пошук  
версія для друку
26.12.2008
джерело: www.imi.org.ua

Наймані вбивці в ролі головних цензорів

   

З 2000 року, - пише на сторінках Forbes старший науковий співробітник Hudson Institute Девід Сеттер, - в Росії було вбито щонайменше 16 журналістів. В жодному з цих випадків не було арештовано замовника злочину, причому в більшості випадків особа замовника не була встановлена і не оголошена в розшук". Все це наводить Сеттера на думку, що "безкарність російських найманих вбивць не випадкова". Він робить сміливе припущення, що "правоохоронні органи, на яких лежить відповідальність за розслідування вбивств... можуть бути насправді причетні до їх виконання".
5 грудня Сергій Соколов, заступник головного редактора "Нової газети", повідомив на процесі у справі Анни Політковської, що, за тими даними, що є у нього, один з обвинувачених – Джабраїл Махмудов – служив у ФСБ, а сама ця організація вела за журналісткою стеження.

Підкріпивши гіпотезу про наявність "зв’язку між обвинуваченими у вбивстві Політковської і російськими органами правопорядку" ще декількома доказами, Сеттер пише: "Причетність співробітників правоохоронних органів до замовлених вбивств, здавалося б, повинна привести до серйозного скандалу, але за усунення незалежних центрів влади при прем’єрові (а раніше - президентові) Володимирі Путіні виникла ситуація, коли правоохоронні органи інтегровані в корумповані структури олігархів, яким підвладна країна". Тому, вважає Сеттер, органи правопорядку не лише не можуть опиратися злочинній волі олігархів, але інколи самі стають її виконавцями.
На завершення статті автор згадує декілька випадків, коли агентів російських спецслужб звинувачували у виконанні не санкціонованих судом вироків і співпраці з кримінальними елементами", зокрема у зв’язку із справою "Трьох китів" і вбивством Щекочихина.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори