пошук  
версія для друку
26.08.2009 | Вацлав Гавел
джерело: www.zgroup.com.ua

Стіл для тиранів

   

Уявіть вибори, де результати значною мірою визначені наперед, і низку кандидатів від початку визнають непридатними. Будь-яке позірно демократичне голосування, що проводиться таким чином, можна вважати фарсом. Але завтра, 12 травня, Генеральна Асамблея ООН проведе саме такі "вибори", коли буде голосування щодо заповнення вакантних місць у Раді з прав людини, яка складається з 47 членів.

Лише 20 країн претендують на 18 вакантних місць. Місця ділять серед п’яти географічних регіонів світу і три з п’яти регіонів представили ту саму кількість кандидатів, скільки є місць, у такий спосіб гарантуючи відсутність можливості обрати найкращих захисників прав людини, які кожен регіон має запропонувати.

Здається, уряди забули про зобов’язання, яке зробили лише три роки тому, про створення організації, здатної захистити жертв і протистояти зловживанням прав людини, де б вони не відбувалися.

Значною передумовою цього були кращі члени. Передвісник Ради, Комісія ООН із прав людини, була ліквідована 2006 року переважно тому, що вона надто довго дозволяла брутальним порушникам прав людини, таким як Судан і Зімбабве, блокувати розслідування їхніх власних зловживань.

Очікували, що Рада буде іншою. Вперше країни погодилися враховувати практику поваги до прав людини під час голосування за членів Ради, і ті країни-члени, які не змогли, цитуючи установчу революцію Ради "підтримувати найвищі стандарти у поширенні та захисті прав людини", опинилися б під моніторингом, а їхнє членство у Раді було б поставлено під сумнів. Для жертв зловживань прав людини і захисників прав людини у всьому світі реформи принесли надію гідного довіри та ефективного органу.

Тепер видається, що принципи поступилися доцільності. Уряди розпочали торгуватися за членство в різних інших установах ООН, поставивши політичні міркування вище прав людини. Відсутність змагання свідчить, що державам, які дбають про права людини, усе достатньо байдуже. Латинська Америка, регіон процвітаючих демократій, дозволила Кубі поновити її членство. Азійські країни беззастережно підтвердили п’ять кандидатів, що беруть участь у виборах за п’ять місць регіону, – серед них Китай і Саудівська Аравія.

У минулі роки країни Заходу заохочували держави, що поважають права людини, з інших регіонів висувати свої кандидатури. Цього року вони поступилися позиціям, представляючи неконкурентний перелік кандидатів на виборах до Ради. Нова Зеландія зняла кандидатуру, коли Сполучені Штати заявили про своє бажання бути обраними, і залишилося тільки три країни – Бельгія, Норвегія і Сполучені Штати – які претендують на три місця.

Навіть там, де змагання гарантоване, воно мінімальне. У регіоні "Східна Європа" – який за правилами ООН охоплює усі країни за колишньою Залізної Завісою, зокрема і мою, Чеську Республіку – серед країн, що претендують на переобрання, є Азербайджан і Росія, практика поваги до прав людини яких коливається від сумнівної до ганебної. Тільки Угорщина наважилася на змагання за два місця від цього регіону. Небажання східноєвропейських держав відбити лідерство у порушників прав людини не додає довіри.

Як і громадяни Азербайджану, Китаю, Куби, Росії і Саудівської Аравії, я знаю, що означає жити в країні, де держава контролює публічний дискурс, придушує опозицію і серйозно скорочує свободу висловлювання. Це тому мене двічі засмучує готовність демократій у Латинській Америці та Азії незворушно сидіти і спостерігати, як Рада далі втрачає довіру та повагу до себе.

Активісти і журналісти в Азербайджані та на Кубі вже апелювали до міжнародного співтовариства не обирати їхні країни до Ради з прав людини. Держави, віддані правам людини та цілісності Ради, не можуть залишатися байдужими. Країни повинні висловити солідарність із жертвами порушень прав людини та поставити Раду під свій контроль, просто відмовляючись голосувати за порушників прав людини у цих ганебних виборах без вибору.

[Китай, Куба та Саудівська Аравія були повторно обрані членами Ради 12 травня. У групі "Східна Європа" були обрані Росія та Угорщина. – Z]

Автор: Вацлав Гавел [Vaclav Havel] – був президентом Чеської Республіки у 1993-2003 рр.
Назва оригіналу: A Table for Tyrants
Джерело: The New York Times , 10.05.2009
Зреферував Омелян Радимський
Західна аналітична група

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори