пошук  
версія для друку
25.06.2009
джерело: helsinki.org.ua

Презентація щорічної доповіді правозахисних організацій «Права людини в Україні – 2008»

   

25 червня 2009 року в інформаційному агентстві «УНІАН» відбулась прес-конференція, присвячена презентації доповіді правозахисних організацій «Права людини в Україні – 2008». У складанні доповіді взяли участь 30 правозахисних організацій з усіх регіонів України.

Доповідь є універсальним документом, що використовується національними та міжнародними організаціями для оцінки загального стану з правами людини в Україні. Вона випускається щорічно, починаючи з 2004 року.

Цього року презентація відбувається напередодні Міжнародного дня захисту жертв катувань. Саме 26 червня 1987 року набула чинності Конвенція ООН проти катувань І, як зазначається в Доповіді, проблема катувань та поганого поводження залишається однією з найтяжких в Україні. Незважаючи на певний прогрес у боротьбі з катуваннями в МВС, щоб викоренити катування під час дізнання з метою отримання явки з повинною, потрібні десятиріччя – оскільки досі їх вважають звичайною рутинною працею, яку суспільство довірило правоохоронним органам для боротьби із злочинністю. Стабільно поганою залишається ситуація в Державному департаменті з питань виконання покарань, з установ якого щоденно надходять повідомлення про побиття і самоушкодження засуджених, і який ретельно охороняє свою закритість і безкарність. Це єдиний орган державної влади в Україні, який практично не змінився за роки незалежності, залишається не реформованим і виглядає суцільним анахронізмом.

Правозахисники стверджують – у 2008 році провалина між бідними і багатими збільшилась. Адже забезпечення і захист прав людини явно не були пріоритетами для влади. Це, в свою чергу, призвело до того, що українське населення постійно відчувало себе незахищеним. Ріст цін та тарифів на комунальні послуги призвели до збільшення кількості бідних.

Політики ж, навпаки, почувалися впевнено, намагаючись не зважати на існування інституту правосуддя. Учасники прес-конференції наголосили на зростанні неповаги політичних сил до інституту правосуддя та принципів верховенства права. Інформація, що міститься в доповіді, свідчить – високопосадовці неодноразово намагалися використати суди для отримання політичних переваг.

Право на справедливий суд держава порушувала також шляхом невиконання рішень Феміди. Адже щорічно понад 70% рішень суду у цивільних справах не виконується. Проте, ніяких дій для покращення такого стану речей зроблено не було.

Окрім цього, за українцями ще й ретельно стежили. Цей факт підтверджено кількістю санкцій на зняття інформації з каналів зв’язку, наданих апеляційними судами: 15 тисяч – у 2005 р., більше 25 тис. – у 2008 р. Ці цифри суттєво перевищують аналогічні дані в європейських країнах, де на рік видається більше 1000 санкцій тільки у Франції і в Нідерландах. При цьому третину санкцій у 2008 році отримали оперативні підрозділи СБУ. Таке посилення стеження силових структур за громадянами не могло не викликати занепокоєння правозахисників.

У 2008 році виникли проблеми і зі свободою слова. Так, широко розгорнула свою діяльність Національна комісія з питань суспільної моралі, забороняючи фільми, книжки тощо. Проте, правозахисники впевнені – її рішення були необґрунтованим та непропорційним втручанням у здійснення свободи вираження поглядів.

Омбудсмен, яка мала стежити за захистом прав людини, не відзначалася зайвою активністю. Зокрема, доповіді, які Уповноважений ВР з прав людини має готувати й оприлюднювати щорічно – не з’являються вже чотири роки. Лише вчора була оприлюднена доповідь. Проте оцінити її неможливо, оскільки вона поки що недоступна для громадськості.

Як висновок, представники Української Гельсінської спілки з прав людини зауважили, що в країні, за певними винятками, відсутня системна політика щодо покращення становища із правами людини і основоположними свободами.

Намагання правозахисних організацій, окремих підрозділів і окремих державних службовців з МВС і Міністерства юстиції, Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права покращити ситуацію мають наслідком певний прогрес, але політична криза, загальне ставлення політичних сил до прав людини як до чогось другорядного і незначущого порівняльно з політичною доцільністю не дають домогтися системних змін на краще.

Доповідь в електронному вигляді знаходиться тут: http://www.helsinki.org.ua/index.php?r=a1b7c5

25.06.2009  

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори