пошук  
версія для друку
08.12.2008 | Олександр Степаненко

Які в суспільстві уявлення про людину - такі і права людини

   

6 грудня у м. Чорткові, у приміщенні Центральної районної бібліотеки відбулася прес-конференція громадської організації "Гельсінська ініціатива - ХХІ", присвячена  60-й річниці проголошення Загальної декларації прав людини.

У всіх народів завжди існували моральні та правові кодекси на захист людської гідності, які визначали межі втручання державної влади у життя простої людини. Але зазвичай відносини у площині "влада - людина" були об’єктивно нерівними. Загальну декларацію прав людини запропонувала світові європейська цивілізація, що пройшла через жахи Другої світової війни та жорстоких деспотичних режимів ХХ століття. Хоча Декларацію було ухвалено у 1948 році Генеральною Асамблеєю ООН, у Радянському Союзі її текст був офіційно оприлюднений лише у роки "Перебудови".

Нині багато положень Декларації вписано до діючої Конституції України. Втім, вважати, що правляча українська "еліта" керується духом Загальної декларації прав людини у своїх стосунках з людьми було б принаймні передчасно. Аналізуючи дії та висловлювання багатьох посадовців вищих державної влади та самоврядування, доводиться припускати, що багато з них не читали, а якщо і читали, то не засвоїли положень цього документу.

Очевидно, що ідея прав людини визначатиме стан відносин держави з людьми лише тоді, коли для цього сформується потужна суспільна вимога. Адже права людини шануються в першу чергу тому, що їх визнає суспільство, а не лише тому, що їх проголошують уряди. А для повноцінної європейської нації створити державу - замало. Їй ще належить змусити державу служити суспільству та людині.

Тимчасом доводиться визнавати, що навіть орган парламентського контролю за дотриманням прав людини - інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини  часом демонструє ознаки нерозуміння важливості своєї місії та нехтування власними обов’язками. Наприклад, вже кілька років поспіль український Омбудсман Н. І. Карпачова не виконує власного обов’язку представити Верховній Раді щорічну доповідь з прав людини. У цій ситуації українські правозахисні організації змушені  заповнювати  інформаційний дефіцит у сфері дотримання прав людини, щороку випускаючи моніторингові доповіді "Права людини в Україні". Наразі вони є єдиними спробами узагальнити стан дотримання людських прав та надати рекомендації стосовно його покращення.

З тим, аби привернути увагу громадськості до порушень прав людини, що відбулися в державі протягом року, та стимулювати суспільну дискусію щодо небезпечних для прав людини тенденцій у вітчизняній правовій системі, Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) вже третій рік поспіль присуджує Антипремію "Будяк року". Антипремія присуджується за найбільш ганебні та небезпечні порушення прав людини та основних свобод, що відбулися за минулий рік. Оголошення лауреатів Антипремії відбувається 10 грудня - саме у день, коли ООН проголосила Загальну декларацію прав людини.

Учасники прес-конференції обмінялися думками про роль та місце правозахисних організацій в сучасному українському суспільстві.  Крім того, на прес-конференції було представлено друковане видання щорічної доповіді "Права людини в Україні - 2007", видане українською та англійською мовами.

За більш докладною інформацією звертайтеся:
Олександр Степаненко,  голова "Гельсінської ініціативи - ХХІ",  
член Правління УГСПЛ
абонентська скринька 12 головна пошта  
м. Чортків Тернопільська область
48500
Електронна пошта: os_personal СОБАКА mail.ru
телефон 097-752-41-22

З переліком домінантів Антипремії "Будяк року - 2008" можна ознайомитися на сайті УГСПЛ http://www.helsinki.org.ua/index.php?id=1228471331

 

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль