пошук  
версія для друку
29.09.2009 | Олексій Свєтіков
джерело: www.pravda.com.ua

Державний реєстр виборців, як продукт некомпетентності

   

Намір Центральної виборчої комісії здійснити первинну перевірку відомостей державного реєстру виборців до 15 вересня провалився.

Днями, керівник відділу адміністрування держреєстру Луганської ОДА Сергій Меняйло повідомив, що термін перевірки подовжено до Нового року.

Втім, подовження терміну нічого не змінить. Досить згадати аналогічну історію з перевіркою горезвісних "загальних списків", що проводилася в 2005-2006 роках. Тоді після 4-місячної кампанії, що коштувала сотні мільйонів гривень, прийшли "перевіритися" від 3 до 5 % виборців.

Та й взагалі, для того, щоб 34 відділи прийняли й обробили мільйон заяв від луганчан, витрачаючи на кожного хоча б 5 хвилин, буде потрібно не менше року. А тому здійснити первинну перевірку відомостей держреєстру до Нового року взагалі неможливо.

На жаль, наші чиновники, що приймають рішення, не пам’ятають не тільки недалеке минуле, але й правила арифметики.

Сходами виборів, що ведуть донизу

Дивно, але чехарда зі списками виборців, а тепер і з реєстром виборців, відбувається в державі, яка зовсім недавно мала тотальну систему контролю за місцезнаходженням своїх громадян.

У паспортних столах на кожного з нас досі є окрема картка. І коли ми переїжджаємо в інше місто, ця картка переїжджає слідом за нами, і всі такі переміщення там фіксуються аж до самої смерті.

Як трапилося, що за такого контрою у державному реєстрі виборців так багато помилок?

Я вперше брав участь у виборах як спостерігач в 1990 році, і саме тоді були найточніші списки виборців, які я пам’ятаю. Формально їх складали виборчі комісії на підставі інформації, яку передавали виконкоми.

А в дійсності списки друкувалися в паспортних столах на основі реєстраційних карток. У розрізі будинків та вулиць.

Друкувалися, до речі, на друкарських машинках.

Пізніше з’явилися списки виборців, набрані за допомогою комп’ютера. Робота з ними (для виконкомів) була істотно легшою. Та, на жаль, саме тоді й відбувся розрив між інформацією з паспортного столу на паперових картках, і списками в електронній формі.

Люди досягали повноліття або вмирали, приїжджали в місто або їхали, все це фіксувалося в реєстраційних картках, що знаходяться у паспортних столах, але не в електронному списку, на основі якого складалися списки виборців по дільницях.

Звичайно, перед кожними виборами люди мали можливість виправити помилкову інформацію про себе й своїх родичів, звернувшись до виборчої комісії. Більш того, членів ДВК, що працюють переважно на громадських засадах, зобов’язували допомагати громадянам у цьому.

І перші, і другі витрачали на виправлення списків масу часу, а помилок з року в рік ставало все більше. Чому так? А тому, що виборчі комісії виправляли тільки списки, що перебували на виборчих дільницях. Після голосування вони зберігаються (за законом) протягом року, а потім знищуються.

Внесенням змін у загальний список населеного пункту ніхто не займався, та він, власне, й не був передбачений ніякими законами. Але на наступних виборах виконкоми складали нові списки виборців по дільницях, використовуючи той самий невиправлений варіант.

І він містив старі помилки, плюс нові, що з’явилися після виборів. І так 7 разів поспіль – в 1998, 1999, 2002, 2004 (два рази), 2006, 2007 роках. Скільки сил і часу пішло в нікуди?! Вмій українські чиновники хоча б трохи думати, то за період цих семи виборчих кампаній у нас був би майже ідеальний реєстр.

Поки ж все інше. Громадянка Н. із Кременної сім разів писала скарги на неточності в списках. Її мати вмерла в 1999 році, але подібно птаху Фенікс щораз "з’являлася" в списку виборців. За скаргою доньки її виключали, але тільки до наступних виборів. Безсумнівно, що її прізвище значиться й у держреєстрі виборців зразка 2009. А значить, з’явиться вона й у списку виборців на виборах 2010.

Жертви борців з фальсифікаціями

Закон про вибори народних депутатів у редакції 2005 року був не першою, але найзавзятішою спробою дилетантів від влади попередити фальсифікації шляхом удосконалювання законодавства.

Сизифова праця! Зокрема правові новели, що стосувалися списків виборців, були спрямовані не стільки на забезпечення можливості реалізації громадянами конституційного права вибирати, скільки на боротьбу з "двійниками".

Як наслідок, у виборчому законодавстві з’явилися такі нововведення, як "загальний список виборців" і "робоча група обліку виборців".

Чим відрізнявся загальний список виборців від звичайних, у яких виборці розписуються при одержанні бюлетеня? Одною додатковою графою, яка містить інформацію про місце народження виборця.

Єдина мета цього – це виявити двійників. У випадку, коли в списку є виборці з однаковим прізвищем, ім’ям, по-батькові й датою народження, порівнявши місце народження, можна визначити, чи різні це люди, або це та саме людина, зареєстрована по декількох адресах.

У виконкомах інформації про місце народження громадян не було, й бути не могло. Така інформація була (на паперових носіях) у паспортних столах, але робочі групи, що складали загальні списки, за законом 2005 року, були створені не в міліції, а у виконкомах. Туди й надходило фінансування.

У листопаді 2005 року ЛОВ КВУ провело моніторинг якості загальних списків, складених у Луганській області. Активісти КВУ приходили до робочих груп з метою перевірки інформації про себе й своїх рідних.

Найбільш вражаючими були результати моніторингу загального списку мешканців Сєверодонецька – у всіх випадках (!) інформація про місце народження не відповідала дійсності. З цього ми зробили (ще тоді) висновок, що інформація про місце народження для загального списку в Сєверодонецьку була просто вигаданою.

Ще однією штучно створеною проблемою став переклад списків виборців на українську, які до цього у багатьох містах Луганщини існували на російській мові. Перекладали з використання комп’ютерної програми "Рута".

У результаті в загальному списку з’явилася маса додаткових помилок. І не тільки в написанні прізвищ. Наприклад, у реєстрі по місту Краснодону вулиця Осипко українською зазначена як Осипенко.

Розробники закону зразка 2005 року планували, що після складання загального списку, виборці протягом двох місяців (з 1 листопада 2005 по 1 січня 2006 року) перевірять у ньому інформацію стосовно себе й, таким чином, список будо уточненим.

Не сталося – термін подовжили ще на 2 місяці. Та все одно інформацію про себе у списку перевірили від 5 до 7% виборців Луганської області.

На наш погляд, проблеми загального списку 2005 року виникли через невдалий закон. Натомість створення загального списку виборців варто було доручити МВС – адже у міліції була для цього необхідна інформація, нехай і в допотопному паперовому вигляді. З МВС можна було б і спитати й за якість роботи.

Але гірше інше: розуміючи, що зі списками повний провал, численна чиновницька рать не зробила нічого, щоб адекватно відреагувати на таку ситуацію.

Ми настільки докладно описали халепи із загальним списком виборців, створеним в 2005 році, саме тому, що він і став основою державного реєстру виборців України. І всі численні помилки, що були в загальному списку, потрапили в  держреєстр.

Додатково до них додалися й інші помилки, які виникли під час "уточнення" реєстру. Усунути таку кількість помилок у стислий проміжок часу – як от до виборів-2010 – неможливо.

Якщо Вам не принесли повідомлення, це ще не значить, що вас немає в реєстрі. Перевірка загального списку, що проводилася в 2005 році, і перевірка даних держреєстру зразка вересня 2009 року – схожі процедури. Відмінність скоріше технологічна.

Якщо перевіряти інформація з загального списку закликали всіх, то звертатися з приводу помилок в реєстрі запрошували лише тих виборців, які виявили такі помилки. Для цього Центрвиборчком для кожного виборця, внесеного до реєстру, надрукував "Повідомлення про проведення первинного уточнення персональних даних Держреєстра виборців".

З роздруківкою даних: прізвища, ім’я, по-батькові, дати й місця народження, виборчої адреси. У повідомленні виборцеві пропонували, у випадку виявлення помилки, звертатися до "свого" відділу ведення державного реєстру із заявою про її усунення. Доставити повідомлення за адресами виборців повинна була "Укрпошта".

Але раптом виявилося, що надійно зробити це пошта більше не спроможна. За нашими оцінками, до адресатів у Луганській області не дійшло біля чверті повідомлень.

Причини тому різні. Найважливішою є те, що частина громадян України вже не має звички одержувати будь-які поштові відправлення. Листів їм ніхто не пише, й вони їх ні від кого не чекають, газети вони не підписують. Часто у таких взагалі немає поштової скриньки. А якщо є, то вони ніколи в неї не заглядають.

Можна й сьогодні в поштових скриньках багатоповерхівок знайти "незатребувані" повідомлення ЦВК.

На жаль, у "Укрпошти" цього разу були й власні проблеми. За нашими спостереженнями, значна частина повідомлень виявилася в поштових скриньках не тих адресатів, які зазначені в повідомленні.

Пошта явно була не в змозі впоратися й з сортуванням великої кількості кореспонденції. Керівник відділу адміністрування Луганської ОДА заявив, що цілі упаковки повідомлень, призначені для одного населеного пункту, виявлялися зовсім в іншому.

З хаосу, у який перетворилася діяльність "Укрпошти" в останній тиждень серпня й перший тиждень вересня, можна зробити два важливих висновки:

- для держави: у неї більше немає можливості повідомити про щось своїх громадян через пошту;

- для виборця, що не одержав повідомлення: це не означає, що він не включений до держреєстру. Можливо, що він просто потрапив до тих 25%, чиї повідомлення втратилися.

А що, власне, із самим реєстром?

Цього року КВУ не зміг знайти кошти для організації традиційного спостереження за перебігом виборчої кампанії і відслідковує лише окремі її стадії нестандартними засобами, що не вимагають фінансування.

Для моніторингу якості реєстру виборців Луганське КВУ ініціювало обговорення його на декількох Інтернет-форумах, що мають опцію опитування (це сайти міст Краснодон, Красний Луч, Первомайськ, Сєверодонецьк і Луганськ – усього 6 форумів).

Зрозуміло, що дані цих Інтернет-опитувань не є репрезентативними, і можуть використовуватися винятково як якісні, індикативні показники.

Відповідно до них, в середньому по області не одержали повідомлення приблизно 25% виборців.

В 50% отриманих містилася правильна інформація, в 20% були допущені помилки в написанні прізвища, імені, по-батькові, в 3% повідомлень неправильно зазначена дата, а в 27% - це місце народження.

Істотно відрізняються результати Інтернет-опитування по Сєверодонецьку, тут не одержали повідомлення до 15% учасників виборців. Серед отримувачів повідомлень 26% не знайшли помилок в реєстрі, 74% вказують на наявність деяких помилок.

У прізвищі, імені, по батькові помилок 19%, у даті народження – усього 8%, в інформації про місце народження – 73%.

Якість держреєстру трохи гірша, ніж якість загального списку березня 2006 року. Як і раніше поза реєстром перебувають 5-10% жителів Луганської області, більшість із яких це цілком влаштовує.

У реєстрі на сьогодні залишаються 5-10% мертвих душ. І визначити їх точну кількість - ніяка статистика не допоможе.

Що робити?

Відповідь на це питання залежить, насамперед, від мети, що ставить перед собою той, хто запитує. Можна продовжувати придумувати усе нові норми, які обмежують суперника на майбутніх виборах. А можна спробувати розгребти купу проблем, створених багаторічним "новаторством" у сфері виборчого законодавства.

На наш погляд, на сьогодні найефективніший спосіб відразу й істотно поліпшити якість держреєстру виборців - виключити з нього інформацію про місце народження. В результаті такого простого кроку буде виключене до 70% наявних у ньому помилок. І це ніяк не вплине на формування списків для президентських виборів 2010 року – ця інформація з самого початку була зайвою.

Що стосується "двійників", то для виявлення їх можна використовувати більше прості й дешеві інструменти.

Крім того треба нарешті відмовитися від ідеї "шикувати" народ для перевірки чергового реєстру або списку. Головним інструментом для уточнення реєстру виборців мають стати відомості виборчих комісій про включення або виключення виборців зі списків, та про внесення змін.

І тоді, після 3-4 виборчих кампаній в нас з’явиться якісний державний реєстр виборців. Без істерик і зайвих витрат бюджетних коштів.

29.09.2009

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори