MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Банкам заборонили давати колекторам особисті дані боржників

27.02.2009    джерело: www.unian.net
В Мін’юсті вважають, що залучення банками колекторних організацій для вимоги виконання зобов’язань боржникамиє можливим лише за наявності письмового запиту або письмового дозволу боржника на розкриття банківської таємниці

Міністерство юстиції України скасувало держреєстрацію норми ухвали правління Національного банку України, згідно з якою банки могли передавати приватним особам і організаціям інформацію, яка містить банківську таємницю.

Зокрема, як повідомляє УНІАН прес-служба Мінюсту, скасовано рішення про державну реєстрацію пункту 2 ухвали Правління Національного банку України від 9 листопада 2006 року №428.

Цією нормою передбачалося, що банк має право надавати інформацію приватним особам і організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між цими особами (організаціями) та банком угод. Обов’язковою умовою надання інформації було те, що передбачені договорами функції і послуги стосуються основної діяльності банку.

У Міністерстві юстиції було встановлено, що застосування зазначеної норми призводить до розширення чинного законодавства в частині встановлення права банку надавати інформацію, яка фактично містить банківську таємницю. Крім того, норма суперечила Конституції України і статтям 60-62 Закони України «Про банки і банківську діяльність».

Як повідомляв УНІАН, в Міністерстві юстиції України вважають, що залучення банками колекторних організацій для вимоги виконання зобов’язань боржниками за кредитними договорами є можливим лише за наявності письмового запиту або письмового дозволу боржника на розкриття банківської таємниці.

У Мін’юсті переконані, що за інших умов така діяльність порушує права і інтереси громадян, що охороняються законом, і може кваліфікуватися як злочин, передбачений, зокрема, статтею 182 Кримінальні кодекси України, яка передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя, статтею 189 – за здирство, статтею 355 – за примушення до виконання або невиконання цивільно-правових зобов’язань.

 Поділитися