пошук  
версія для друку
16.02.2009
джерело: www.day.kiev.ua

Як подолати дискомфорт безробіття?

   

Володимир Галицький: Грамотний фахівець завжди знайде застосування своїм силам.   Розмовляла Наталія Білоусова, «День»

Призупинення та закриття підприємств в різних галузях економіки призвело до безробіття або переведення на «сухий пайок» десятків, а то й сотень тисяч українців. Під тиском додаткової робочої сили вітчизняний ринок праці почав істотно змінюватися. Чого від нього очікувати далі? Про соціальні наслідки економічної кризи для населення, про фахівців, у яких сьогодні має потребу економіка та про багато чого іншого «День» розмовляв із директором Державної служби зайнятості Володимиром Галицьким.

— Чи можна говорити, що населення вже усвідомило наслідки економічної кризи у всій красі?

— Безумовно, наслідки світових фінансово-економічних процесів торкнулися економіки України. Позначилися вони й на сфері зайнятості населення. Хоч криза — це ще не колапс, а фінансово-економічна нестабільність. Звичайно, для частини населення існує загроза потрапити під скорочення, бути відправленим у неоплачувану відпустку або отримувати урізану заробітну платню. Для багатьох ця загроза, за своєю сутністю, є вельми гіпотетичною, але люди переживають із цього приводу, зазнаючи психологічного дискомфорту.

Ми постійно моніторимо та контролюємо ситуацію на ринку праці. Сьогодні в Державній службі зайнятості продовжує зростати кількість клієнтів. Але ситуація стабілізувалася, з’явилися передумови для оптимізму. Якщо наприкінці грудня минулого року у нас щодня реєструвалися вісім-дев’ять тисяч осіб, то в січні-лютому 2009 року щоденний приріст зареєстрованих становить одну тисячу громадян. Кількість людей, що звернулися до центрів зайнятості в січні нинішнього року — 157,5 тисячі осіб, що майже на 130 тисяч осіб менше, ніж у грудні 2008 року.

Якщо наприкінці 2008 року кількість вакансій, заявлених роботодавцями в центри зайнятості, щодня зменшувалася в середньому на дві тисячі, то у другій половині січня 2009 року — на 500 одиниць.

— Чим поясните той факт, що ситуація з вакансіями покращується, а кількість бажаючих їх отримати зменшується?

— Йдеться не про тенденції, а про ситуацію, яка намітилася. Дійсно, в січні до нас звернулося в 1,8 разів менше громадян, ніж у грудні. Я гадаю, що існує дві причини. Перша, — в зв’язку з панікою, яку породила економічна криза, до служби зайнятості звернулася велика частина економічно неактивних людей (до економічно негативних належать так звані незайняті люди, зокрема домогосподарки, ті, хто розчарувався в пошуках роботи і так далі). І друга причина: роботодавці вже звільнили тих працівників, яких мали намір скоротити насамперед. Тобто перша хвиля масових скорочень людей поменшала. Залишилися працівники, з якими роботодавцю складно розлучитися.

— Коли чекати другої хвилі?

— Я не говорю, що друга хвиля звільнень буде точно, але вона можлива. За даними Державного комітету статистики, сьогодні 900 тисяч осіб працюють у режимі неповного робочого часу і 800 тисяч знаходяться в неоплачуваних адміністративних відпусках.

Моя суб’єктивна думка як експерта: якщо не буде поновлено роботу підприємств, то ці люди виявляться потенційно нашими клієнтами. Щоб ситуація в економіці стабілізувалася, мають запрацювати підприємства. З одного боку, щоб підприємства працювали, необхідно стабілізувати роботу банківської системи. Далі банки повинні почати кредитувати хоча б ті підприємства, які дають платежі до бюджету, валютної виручки країні. Відмоніторити ці підприємства нескладно. За моїми підрахунками, це близько три-п’ять тисяч, можливо, трохи більше. Саме вони повинні стати точкою економічного зростання. З іншого боку, необхідно збільшити споживання всередині країни, розігнати цю кров, що застоялася.

— Якщо цього не станеться, настільки може збільшитися безробіття в країні?

— Я не хочу робити жодних негативних прогнозів.

— Але проте сьогодні існують серйозні передумови для прогнозів. Наприклад, ті ж банки як не кредитували підприємства, так і не кредитують...

— Давайте підрахуємо. У макропоказниках бюджету на 2009 рік закладено рівень безробіття 8,5-9%. Сьогодні 930 тисяч осіб стоять у нас на обліку. Але потрібно розуміти, що до служби зайнятості звертаються не всі. Як засвідчує статистика, до центру зайнятості звертаються лише приблизно 60% тих людей, що мають потребу в роботі. Отже, існує ще 372 тисячі, які шукають роботу самостійно. Додайте до них в перспективі тих працівників, які зараз перебувають у неоплачуваних відпусках або працюють за скороченим робочим днем (1 мільйон 700 тисяч осіб). Разом отримуємо три мільйони безробітних, що становить 13%. Наголошую, що я озвучив найгірший варіант розвитку ситуації з безробіттям у країні, а не той, який сьогодні має місце.

— В яких регіонах ситуація з безробіттям найбільш напружена, а де існує «рівновага»?

— Як я вже згадував, на початку лютого поточного року на обліку в центрах зайнятості перебувало 930 тисяч громадян, необтяжених трудовою діяльністю, для яких в наявності було лише 86,5 тисяч вільних робочих місць, тобто на кожну вакансію претендувало 11 осіб (для порівняння: на початку лютого 2008 року — 4 людини). У ряді областей ця цифра набагато вища: у Вінницькій області — 39, в Івано-Франківській і Хмельницькій областях — 48, у Черкаській області — 77 осіб.

Непроста ситуація склалася і на Сході України. Найбільша кількість зареєстрованих спостерігається у Донецькій області. Зростання звернень до центрів зайнятості мало місце і в інших регіонах, найістотніше — в Полтавській, Вінницькій, Харківській і Дніпропетровській областях (на 15—20 тисяч осіб протягом місяця). Але, як я вже говорив, за останні кілька тижнів зафіксоване зниження кількості звернень до центрів зайнятості.

Хочу звернути вашу увагу, що, незважаючи на кризу, служба зайнятості продовжує виконувати свою основну функцію — працевлаштовувати людей.

Загалом у січні 2009 року нашими послугами скористалися близько мільйона громадян. У тому числі 39,3 тисячі осіб було працевлаштовано, 40,3 тисячі безробітних проходили перенавчання, 10,1 тисячі брали участь у громадських роботах.

— Працівникам яких спеціальностей сьогодні складно знайти роботу на біржі, а які, навпаки, користуються «популярністю»?

— Робочі місця є в наявності майже у всіх галузях. Активний пошук працівників ведуть державні та комунальні підприємства, які пропонують вакансії слюсарів, електромонтерів, малярів, монтажників, електро-газозварювальників. Користуються попитом професії сфери обслуговування — продавці та офіціанти. Запитаними залишаються й водії та охоронники.

Щодо вакансій службовців, то останнім часом з’являється попит на менеджерів із реклами, менеджерів із продажу, користуються попитом ІТ-фахівці та працівники страхових компаній. Почали повертатися на свої робочі місця працівники банківської сфери — «антикризовики», фахівці з роботи з клієнтами та агенти з продажу банківських послуг. Як і раніше, існує великий попит на фахівців вищої ланки, топ-менеджерів. А фахівцями початкового рівня майже перестали цікавитися.

У той же час на бухгалтерів попит за останні тижні знизився майже втричі, а на економістів і касирів (у банку, на підприємстві) — вдвічі.

Але хочу сказати, що грамотний, думаючий, кваліфікований фахівець завжди знайде застосування своїм силам і здібностям, навіть якщо йому доведеться змінити сферу діяльності. Адже криза не означає повний параліч усієї життєдіяльності суспільства — працюють школи та лікарні, магазини та пошта, ЖКГ, громадський транспорт і т.ін. Тому професії в галузях, що забезпечують функціонування житлових об’єктів, життєдіяльність суспільства загалом і окремо взяту людину зокрема, завжди будуть запитаними.

— Чи підтримуєте ви позицію Президента України щодо Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» (25.12.2008 м. №799-VI), згідно з яким людина, звільнена за згодою сторін, отримує матеріальну допомогу тільки після 90 днів із моменту реєстрації на біржі праці?

— Дехто критикує це нововведення, але я вважаю його ухвалення логічним і актуальним. Розберімося, що являє собою «згода сторін». За своєю правовою суттю вона означає, що працівник виявив своє бажання припинити трудові відносини, тобто є аналогом звільненню за власним бажанням. Так чому, знаючи, яка в країні непроста ситуація, як складно знайти роботу, людина все одно погоджується на це?

Якщо працівника не влаштовує підприємство або внаслідок економічних причин не може його містити, то роботодавець повинен звільнити працівника по скороченню, попередивши його про це за два місяці. Після цього працівника скорочують, видають одноразову вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати, і людина може відразу ж ставати на облік у центр зайнятості. Статус безробітного йому надається, зазвичай, на восьмий день після реєстрації в центрі зайнятості як особі, яка шукає роботу. А ось виплата посібника також відкладається в цьому випадку — до закінчення терміну виплати вихідного посібника роботодавцем. Для скорочених, що звернулися до служби зайнятості після скорочення, — на 30 днів, для тих, що звернулися через ці 30 днів, допомога виплачується з моменту надання статусу безробітного, тобто з восьмого дня. А ось якщо людина звільнена за «згодою сторін» — вищезазначену допомогу він отримає лише за 90 днів. Моя порада: не варто звільнятися за «згодою сторін», і про це представники нашого відомства говорили неодноразово за останні два місяці. Служба зайнятості — це не каса взаємодопомоги. Це інституція, куди людина приходить не за грошовою допомогою, а для того, щоб знайти роботу. Утриманських настроїв ніхто не потерпить. Якщо хтось прийде до нас отримувати допомогу, то, згідно із законом, він її отримає, але за умови, що шукатиме роботу та виконуватиме всі рекомендації з працевлаштування.

— А як ідуть справи з фінансуванням самої служби?

— Сьогодні немає жодних проблем з виплатою допомоги по безробіттю — це захищена стаття бюджету Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Допомогу виплачують у повному обсязі своєчасно.

— До кризи спостерігалася легалізація заробітної плати. Якою, на вашу думку, буде тенденція виплати зарплат у конвертах цього року?

— Практику платити зарплату в конвертах знову поновлено. Роботодавець вдаватиметься до цього для того, щоб оптимізувати свої витрати. Одначе слід пам’ятати, що на підприємстві, де працює понад 150 осіб, платити зарплату в конвертах складно. А ось у офісах із 30—50 працівниками ця практика можлива. Але з погляду безпеки, я б не рекомендував цим займатися, адже зарплата в конвертах кримінально карається.

№25, субота, 14 лютого 2009

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори