пошук  
версія для друку
05.05.2009
джерело: www.dw-world.de

Експерт: заяви ПАРЄ на адресу України превентивні, однак шкодять іміджу

Схожі повідомлення

Звернення до Європейського суду з прав людини.

Рішення ЄСПЛ у справі "Волков проти України"

Основи правового самозахисту. Про використання Кодексу адміністративного судочинства України та Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" для захисту прав людини і основоположних свобод

Позови про захист честі й гідності в контексті юриспруденції Європейського суду з прав людини.

Скарга на бездіяльність генеральної прокуратури України, що порушує права громадян

Конституційне подання народних депутатів України до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення частини 1 статті 7, частини 2 статті 8 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”

Ухвала Апеляційного суду м. Києва

Висновок. Правова кваліфікація Голодомору 1932-1933 років в Україні та на Кубані як злочину проти людяності та геноциду

Постанова апеляційного суду м. Києва у кримінальній справі за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932–1933 роках

Конвенція про захист прав людини та основних свобод з поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу 11 з Протоколами 1, 4, 6 і 7

   

ПАРЄ не позбавить українську делегацію повноважень через проблеми з кандидатами на посади суддів Європейського суду, вважають експерти. Такі заяви є радше превентивними, однак можуть зашкодити іміджу України.

Голова української делегації Парламентської Асамблеї Ради Європи Іван Попеску повідомив журналістам, що ПАРЄ може позбавити українських представників повноважень, якщо Україна нарешті не визначиться, хто з кандидатів гідний представляти її інтереси в Європейському суді. Європейці не збагнуть, який з двох поданих списків українських кандидатів є легітимним.

ПАРЄ не хоче прецедентів

Директор програми «Верховенство права» Фонду «Відродження» Роман Романов вважає, що ПАРЄ просто не хоче прецедентів, коли б країни відкликали свої списки кандидатів, а потім присилали нові, тому непорозуміння між Україною та  Парламентською Асамблею Ради Європи триває вже кілька років.

 «Заручником цього найбільше є не повноваження української делегації, а міжнародна репутація України. Тобто Україна виявила нездатність навіть скористатися своїм правом номінувати кандидатів до Європейського суду», - каже Романов.

Не догодили владі

Він пояснює, що вся ця правова колізія через прізвище депутата від Партії регіонів Сергія Головатого. У першому списку, який нібито відкликала Україна, його прізвище є, в другому – немає, бо деякі представники української влади, за словами Романова, не вважають Головатого гідним представляти інтереси України в Європейському суді кандидатом.

Чи зміниться ситуація після виборів українського президента, Романов прогнозувати не береться. Експерт лише констатує, що Рада Європи повинна або вибрати з двох списків один, або погодиться на компроміс, який пропонує українське МЗС і визнає за країною право подавати і відкликати кандидатів у міжнародні структури. Допоки це тягтиметься – невідомо, констатує Романов.

 

Схожі повідомлення

Звернення до Європейського суду з прав людини.

Рішення ЄСПЛ у справі "Волков проти України"

Основи правового самозахисту. Про використання Кодексу адміністративного судочинства України та Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" для захисту прав людини і основоположних свобод

Позови про захист честі й гідності в контексті юриспруденції Європейського суду з прав людини.

Скарга на бездіяльність генеральної прокуратури України, що порушує права громадян

Конституційне подання народних депутатів України до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення частини 1 статті 7, частини 2 статті 8 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”

Ухвала Апеляційного суду м. Києва

Висновок. Правова кваліфікація Голодомору 1932-1933 років в Україні та на Кубані як злочину проти людяності та геноциду

Постанова апеляційного суду м. Києва у кримінальній справі за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932–1933 роках

Конвенція про захист прав людини та основних свобод з поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу 11 з Протоколами 1, 4, 6 і 7

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори