пошук  
версія для друку
28.04.2009
джерело: www.helsinki.org.ua

Щоб отримати від держави інвалідний візок, потрібно братися за зброю?

   

Внаслідок нещасного випадку на виробництві у 1987 році Олександр Мельник отримав травму, через яку став інвалідом першої групи.
У 2008 році він звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду соціального страхування. Пан Мельник скаржився на те, що ця державна установа не забезпечує його необхідними для нормальної життєдіяльності речами. Головною вимогою інваліда було надати йому візок. Адже термін експлуатації старого давно збіг (7 років понад встановлену 4-річну норму заміни).
Не дивлячись на безспірність вимог, суд у їх задоволенні відмовив. Тому інвалід фізично, проте не зламана духом людина – Олександр Мельник, вирішив боротися.
Після зазначеного рішення суду Мельник О.С. відмовився покинути кабінет судді, заявивши, що за такого рішення йому немає на чому пересуватися. Суддя, знаючи про проблеми Олександра гадав, що того на довго не вистачить і він добровільно припинить цей сидячий страйк в його кабінеті. Заставши Мельника після ночі сидіння у візку в кабінеті, суддя зранку наступного дня розпорядився працівникам судової міліції винести його з суду на вулицю, що було розцінено заявником як наруга над його фізичною безпорадністю. Ним повністю опанувала ідея за будь-яку ціну придбати зброю, щоб ніхто і ніколи не посмів безкарно порушувати, як він його розумів, право на тілесну недоторканість.
07 липня 2008 року, після оголошення чергового рішення суду, яким Олександру Мельнику було відмовлено у відшкодування вартості невикористаних санаторних путівок він зажадав пояснень у судді, яка грубо йому відповіла, що нічого пояснювати не збирається. Коли викликаний черговий міліціонер забіг в кабінет судді і кинувся на Мельника, останній вистрілив в нього, заподіявши поранення.
Олександра було засуджено до трьох років позбавлення волі. Вирок затвердив і апеляційний суд.
Першими звернули увагу на ситуацію громадська організація інвалідів ”Прагнення” і особисто її голова Олег Іваненко. Вони спробували допомогти Олександру Мельнику. Проте, надалі їм знадобилася кваліфікована юридична допомога, яку надала Українська Гельсінська спілка з прав людини в рамках Фонду стратегічних справ.
24 липня 2008 року в справу вступив адвокат УГСПЛ Олег Левицький.
Результатом зусиль громадських організацій стало помилування Олександра Мельника 2 квітня 2009 року.
P.S. Найцікавіше те, що вимоги про ліжко, матрац і візок таки були виконані. 17 вересня 2008 року Фонд соцзахисту від нещасних випадків на виробництві передав родичам Мельника інвалідний візок американського виробництва, ліжко німецьке, матрац протипролежневий італійський.

Олег Левицький, Марина Говорухіна

УГСПЛ

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори