пошук  
версія для друку
31.07.2009 | Марина Говорухіна
джерело: www.helsinki.org.ua

Рішення Європейського Суду з прав людини Верховному суду України «по барабану»

   

Такий висновок можна було зробити, відвідавши засідання по кримінальній справі, головним фігурантом якої став Олександр Яременко.
Європейський Суд з прав людини назвав Україну винною в порушенні права на справедливий суд та визнав відсутність належного розслідування скарг заявника про застосування до нього жорстокого поводження.
Зазвичай, це стає підставою для скасування вироку та призначення нового розгляду. Проте, не в Україні.
Не дивлячись на те, що в справі було кілька суттєвих порушень, зокрема маніпуляція кваліфікацією злочину, порушення права не свідчити проти себе, та отримання зізнання за обставин, які не були з’ясовані, Верховний суд став на сторону обвинувачення.
Представник Генеральної прокуратури пан Кудрявцев попросив суд просто вилучити посилання на докази, отримані незаконно, з мотивувальної частини рішення. І при цьому вирок не змінювати. Хоча фактично, саме зізнання були ключовими доказами у справі і «не підтверджувалися жодними іншими матеріалами», як з’ясував Європейський суд.
Стосовно інших доказів, прокурор зазначив, що спільник засудженого «докладно розповів про скоєння злочину за участю Яременка». Але Європейський суд висловився і з цього приводу: «Суд вважає дивовижним той факт, що через два роки після подій заявник і С. дали досить докладні показання, які, на думку слідчого, не містили ніяких розбіжностей або суперечливих моментів. Такий ступінь узгодженості між показаннями заявника і співобвинуваченого в його справі дають підстави для підозри, що їхні пояснення було ретельно скоординовано. Проте національні суди вважали такі детальні показання незаперечним доказом їхньої достовірності і використали їх як підставу для визнання заявника винним у вчиненні злочину 1998 року».
Але Верховний Суд «дивовижні» докази не дивують, тому пропозиція прокуратури йому сподобалась. І маємо те що маємо. З вироку вилучені основні докази, проте сам вирок змінений не був.
Адвокат Олександра Яременка, голова правління української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко прокоментував результати судового засідання.
Ухвала, що її прийняв Верховний суд, не є виконанням рішення Європейського Суду з прав людини. Адже в рішенні Європейського Суду, йдеться про те, що вилучені з рішення докази є суттєвою частиною вироку. А якщо вони складають суттєву частину вироку, значить без цього вирок не може бути винесений. Викинути суттєві докази і залишити вирок в силі, означає сказати: ви можете виносити будь-які вироки, навіть не маючи ніяких доказів.
Верховний суд не скористався можливістю показати себе як орган, який формує судову політику в державі. В рішенні Європейського Суду було багато важливих речей, використавши які українська Феміда могла б надати судам можливість виключати недопустимі докази. Верховний суд мав шанс стати рушієм правового розвитку, але не став.
Ухвалу Верховного суду органам міліції можна сприймати як сигнал – дійте так як діяли. Отримайте зізнання за допомогою недозволених методів слідства. Можливо ми це викинемо з вироку, але будемо мати на увазі.
За результатами цієї справи можна зробити висновок, що наше правосуддя на рішення Європейського Суду не зважає. Ви можете виграти в Європейському Суді. Але ви будете сидіти за тими вироками, які були винесені на попрання елементарних засад справедливого суду.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори