пошук  
версія для друку
22.10.2009
джерело: www.ac-rada.gov.ua

Пом’януть - пом’янули, а через рік забули

   

Стихійне лихо, що сталося в липні минулого року у Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях, було безпрецедентним за розміром завданої шкоди. Через сильні дощі підтоплено понад тисячу населених пунктів, пошкоджено більше двох тисяч мостів, зруйновано та пошкоджено 4,8 тис. км автомобільних доріг. Президент України своїм Указом, затвердженим Законом України від 31 липня 2008 року № 338, зобов’язав Уряд виділити додаткові ресурси для нормалізації екологічного стану та відшкодування збитків, а крім того, разом з облдержадміністраціями постраждалих регіонів у найстисліші строки забезпечити ліквідацію наслідків стихійного лиха, проведення у повному обсязі протипаводкових робіт і відновлення об’єктів транспортної інфраструктури.
Результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на ліквідацію наслідків стихії, розглянуто на засіданні Колегії Рахункової палати. Встановлено, що Урядом не створено ефективної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, не скоординовано діяльності з цих питань міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади. Протипаводкові заходи здійснювались локально та безсистемно, не забезпечуючи ефективного і комплексного захисту від повеней. Це стало однією з причин неналежної організації заходів з ліквідації наслідків стихії, що сталася 23-27 липня 2008 року в Карпатському регіоні, та неефективного управління виділеними для цього коштами державного бюджету.
Витративши на початок 2009 року більш як 4 млрд. грн. з державного бюджету, Кабінет Міністрів України не забезпечив у визначених проектом Генерального плану проведення ремонтних і відновлювальних робіт обсягах робіт ліквідацію наслідків повені. На початок цього року не було завершено роботи на трьох тисячах (із-понад семи тисяч) об’єктах державної, комунальної власності, дорожнього, житлово-комунального господарства, управління та бюджетної сфери. Місцеві органи влади практично не опікувалися берегоукріпленням та протизсувними заходами.
Кабмін не подбав про організаційно-правове врегулювання порядку виконання відновлювальних і будівельних робіт та використання коштів держбюджету в режимі ліквідації наслідків стихії.
Уряд, як встановили аудитори, не затвердив проекту Генерального плану проведення ремонтних і відновлювальних робіт, який включав затверджені облдержадміністраціями і міністерствами переліки об’єктів з визначенням обсягу і термінів завершення робіт. Аналіз обґрунтованості включення об’єктів і визначення вартості робіт на центральному рівні не проводився, у зв’язку з чим об’єктивні обсяги потреби в коштах держбюджету не були визначені й кошти використовувались безсистемно, без встановлених пріоритетних напрямів.
Облдержадміністрації як головні розпорядники бюджетних коштів у регіонах розподіляли й фінансували роботи за об’єктами комунальної власності, не враховуючи фактичних обсягів та не визначаючи черговості виконання робіт. За недостатності фінансування це призвело до накопичення об’єктів із незавершеним обсягом робіт. Оскільки у 2008 році не було визначено пріоритетних об’єктів для завершення будівництва та реконструкції, то кошти держбюджету було розпорошено. Як наслідок, на початок 2009 року не завершено розпочатих робіт на 1,4 тис. об’єктах комунальної власності, на фінансування яких спрямовано 750,7 млн. грн.
Аудитом також встановлено численні факти недотримання чинного законодавства центральними органами виконавчої влади при виконанні функцій головного розпорядника коштів держбюджету.
Зокрема, Укравтодор не затвердив проектно-кошторисної документації трьох об’єктів дорожнього господарства. Як наслідок, роботи на суму 102,8 млн. грн. проводилися з порушенням встановленого порядку, а об’єкти не введено в експлуатацію. Понад 50 відсотків об’єктів, на яких у 2009 році Укравтодором повинні продовжуватися роботи, не мають проектно-кошторисної документації, що у подальшому не лише призведе до їх подорожчання, а й посилить соціальну напругу в постраждалих районах.
Управління МВС у Закарпатській області здійснило капітальний ремонт на суму 693,7 тис. грн. своєї будівлі у місті Ужгороді, яке не віднесено до зони надзвичайної екологічної ситуації.
Як зазначили фахівці Рахункової палати, у 2009 році на державному рівні не створено цілісної системи заходів для завершення ліквідації наслідків стихії. Реальний обсяг робіт, які необхідно завершити, з урахуванням змін кошторисної документації, не визначався.
За даними звіту про виконання проекту Генерального плану, на початок 2009 року залишок невиконаних робіт на об’єктах комунальної власності становив 1,3 млрд. гривень. У першому півріччі цього року роботи виконувалися лише в Чернівецькій та Львівській областях за рахунок коштів місцевих бюджетів (у сумі 6,6 млн. грн. та 0,3 млн. грн. відповідно), а також Державною службою автомобільних доріг - за рахунок 37,7 млн. грн. коштів держбюджету. Для погашення минулорічної заборгованості за виконані роботи з відновлення об’єктів Уряд виділив з резервного фонду держбюджету 172,1 млн. гривень.

Прес-служба Рахункової палати України

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори