пошук  
версія для друку
05.02.2009
джерело: www.radiosvoboda.org

Влада робить усе для того, щоб громадяни України спивались – лікар Шмігіровська

   

Щороку від алкоголізму в Україні вмирають 40 тисяч осіб. Це приблизна дані консультантів з питань узалежнення від алкоголізму. Однак реальна цифра значно більша, якщо зважити на те, що саме алкоголь став причиною різноманітних людських трагедій. Проблеми з надмірним вживанням алкоголю мають і парламентарі, і мери, і прокурори, і прості селяни, і бомжі. Алкоголізм не вибирає людей за рівнем статків чи посад, зазначає Тетяна Шмігіровська, лікар-нарколог із 25 - річним стажем. За її словами, з вересня в Україні зростає кількість людей, які зловживають алкоголем і яким потрібна уже допомога фахівців.

Щодня лікар Тетяна Шмігіровська витягує з важких запоїв одну, дві, три людини, які мешкають не лише у Львові, а й районах області. Найчастіше доводиться бувати, окрім обласного центру, в Стрию, селах Ходорівського району, а також і на Закарпатті. На одному з таких викликів у Львові разом із лікарем, з дозволу рідних людини, побувала і я.
Молодий 35-річний чоловік запив так, що ані дружина, ані діти не могли його зупинити. А історія його алкоголізму розпочалась 7 років тому, коли він влаштувався держслужбовцем. На роботі постійно влаштовувались якісь застілля з нагоди усіх днів народжень, іменин і свят. Усе починалось із 50-100 грамів, а закінчилось важким тижневим запоєм, із якого чоловік уже вийти сам не міг. Їхати у наркодиспансер, це означало для сім’ї розголос і облік в диспансері, а значить втрата права на водіння автомобілем і роботи. Дружина викликала на допомогу приватного лікаря. Тетяна Шмігіровська з’ясувала, що дід чоловіка зловживав алкоголем, а поштовхом щодня випити для 35-річного чоловіка стало те, що він почувався нереалізованим у житті.– Пані Шмігіровська, ви знаєте чимало людських історій, що за вашими спостереженнями є причиною, що люди стають узалежнені від алкоголю?

– Причин так багато, як і людей. Доволі часто, щоб випити, людина вигадує десятки різних причин, але не завжди назве правдиву. На мою думку, передусім треба усе ж таки дивитись глибоко в генетику. Усі наші погані і добрі звички, заховані таланти, в тому числі і вади, передаються генетично. Якщо не передасться генетично з покоління в покоління, то через покоління обов’язково це виплине. Хоча пацієнти не говорять, що у них випивав, скажімо, дід.

Так, у місті п’ють, від молодих людей 15-17-річних і до старих, але маємо катастрофічну ситуацію по селах. Зараз зима, менше роботи, люди без грошей. Те, що вони вигодовують курей, корів, свиней, не мають як реалізувати або ж продають за копійки. Те, що заробили влітку, витратили. У кожній хаті женуть самогонку!..

Я часто буваю в Ходорівському районі. Прокапала одного пацієнта, а мене уже чекали 4 жінки і просили приїхати до чоловіків чи синів.

Зараз пиячитимуть ще більше. Адже постійно політики нагнітають з екранів, що буде погано і ще гірше. Насправді зростає безробіття, люди нереалізовані у роботі, у житті, не бачать майбутнього. А найголовніше вони почуваються нікому не потрібними у своїй рідній державі!.. Люди не мають до кого піти по допомогу, перед ними зачинені двері і хамство. Вони нікому не потрібні, а пенсіонери, то взагалі, таке враження, що заважають… Неповага, нервозність, заздрість. Зверніть увагу на людей на вулицях, у транспорті. У людей стали сумні очі. Це трагедія. Повний жах і безвихідь, в очах якесь очікування, але незрозуміло чого. Це матиме страшний вислід. Уже є зростання алкогольної залежності. Люди не вміють спілкуватися без чарки, це скрізь пропагується. Я лікую пацієнтів, чиї діти мешкають за кордоном або ж дружини чи чоловіки. Вони сумують, хочуть бути разом, а не можуть, бо не дадуть собі раду в Україні, якщо хтось не працюватиме на заробітках.

– Відтак стреси, соціальні невдоволення, відчуття непотрібності, недовіра, безвідповідальність влади – такий набір причин, які стають поштовхом до алкоголізму… Ви розцінюєте алкоголізм як хворобу чи як слабкість людини?
– Алкоголізм – це хвороба. Це та сама ж хвороба, як виразка, ожиріння. Це узалежненість. Я до своїх пацієнтів ставлюсь як до хворих. На першому етапі це психологічна узалежненість, потім це уже переходить поступово у фізіологічну. Вони поєднані, переплетені. З’являється потреба похмелитися зранку, бо в іншому випадку людина буде ніяка. Мої хворі – це, як правило, люди з золотими руками, професіонали своєї справи, починаючи від техніків і закінчуючи професорами та прокурорами. П’ють усі категорії людей. Це така ж тяга як до наркотику.
Я дотримуюсь такої думки, що потрібно лікувати і душу, і тіло. Раджу усім своїм пацієнтам йти на молитву до священика, очиститись, позбутись внутрішнього зла і страхів.

– Алкоголізм – це хвороба бідних і багатих. Чи зростає алкогольна залежність серед заможних впливових людей?
– Ще й як. Люди мешкають у палацах і шалено п’ють. Сідають і п’ють дорогі напої і переконують мене, що горілка коштує аж 150 гривень, як можна стати алкоголіком. Але стають, наклейки не рятують від пияцтва. Я їм завжди кажу: «З однієї бочки наливали та різні наклейки клеїли».
Ось випадок, впливовий начальник, любить випити. Ховаючись від рідних, п’є з друзями у гаражі. Напивається до «чортиків», що аж треба виводити з запою раз у місяць. Щось людину мучить, бо аж ніяк не є причиною бідність, хвороба рідних чи нереалізованість. Можливо, причиною є докори сумління. Треба змінювати себе. Таких прикладів десятки.

– Сільські чи міські мешканці легше виходять із запою і піддаються лікуванню загалом?
– Селяни краще виходить із такого стану. Вони мешкають серед природи, сильніші фізично, не мають таких стресів і страхів, як городяни. Я люблю працювати більше з сільськими мешканцями, вони простіші, довірливіші, мають бажання вилікуватись.

Якось я приїхала до львів’янина, ставлю йому «Торпедо» (процедура, коли вводять в організм ліки несумісні з алкоголем), а він по мобільному вийшов в інтернет і все мені читає про процедуру. І що? Він зірвав лікування.

Інший чоловік, важкий запійний стан, хворе серце, ледь вийшов і пообіцяв, що все – кидає пити. Але на третій день ожив і каже ніякого лікування і кодування не потрібно, бо як він проживе свято нового року?

– Нині жінки п’ють на рівні з чоловіками, часто навіть більше. Побутує думка, що жінки не виліковуються від алкоголізму… А як у вас на практиці?

– Скажу, що чим старша людина, тим більше шансів вилікувати. Молода людина слабша, немає захисної реакції і швидше спивається. Лишень варто прочитати таблички на цвинтарях, середній вік чоловічої смертності 40-50 років.

Зізнаюсь, що мені краще лікувати 50 чоловіків, аніж одну жінку. Жінки дуже важко піддаються лікуванню, одне вони говорять, а планують інше. Дружина часто хоче розділити чарку з чоловіком, щоб йому було менше, і присідає на стакан. В одній кімнаті вивожу з запою чоловіка, а в іншій жінку. Діти викликають на допомогу до батьків…

Один із психіатрів, ще 20 років тому мені сказав, що прийде час, коли в наркодиспансері потрібно буде більше місць для жінок, аніж чоловіків. Жінки часто провокують чоловіків до алкоголізму. Я не люблю і не сприймаю жіночого алкоголізму, але він є і прогресує.

– Коли варто бити тривогу щодо алкоголізму. З чого починається пияцтво з 50 грам горілки чи 100 грам вина, пляшки пива чи усі трьох названих напоїв?

– Усе доволі індивідуально. Знаю людей, які щодня п’ють по 50 грам горілки на вечерю чи обід або ж склянку вина і не спиваються. Ніколи не були п’яними. А є й таке, що починає чоловік із 50 грам і далі його тягне і тягне. Коли людина не може зупинитись, сказати собі досить, коли людина втрачає контроль над собою. Це уже тривога серйозна.

Дуже небезпечний пивний алкоголізм. Пиво сильно б’є по печінці. Пивний алкоголізм важко лікується. Часто можна почути, а що там 2-4 пляшки пива, це ж пиво. Це втягує. Я з жахом дивлюсь, як молодь ходить із пляшками пива в руках. Ніде у світі такого немає. Це виродження нації. Я інакше не можу цього пояснити. Продавати пиво неповнолітнім – це злочин, за це треба карати.

Ось приклад. Школа у районі, навпроти кіоск, де продають не пиріжки і соки, а пиво. Семикласники, дівчата і хлопці, п’ють пиво і йдуть на урок. Що це нормальна ситуація в державі, це нормальний власник кіоску чи продавець, директор школи?!?

Люди, які випивають по 4 літри пива у день, мають хвору печінку, у них робиться характерний дуже живіт, набрякле сіро-зеленого кольору обличчя, обрюзглість. Спершу це стає звичкою пити пиво, а потім виливається у цілий процес.

– Як можна зупинити алкоголізм серед населення, яким є вихід, які мають бути зроблені кроки як з боку держави, так і самої людини?

– Це настільки складне питання з огляду на ситуацію в державі… Але дуже просте, якби була загальнодержавна політика, воля влади і парламентарів. Але багатьом невигідно, щоб люди менше пили. Купують алкоголь – для когось це гроші, спиваються, вмирають молодими, тупіють – це теж вигідно, я так це розумію. Чим менше людей, тим менше проблем.

Має бути ухвалений комплекс законів, багато є, але тих законів мають дотримуватися усі. За продаж алкоголю неповнолітнім мають карати. Заборона існує, тільки хто її дотримується? Немає суспільної відповідальності, відсутня відповідальність перед людьми. Водночас суспільство не є відповідальне за майбутнє покоління. Кажуть, що немає грошей на різні антиалкогольні програми. А куди скеровують кошти, які заробляє наркодиспансер, видаючи довідки водіям?..

Якщо говорити про збільшення цін на алкоголь, то це не поліпшить ситуацію у боротьбі з алкоголізмом. Адже питимуть дешеву неякісну горілку чи розведений технічний спирт. Вислід: отруєння, смертні випадки.

Має бути велике покарання за продаж алкоголю неповнолітнім, пропагуватися культура здорового способу життя. Дорослі люди мусять усвідомити, що не можна дітям давати куштувати алкогольні вироби.

Я у селі виводила з запою чоловіка, а його мама розповіла, що дитині втирає губи пивом, бо так уже 2-річному малюку воно смакує, бо це корисно. Що тут скажеш?

Усе починається з родини. Щоб позбутись алкогольної залежності має бути передусім бажання людини вилікуватись.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори