пошук  
версія для друку
13.02.2009 | Олександр Северин
джерело: maidan.org.ua

Нащо така крутня?

Схожі повідомлення

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало судовий позов проти Алли Тютюнник, Голови Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, а також громадсько-політичного незалежного тижневика „Вгору", що видається правозахисниками, про захист ділової репутації, спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди

Закон України «Про люстрацію в Україні» (оновлено)

Основи правового самозахисту. Про використання Кодексу адміністративного судочинства України та Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" для захисту прав людини і основоположних свобод

Виклад фактів №13. Міжнародне гуманітарне право і права людини

Гибель Василя Стуса

Оголошується конкурс на участь у Школі з прав людини для активістів українських правозахисних організацій у Донецькій та Луганській областях

Конституционный порядок федерализации Украины в условиях повышения политической активности

Право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод

Руководство по определению понятия «политический заключенный»

Стратегія розвитку органів внутрішніх справ

   

Напевно, мало хто сумнівається, що одним з основних хобі пануючої (на мій погляд, слово доречне, але потребує врахування аспекту «з холопа пана») «еліти» є малопристойне явище, відоме як «земельний дерибан». Водночас владоможці дотепер ніби не були помічені у виявленні особливої ревности щодо забезпечення права «простих смертних» громадян на набуття землі у власність і вільне розпорядження такою землею. Радше, на мою думку, навпаки.

Так, законом України від 16.09.08 №509-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», розробленого «групою народних депутатів» та Мінрегіонбудом, до Земельного кодексу України було внесено зміни, котрі суттєво ускладнили і до того стражденницьку процедуру (в якій втім, мало процедури, а багато, скажімо м’яко, позапроцедурного) безоплатного отримання громадянами земельних ділянок у власність. До речі, погодити законопроект з Держкомземом не схотіли.

Статтю 118 ЗКУ («Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами»), зокрема, було доповнено положенням, за яким «до заяви (про надання земельної ділянки у власність) додаються матеріали, передбачені частиною п’ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства)». Стаття ж 151, котра взагалі-то покликана регламентувати «Порядок погодження питань, пов’язаних з вилученням (викупом) та вибором земельних ділянок», в зазначеній частині 5 каже таке:

«До заяви (клопотання) додаються:

а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;

б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;

в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);

г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина – копія документа, що посвідчує особу».

Частину п’яту підпирає частина шоста, котра декларує, що «типова форма заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України».

Звертаючись до пункту 4 Прикінцевих положень вересневого закону від ініціативних депутатів (Сербін, Куйбіна, Кучеренко), бачимо доручення Кабміну «у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом», а звертаючись до пошукових баз, котрі під рукою, бачимо, що наприкінці п’ятого місяця Кабмін того не зробив. Нема коли, напевно. Чи не хочеться. До речі, як на мій погляд, то кожен зацікавлений може тягти несумлінну пані Тимошенко з цього приводу до суду.

Отже, враховуючи, що раніше для початку процедури землевідведення і надання ділянки у власність було достатньо лише заяви, мені стало цікаво, нащо це все? І яке таке «обгрунтування необхідности відведення земельної ділянки» потрібен придумати громадянин-заявник, якщо право на безкоштовне отримання землі у власність кожен має за Конституцією і Земельним кодексом. І в якого «землекористувача (землевласника)» спраглий землі українець має вициганювати «засвідчену нотаріально письмову згоду», звертаючись до якоїсь місцевої ради з заявою про виділення земельної ділянки – звертаючись на тій підставі, що він є власне спраглий землі українець і має право. І взагалі стало цікаво.

На мій відповідний запит днями наспіла відповідь Державного комітету України із земельних ресурсів (№14-13-13/1190 від 09.02.09). Наводжу дещо з тексту – може кому буде цікаво, а як поталанить (а таланить переважно впертим), то і корисно:

«На виконання доручення КМУ Держкомземом підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки» і направлено на розгляд та затвердження до Кабінету Міністрів України.

Обгрунтування необхідности вилучення (викупу) або відведення земельної ділянки надається в довільній формі (наприклад – «Бо так хочу» – О.С.).

Бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами позначається заявником або уповноваженою особою заявника на фрагментах планово-картографічних матеріалів, що входять до складу документації із землеустрою, містобудівної документації.

Засвідчена нотаріально письмова згода, передбачена пунктом «в» частини п’ятої статті 151 ЗКУ не додається до заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки у випадках, коли земельні ділянки перебувають у запасі, у користуванні громадян, які бажають їх приватизувати».

Відтак я перечитую нововведення до ЗКУ і ставлю в заголовку запитання, котре у подібних випадках полюбляла одна моя галицька родичка, але ставлю доволі риторично, бо відповідь, як на мій погляд, ся напрошує – щоб «простим смертним» було складніше. Хтось з законо-давців, можливо, скаже, що я помиляюсь щодо їхніх шляхетних задумів і мотивів при розробці проекту і голосуванні? Дивно, бо вийшло так природньо…

Схожі повідомлення

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало судовий позов проти Алли Тютюнник, Голови Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, а також громадсько-політичного незалежного тижневика „Вгору", що видається правозахисниками, про захист ділової репутації, спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди

Закон України «Про люстрацію в Україні» (оновлено)

Основи правового самозахисту. Про використання Кодексу адміністративного судочинства України та Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" для захисту прав людини і основоположних свобод

Виклад фактів №13. Міжнародне гуманітарне право і права людини

Гибель Василя Стуса

Оголошується конкурс на участь у Школі з прав людини для активістів українських правозахисних організацій у Донецькій та Луганській областях

Конституционный порядок федерализации Украины в условиях повышения политической активности

Право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод

Руководство по определению понятия «политический заключенный»

Стратегія розвитку органів внутрішніх справ

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори