пошук  
версія для друку
06.03.2009
джерело: www.radiosvoboda.org

«Телеконтроль». Чи візьмуть ТБ перед виборами під контроль?

   

Обласна телекомпанія у Дніпропетровську опинилася в центрі конфлікту: правоохоронці почали її фінансову перевірку, а телевізійники заявили у відповідь про спробу обласної влади взяти медіа під контроль. А в обладміністрації за заявами про утиски свободи слова побачили страх керівництва телекомпанії перед перевіркою. Чи є такий конфлікт винятком? Чи зростатиме кількість таких непорозумінь із наближенням президентських виборів в Україні, адже під час попередньої кампанії за крісло Глави держави навколо медіа наламали чимало списів.

Державні телевізійники проти державної обладміністрації у Дніпропетровську
Керівництво Дніпропетровського ТБ, деякі журналісти і громадські організації міста стверджують: співробітники Управління держслужби боротьби з економічною злочинністю без жодних причин та пояснень опечатали склад компанії з обладнанням. Телевізійники кажуть про спроби обласної влади взяти телекомпанію під контроль. Натомість у самій обладміністрації всі звинувачення відхиляють. За заявами про утиски свободи слова обласна влада побачила страх керівництва телекомпанії перед перевіркою – як використовують бюджетні кошти, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Дніпропетровську Юлія Рацибарська.
Першу гучну заяву про тиск з боку облдержадміністрації державні телевізійники зробили минулого тижня. Співробітники міліції прийшли на телерадіокомпанію, щоб перевірити її фінансовий стан, опечатали склад, де була частина обладнання.
За діями правоохоронців медійники побачили руку чинного голови облдержадміністрації Віктора Бондаря. Керівник телеканалу Вікторія Шилова, яка водночас є депутатом облради від фракції Блоку Павла Лазаренка, звинувачує очільника області, «нашоукраїнця» Бондаря в політичній заангажованості. Той, мовляв, не раз викликав її на килим і вимагав очистити телеефір від присутності певних політичних сил і громадських організацій. Журналісти телеканалу теж розповіли про постійні дзвінки з облдержадміністрації і перевірки текстів чиновниками.
Вікторія Шилова переконана: канал потрапив під приціл губернатора, тому що говорив правду. «Дніпропетровський державний показує багато правди, соціальних сюжетів, гострих програм і ми будемо це показувати».
В облдержадміністрації усі звинувачення відкинули. У конфлікті навколо державного телеканалу немає політики, лише фінансові справи, а може, й кримінал. Заяви про утиски свободи на каналі дивним чином збіглись з перевіркою правоохоронців, які наразі з’ясовують, куди поділо медіа 5 мільйонів гривень, виділених торік з обласного бюджету на обладнання.
В інформаційну політику телекомпанії влада не втручалась, хоча, може, й треба було: занадто часто в ефірі державного телебачення з’являлись політичні симпатики керівника телеканалу і сама вона, заявила речник голови облдержадміністрації Алла Шоріна. «Я сподіваюсь на підтримку колег-журналістів у ситуації, коли прес-службу губернатора звинувачують у тиску й попранні свободи слова. У нас такого не було».
Хмизу у вогонь підкидають громадські організації і партії, стаючи на той чи інший бік. Учора комуністи, соціалісти разом з зеленими і ще з 8-ма громадськими організаціями пікетували облдержадміністрацію із гаслом «Руки геть від каналу». Водночас керівництво місцевої спілки журналістів заявило, що перевірка правоохоронців телекомпанії, що існує за рахунок коштів платників податків, цілком вмотивована.

Більшість регіональних ЗМІ підконтрольні місцевій владі
Телеконфлікт у Дніпропетровську є винятком, бо зазвичай міська влада рідко випускає з рук контроль над електронними медіа, констатує шеф-редактор «Телекритики» Наталія Лігачова. «Міські органи влади, як правило, очолюють ті люди, які мають найбільш впливові бізнеси у своїх регіонах і добрі стосунки з бізнесменами та владою. Це стосується й ТРК. Зазвичай, там усе полюбовно відбувається. Ні для кого не є таємницею те, що регіональні телекомпанії, радіокомпанії і більша частина ресурсу друкованих видань підконтрольні місцевій владі. Але не завжди це відбувається через прямий вплив, скоріше,  через близькі зв’язки власників цих ЗМІ з міською владою».
Рівень свідомості українських журналістів все ще не на висоті
Скептики кажуть, що чимало українських журналістів залюбки готові попрацювати на будь-яких кандидатів у Президенти, і питання тільки в одному: хто більше заплатить? Експерт Наталія Лігачова частково погоджується з думкою, що проблема не лише в тиску політиків, а у розквіті так званої «джинси» (куплених матеріалів). «Рівень свідомості українських журналістів, на жаль, не на висоті. І ті зміни, які відбувались після Помаранчевої революції, не закріпилися. Власникам і політикам вдалося нівелювати вплив журналістів і громадських організацій, які говорять про журналістику, як про місію, а не тільки бізнес. Основна частина журналістів готова, перш за все, працювати за зарплати, за кредити, не ставлячи поперед цього громадську місію. Але винятки є, і вони вже не такі й поодинокі».
Якому б власнику не належали українські телеканали, вони нині намагаються бути об’єктивними, вважає журналіст, член парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації бютівець Віктор Уколов. На його думку, на екрані присутні дві політичні точки зору і нейтральна позиція журналістів у висвітленні подій. «Яскравий приклад цьому є 5 канал, який належить Петру Порошенку, але на цьому каналі є постійно представники Партії регіонів, НУ-НС та БЮТ. Так само у висвітленні подій нейтральної позиції дотримуються канали холдингу Віктора Пінчука (ICTV, СТБ і Новий канал). Я не має фактично претензій до того, як подає інформацію канал 1+1. У мене є певні суто фахові зауваження до телеканалу Інтер, а також до каналу УТ-1. Я би дотримувався більш незалежної позиції на місці журналістів цих телеканалів».

Вплив на медіа простір - хвороба зростання
Жорстку боротьбу за телевізійні кнопки політики ведуть уже зараз, вважає представник парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко. Вона вважає це хворобою зростання, якою Україні доведеться ще хворіти років з десять, як мінімум. «Очевидно, що деякі бізнес-групи намагаються зберігати свій вплив та присутність у медіа просторі. Але знову ж таки, з’являються холдинги, які намагаються відійти від такої практики, адже сприймають уже медіа-бізнес саме як бізнес. Гроші можна заробити, тільки зберігаючи об’єктивність під час будь-яких політичних розкладів».
Куди можна звертатися і на що розраховувати українському тележурналісту, якщо він відчує на своєму каналі утиски або прояви цензури з наближенням президентських виборів? Поради Юрія Луканова, голови Київської незалежної медіа-профспілки. «Безумовно, тележурналіст може звертатися в профспілку, якщо вона діє активно в їхньому регіоні. Крім того, він може звертатися до суду, адже порушуються права журналіста. Є ряд кваліфікованих медіа-адвокатів».
Тим часом, українці стали більше довіряти журналістам. За даними опитування Фонду Демократичні ініціативи, у червні 2006 року ЗМІ довіряло 46%, через рік – 49,5 %, а у 2008 році – 54 % респондентів.

Наталка Коваленко, Олександр Лащенко

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори