пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200919
04.07.2009 | Інна Сухорукова, Харківська правозахисна група

Чи змінилося щось в імперській свідомості російських політиків?

   

3 липня 2009 року на сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ було прийнято резолюцію «Возз’єднання розділеної Європи: заохочення прав людини і громадянських свобод в регіоні ОБСЄ в ХХІ сторіччі». До цього Європейським парламентом 2 квітня 2009 року була прийнята декларація щодо європейської свідомості і тоталітаризму. Обидві керівні організації Європейської спільноти визнали дату підписання пакту Молотова – Рібентропа, а саме 23 серпня 1939 року – датою, яка є кульмінацією розповсюдження тоталітаризму в Європі. В цей день був підписаний документ, який спричинив тотальне порушення всіх прав і свобод на континенті. 23 серпня буде відзначатися як день жалоби за жертвами тоталітаризму в Європі.
Здається, необхідність визначення якоїсь спільної дати була на часі вже давно. Після падіння комунізму у країнах Східної Європи, після розпаду СРСР, стали наявними тотальні злочини проти людяності, які спричинив радянський комуністичний режим, що панував в Європі до кінця 80-х років, і ще в 1995 році відгукнувся геноцидом нехрістіанського населення Боснії та Герцеговини. Навіть зараз новітня Російська імперія – спадкоємиця СРСР – продовжує імперські війни на Північному Кавказі, втручається в справи колишніх радянських республік – особливо в Грузії та в Україні, і є постійним чинником політичної дестабілізації в цих країнах. Тоталітаризм продовжує загрожувати Європі і буде загрожувати й надалі, якщо історія буде сприйматися європейцями, як дещо давно минуле.
Те, що Європарламент та Парламентська асамблея ОБСЄ вчасно виступили зі свєю ініціативою, наочно підтверджує реакція на це рішення Держдуми і Ради федерації Росії.
Безпосередньо після прийняття резолюції ОБСЄ, Держдума і Рада Федерації Росії виступили з істеричною заявами, що, буцімто, Європа переглядає основні положення післявоєнних договорів країнами Європи, порівнюючи «одно из главных государств – участников антигитлеровской коалиции и ООН» з нацистською Німеччиною. Російські парламентарі рішуче засуджують намір зробити день 23 серпня днем пам’яті жертв комунізму і нацизму, і звинувачує європейських політиків в «оскорблении памяти миллионов, павших в боях за освобождение Европы», спробі «очернить победителей и реабилитировать преступников и их пособников».
Звичайно,ані в резолюції Європарламенту, ані в резолюції Парламентської асамблеї ОБСЄ ні про що таке і не йдеться, навіть приблизно.
Все це суцільна вигадка, але вигадка вийшла точнісінько за Фрейдом. Підсвідомо російські політики обмовилися і самі себе ототожнили із сталінським режимом. Дарма, що на ХХ з’їзді КПРС Хрущов назвав народ СРСР єдиним переможцем у війні з нацизмом і звинуватив Сталіна у великій чисельності жертв. Дарма, що всьому світові відомо, з якою нелюдською жорстокістю поводилося НКВС на окупованих територіях, що після розподілу Польщі відповідно до пакту Молотова – Рібентропа відійшли до Радянського Союзу. Відомо, як нацисти знищували не тільки євреїв та циган в окупованих східноєвропейських країнах, а всіх, хто був їм не до вподоби.
Російська владна еліта своєю дикуватою, істеричною заявою підтвердила, що Сталін і досі її «кормчий и рулевой». І що ця жахлива історична постать, яка, як і Гітлер, є ганьбою і Європи, і людства в цілому, дотепер викликає прихильність у більшості тих, хто сьогодні при владі в Росії. Так, 23 серпня – не бездоганна дата для вшанування жертв тоталітарних режимів в Європі, як не бездоганними є всі дати, що відзначають події, розтягнуті у часі. Можна, як правило, точно визначитися з днем початку війни однієї держави проти іншої або з днем перемоги. Але важко визначити, відколи почався наступ тоталітаризму на Європу: можливо від жовтня 1917 року? Або від 1933 року? Це дати, коли в Росії прийшли більшовики, або в Німеччині Гітлер – і це буде історично правильно. Бо з перемогою агресивних тоталітарних режимів Європа отримала неминучу загрозу. Мюнхенська змова – огидна для західної історії, ялтинська – теж.
Але спільна дата, від якої почався наступ на основні права і свободи громадян у всій Європі є 23 серпня. Два павуки домовилися разом їсти жертви, і почали їсти. Втім, як і буває в історії, неминуче і дуже скоро почали їсти один одного. Але Європі краще не стало.
Правозахисники можуть відзначати як день пам’яті жертв тоталітаризму і дати 1917 року, і 1933 року, і дати Мюнхенської, і Ялтинської змов.
А громадяни Євросоюзу і країн Ради Європи повинні пам’ятати одне – змова між тоталітарними імперіями позбавила їх свободи на довгі десятиріччя. То може не потрібно потурати імперським амбіціям політиків Росії, які і сьогодні не тільки виправдовують пакт Молотова – Рібентропа, а ще й істерикують при спробі засудження сталінського режиму?
То чи багато змінилося за ці довгі часи в імперській свідомості російських політиків?

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори