пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200914
20.05.2009 | Катерина Ківеренко

Дорогі наші Парламент і Президент

   

Думаю, що мало хто з моїх однолітків замислювався над питанням заробітної плати, а тим паче податків, котрі з неї вираховуються, оскільки дуже мало з них працює офіційно і взагалі працює. Проте я, як людина працююча, сплачую податки і мені вельми цікаво куди ж йдуть ці кошти, якщо наш уряд постійно бідкається, що не вистачає туди-то і туди-то: страйкують вчителі (зарплата не виплачується місяцями, а то й роками), а про закріплені в статті 49 Конституції України положення щодо безоплатності медичної допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров’я, розвитку фізичної культури і спорту і таке подібне годі вже й казати. Вважаю, що «корінь зла» криється зовсім на поверхні – ви коли-небудь бачили страйкуючих народних депутатів України чи працівників Секретаріату Президента України з вимогою виплатити заборгованості по заробітній платі? Ні, не бачили і не побачите. В даній роботі пропоную проаналізувати діяльність «верхівки» нашої країни і скільки коштує нам, громадянам України, така діяльність.

Почну з Верховної Ради України. Щоб простежити діяльність депутатів, я керувалася лише базовими індикаторами за даними офіційного сайту Верховної Ради України – законопроекти, виступи та депутатські звернення Верховної Ради України минулого скликання. За цей час: депутатами було подано 18.329 законопроектів – в середньому за весь період народний депутат подав 36 законопроектів – по 9 за рік; пролунало 20.329 виступів з місця та 13.996 виступів з трибуни – середнє арифметичне – 40 виступів на депутата (10 за рік) для виступів з місця та 28 виступів з трибуни (по 7 виступів на рік) одного депутата; зроблено 15.828 запитів – в середньому 31 депутатське звернення (8 за рік) на одного депутата. На жаль, практично не можливо об’єктивно визначити відвідуваність засідань депутатами та їхнє голосування, оскільки голосування картки ще не означає присутності її власника в залі.

Нагадаю, що свою важливу законотворчу місію депутати здійснюють не безкоштовно. Згідно з Законом України «Про статус народного депутата», «держава гарантує народному депутату забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень». Зокрема:

Заробітна плата: ч.2 ст.33 вищевказаного Закону: «народний депутат в питаннях матеріального і соціально-побутового забезпечення прирівнюється до членів Кабінету Міністрів України»: посадовий оклад народного депутата – члена комітету 6.109 грн., з урахуванням премій і надбавок – 13.5 – 14.5 тис. грн.; голови підкомітету чи комітету – 17 тис. грн. До того ж щомісяця кожний депутат отримує та витрачає на власний розсуд ще 10 тис. грн. «на здійснення депутатських повноважень», загальна сума, необхідна, щоб реалізувати всі пільги, передбачені депутатам, - 238 млн. грн. + 95 млн. грн., передбачені на відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень;

Відпустка депутата оплачується наступним чином: дві середні зарплати – 16.5 млн. грн. на рік;

Матеріальна допомога після закінчення строку депутатських повноважень – 25 млн. 800 тис. грн.;

Матеріальна допомога в разі виходу на пенсію – 12 місячних посадових окладів = 16 млн. 714 тис. грн. на рік;

Безоплатні поїздки Україною – 4.5 млн. грн. на рік;

Фінансова підтримка санаторно-курортного комплексу управління справами Верховної Ради України – 48 млн. 748 тис. грн. на рік, з них майже 5 млн. з бюджету;

Утримання автобази Верховної Ради України – 23 млн. 400 тис. грн. на рік;

Оренда літака голови Верховної Ради України для пересування Україною – 2 млн. грн. на рік;

Виступи на радіо, телебаченні – 29 млн. 250 тис. грн. на рік;

Проживання у готелях – 10 млн. грн. на рік;

Витрати на будівництво житла – 33 млн. грн. на рік;

Грошова компенсація на придбання житла – 10 млн. грн. на рік;

Інші витрати (забезпечення кабінетом з меблями, технікою і т.д.).

Сума усіх витрат Верховної Ради України на рік становить 1.6 млн. грн. на одного депутата, а у нас їх аж 450 – тож виходить 720 млн. грн. на рік вони нам коштують.

Президент України виступає за обмеження депутатських пільг. Про це він заявив у зверненні до співвітчизників, яке транслювало центральне телебачення. За ці гроші можна на 20% підвищити пенсії, збудувати 250 нових шкіл (на стан нинішніх шкіл просто жахливо дивитися і вимушені батьки власним коштом створювати хоч якісь умови для навчання своїх дітей: приблизно по 75 грн. щомісяця батьки здають на «розвиток школи» в школах міст, а що казати про сільські школи…) або збудувати 5 нових шахт . . .

Але ніхто не замислюється скільки ж коштує нам сам Президент та його Секретаріат, в штабі якого працюють понад 1.000 осіб на різних посадах ті в головних службах (Державний секретар України, Перший помічник Президента України, Прес-секретар Президента України, Кабінет Президента України, Головна служба внутрішньої політики – загалом 22 таких «головних служб»), що щорічно обходяться українцям в 860 млн. грн. – це ще дорожче, ніж рік утримання Верховної Ради України (720 млн. грн.). Чи не потрібно разом зі скасуванням депутатських пільг ще й скоротити Секретаріат Президента України – на мою думку понад 1.000 працівників навколо однієї особи то є забагато.

А тепер складіть суми утримання на рік Верховної Ради України та Секретаріату Президента України. Приголомшує ! І ще подумайте, за які такі заслуги перед нами вони стільки отримують. Місячні зусилля одного депутата становлять 0.7 законопроекти; 0.8 виступів з місця; 0.6 виступів з трибуни; 0.7 депутатського звернення. Вражає до неймовірності ! І це при тому, що вони є народними обранцями, покликаними слугувати народу. Слугують вони, перш за все, собі – приймаючи відповідні закони про власну заробітну плату і пільги. Навіщо в такому випадку взагалі ходити на вибори? Щоб прогодувати зграю самолюбів? Щоб з нас знову, як з блазнів, насміхалися? – бо ти їм все (утримання), а вони нам що? Химерне соціальне забезпечення, наголошуючи при цьому, що вони дотримуються Конституції. Там все так гарно написано, а в реальному житті це «гарно» зовсім не «гарно». Навіщо ж тоді писати те, чого немає і невідомо коли воно буде.

І на останок, хочу зазначити, хірург вищої кваліфікації в одній із харківських лікарень за тиждень рятує 3-4 життя людини, отримуючи при цьому копійки.

А скільки рятують «вони»?

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори