пошук  
версія для друку
01.04.2009 | Володимир Бочаров-Туз

Чи знайдуть кіровоградські в’язні 7 мільйонів гривень?

   

Приблизно таку суму винні засуджені, які відбувають покарання у виправних установах Кіровоградської області. Деяким із них суд, одночасно з вироком за скоєний злочин, визначив розмір відшкодування матеріальних та моральних збитків, які вони повинні виплатити. Пошуком шляхів погашення боргу та деякими іншими проблемами адаптації звільнених до вільного життя займалися представники влади та неурядові організації Кіровограда.

Ще в 2004 році уряд України визначив, що надання допомоги особам, звільненим з місць позбавлення волі, які втратили соціальні зв’язки, є важливим суспільним завданням. На вирішення цього завдання були прийняті деякі нормативно-правові документи. Однак заходи, які здійснюються, поки що є малоефективними і не забезпечують належної допомоги із соціальної адаптації.

Більшість звільнених з місць позбавлення волі,  втративши родинні зв’язки, поповнюють ряди осіб без певного місця проживання і продовжують займатися злочинною діяльністю. У зв’язку з цим виникає проблема у розробленні додаткових заходів щодо посилення боротьби із рецидивною злочинністю, надання звільненим гарантій щодо їх адаптації до сучасних умов життєдіяльності в суспільстві, створення системи ресоціалізації.

Саме пошуком механізмів вирішення цієї проблеми займалися учасники заходу, якій ініціювала громадська організація «Територія успіху». До обговорення долучились основні державні та неурядові інституції, які надають допомогу в соціальній адаптації на території області. Актуальність проблеми була підтверджена кількістю учасників. На захід прийшли майже всі запрошені представники влади, як міського так і обласного рівня. Тому було обговорено і стан справ щодо роботи зі звільненими по області.

До Кіровоградської області протягом 2008 року із установ виконання покарань України було звільнено 953 особи. Можливо цифра і невелика, але обов’язок держави – забезпечити можливість повернення кожного до соціально-нормативного життя. Серед актуальніших проблем найбільшу увагу було приділено аналізу стану справ щодо  реалізації права ув’язнених та звільнених на працю.

За інформацією Управління Державного Департаменту з питань виконання покарань в Кіровоградській області, засудженні які відбувають покарання на території області, за рішеннями судів винні близько 7 мільйонів гривень. І цю суму вони повинні виплачувати протягом відбуття покарання та, якщо борг не погашено, навіть після звільнення.

Якщо людина справді стає на шлях виправлення та має намір законним шляхом заробити необхідні кошти, вона має можливість реалізувати своє право на працю. Так кримінально-виконавче законодавство частиною 3 статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України навіть передбачає зарахування стажу роботи засуджених для призначення трудової пенсії. Але тільки за умови сплати засудженим страхових внесків у Пенсійний фонд України у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

Але ж в нинішніх умовах промисловим підприємствам установ виконання покарань дуже складно витримати умови жорсткої конкуренції. Тому і робочих місць для засуджених зовсім не багато. Так наприклад в Кіровоградський виправній колонії №6 із приблизно 900 засуджених працюють лише 350. В такій ситуації робити виплати за виконавчими листами та ще й заробити якісь кошти на власні потреби май же неможливо.

Якщо в колонії можна і не працювати, а тебе все одно і накормлять і зігріють, то на волі за все треба платити із власної кишені. Тому свобода зустрічає звільненого новими проблемами та труднощами. В тому разі, якщо особа все ще має намір твердо стояти на шляху виправлення і не позбавилась наміру законним шляхом заробляти кошти, вона має можливість звернутись до центру зайнятості населення.

Дуже прогресивним є крок держави щодо надання додаткових гарантій при працевлаштуванні особам, які звільнені від відбування покарань. Але на практиці центри зайнятості відмовляють ставити на облік звільнених , які не мають реєстрації. При цьому підставою виступає норма постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. №578 «Про затвердження положень по застосуванню Закону України «Про зайнятість населення». Зокрема, п. 3 цього акту визначає можливість реєстрації лише за місцем проживання (постійної або тимчасової прописки) за умови пред’явлення паспорту та трудової книжки. Зрозуміло, що лише з довідкою про звільнення ні про яку реєстрацію і мови бути не може.  Разом з тим близько 40% звільнених мають потребу в відновлені паспортів. А на це  знову ж таки потрібні кошти. Тому працевлаштування для звільнених - дороге задоволення.

З іншого боку незрозуміло, чому норма цієї постанови досі має юридичну силу. Адже вона приймалася за умов, коли прописка ще не була визнана такою, що не відповідає Конституції України. Можливо прийде час – і правозахисники приділять більшу увагу цим правообмеженням. Але люди потребують допомоги саме зараз, тому громадська організація «Територія успіху» вирішила створити територію успіху для звільнених – центр соціальної інтеграції.

 

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори