Босак не з’явились в судовому засіданні – були лише найняті ними юристи. Натомість керівники більше 20 місцевих організацій УЕА «ЗС» зі Статутом 1992 року та Головою М.Коробком, в якій я працюю керівником інфоцентру, надсилали листи та телеграми, а п’ятеро з’явились в судове засідання особисто – з клопотаннями про залучення їх до цієї справи в якості співвідповідачів. Голова УЕА «ЗС» М. Коробко послідовно звертався з клопотанням визнати його відповідачем у справі, потім співвідповідачем, потім третьою особою, оскільки Статутні документи УЕА «ЗС» перебувають у нього. На жаль, ці клопотання, як і моє клопотання про залучення Мінюcту в якості третьої особи, були відхилені судом, врахувавши наполягання проти цього представників позивачів.

Зміст позову був цілком надуманий: у позивачів ніхто нічого не цупив, бо оригіналами Статутних документів УЕА «ЗС» вони ніколи не володіли. Це було підтверджено і актами 1994 р., наданими суду позивачами. ЗВЕРТАТИСЬ У 2000 Р. ДО МІНЮСТУ З ЗАЯВОЮ ПРО ВИДАЧУ ДУБЛІКАТІВ ВЗАМІН НІБИТО ВТРАЧЕНИХ СТАТУТНИХ ДОКУМЕНТІВ УЕА «ЗС» У Ю.САМОЙЛЕНКА БУЛО НЕ БІЛЬШЕ ПІДСТАВ, НІЖ У БУДЬ-ЯКОЇ СТОРОННЬОЇ ДО УЕА «ЗС» ОСОБИ. Отже, Шевченківський суд цілком обґрунтовано відмовив позивачам у вилученні оригіналів Статутних документів УЕА «ЗС».

ВРАХОВУЮЧИ РІШЕННЯ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО СУДУ, ПІДТВЕРДЖЕНЕ АПЕЛЯЦІЙНИМ СУДОМ М.КИЄВА, ПОВТОРНО НАПОЛЯГАЄМО НА СКАСУВАННІ РІШЕННЯ МІНЮСТУ 2000 Р. ПРО ВИДАЧУ ОРГАНІЗАЦІЇ Ю.САМОЙЛЕНКА ДУБЛІКАТІВ СТАТУТУ ТА СВІДОЦТВА УЕА «ЗС» – ЯК ТАКОГО, ЩО ГРУНТУВАЛОСЬ НА ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВІЙ ІНФОРМАЦІЇ ЗАЯВНИКА.

 Керівник інформцентру УЕА «ЗС»,
член Громадської Ради при Мінприроди 
Сергій ФЕДОРИНЧИК

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори