MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

«ПРИВАТ»ізація пенсіонерів в Харкові

10.11.2009   
Ольга Гончарова, Інна Сухорукова
Як керівництво Харківського метрополітену вирішило підтримати матеріально "ПриватБанк"

У травні цього року Кабінет Міністрів України вирішив передати майновий комплекс державного підприємства "Харківський метрополітен" з державної власності у власність територіальної громади міста, і з вересня місяця харківська підземка вже належить громаді.

Відразу місцева влада почала вирішувати нагальні - для неї – питання: скорочення робочих місць, звільнення працівників метро. І для цього, начебто, потрібно, щоб пасажири-пільговики отримали електронні картки для проїзду. Перш за все, це стосується пенсіонерів – ветеранів праці, дітей війни, чорнобильців та ін. А їх в Харкові чимало – близько 400 000.

Як повідомив на прес-конференції начальник метрополітену Сергій Мусєєв «це буде банківська картка з вмонтованим чипом для оплати проїзду. Крім того на цій картці можна буде розміщувати гроші, наприклад, пенсію чи зарплатню».

Керівництво метрополітену розпочало кампанію видачі електронних карток пільговикам, організувало для цього пункти в метро.

Наші пенсіонери, яких влада будь-якого кольору і рівня скривджувала вже неодноразово, і від якої вони чекають тільки чергових неприємностей, побігли відразу отримувати картки. Черги радянського зразку – записуються з 6-ї ранку, комусь в черзі стало погано – але стоять пенсіонери, як в бою!

Здавалося, які ж можуть бути проблеми – приходить пільговик з відповідним посвідченням, для контролю ще можна перевірити у нього паспорт - і видавай картку. Але з’ясувалося, що потрібно ще мати при собі довідку з номером ідентифікаційного коду і заповнити анкету з чотирьох розділів. В анкеті потрібно повідомити не тільки ім’я, прізвище, дату і місце народження, а й дівоче прізвище матері, сімейний стан (навіть, цивільний брак або громадянський), наявність нерухомості або автомобіля.

Ця анкета викликала серед пенсіонерів справжню паніку та обурення. З’ясувалося, що ця анкета є внутрішнім документом «ПриватБанку», яку зазвичай заповнює клієнт банку, якщо бажає отримати банківську послугу – платіжну картку, кредитну картку, оформити вклад, тобто «ПриватБанк» примусово залучує клієнтів до банку, навіть не пояснюючи плюси і мінуси таких дій. До Харківської правозахисної групи звернулися громадяни, які просили пояснити чи  порушуються їх права при оформленні цих карток.

На нашу думку, порушень безліч.

По-перше, ніяких пояснень пільговикам стосовно необхідності оформлювати на додаток до електронної картки ще й договір з банком ніхто не надає. Більшість пільговиків взагалі не розуміють змісту отримання картки подвійної дії – і для безкоштовного проїзду, і для отримання банківських послуг. Не усвідомлюють вони і того, що в цьому випадку вони начебто добровільно надають «ПриватБанку» свої персональні дані разом з ідентифікаційним кодом, і вступають з цим банком в договірні відносини, яких пільговик і не бажав. Цивільний Кодекс України гарантує вільні умови укладення договору, тобто громадянин може і не укладати з «ПриватБанком» договір на банківські послуги, а безкоштовний проїзд метрополітен йому повинен забезпечити, бо це передбачено законодавством України.

По-друге, під час видачі цих карток, збирають персональні данні пільговиків, пропонуючи їм заповнити спеціальну анкету, в якій громадянин повинен вказати не тільки свої персональні дані, а й свій майновий стан. Дуже дивно, що «ПриватБанк» не цікавиться ще й партійністю пільговика до 1991 року і на цей час – наприклад, щоб збирати партійні внемки теж через банківську картку.  

Збір цих персональних даних є грубим порушенням ч.2 ст. 32 Конституції України, ст.23 Закону України «Про інформацію» та рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року у справі К.Г. Устименко. Законодавство України передбачає, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Конституційний Суд України роз’яснив, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу, а саме дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані.

«ПриватБанк» збирає базу даних на 400 000 пільговиків і серед цих відомості про наявність у пільговика автомобіля чи нерухомості. А хто забезпечить захист цієї бази від доступу сторонніх осіб? Ніхто! Що в країні мало карних справ стосовно пограбування літніх людей та вилучення  у шахрайський спосіб нерухомості? Саме під час проведення цієї кампанії в пресі з’явилися повідомлення, що в Харкові затримані працівники неназваного банку, які використовуючи дані клієнтів банку, оформлювали на їх їм я кредити, які потім не поверталися. Ніяких гарантій, що хтось з пільговиків не попаде в таку аферу не має.

Статтею 23 Закону України «Про інформацію» чітко внормовано, що джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім’я документи, тобто для отримання пільгової електронної картки достатньо паспорта громадянина України та посвідчення на право безкоштовного проїзду.

По-третє, за повідомленням чиновників міськвиконкому, тендер на виготовлення електронних карток для безкоштовного проїзду пільговиків не проводився, не забезпечені прозорі умови роботи під час цієї акції «ПриватБанку». Ніяких публічних об’яв стосовно тендеру на виготовлення і впровадження електронних карток не було. Чиновники метрополітену просто пояснили, що вони запропонували деяким банкам зайнятися цим, але погодився тільки «ПриватБанк» Що значить запропонували? Під час приватної розмови в барі, сауні?

Ніхто не пояснив членам територіальної громади, за які кошти будуть виготовлені ці картки, до якої статті витрат банку віднесені кошти на виготовлення карток, ще й з фотографіями громадян, звідки взялися кошти на виплату заробітної плати тим працівникам, які приймають документи пільговиків в метро. Це благодійна акція «ПриватБанку»? Чи може все набагато простіше, і все це оплачується з субвенцій з державного бюджету на проїзд пільговиків?

На нашу думку, «ПриватБанк», вочевидь намагаючись  поліпшити свої позицій на ринку банківських послуг, отримав від місцевої влади переваги, що порушує правила конкурентної боротьби між банківськими установами, і це викликає підозри в наявності корупційних дій.

Звісно, після тог, як деякі банки збанкрутували і вкладники не отримали свої депозити, а позичальники припинили виплати за кредитними зобов’язаннями, довіра населення до банків серед населення України різко знизилася. За останніми опитуваннями Центру Разумкова, проведеними з 19 по 26 жовтня 2009 року, тільки 1,3% українців довіряють комерційним банкам. Рейтинг довіри до банків найнижчий у рейтингу установ та громадських інститутів, навіть політичним партіям довіряють більше – 1,9 % опитаних!

Так що «ПриватБанк» своїми не доброчесними діями хоче ще більше вдарити по рейтингам банківської системи? Чи гроші не пахнуть? Та це тільки до певного моменту, бо можна обдурити декількох людей один раз і при цьому втратити довіру великої кількості назавжди.

Обурення серед пенсіонерів були чималеньким, і чиновники метрополітену дали задній хід – почали пояснювати, що хто не бажає отримувати соціальну картку, зможе, як і раніше, користуватися посвідченням пільговика. Але, виконувати свої зобов’язання перед «ПриватБанком», мабуть все ж таки потрібно, мабуть тому начальник юридичної служби, начальник юридичного відділу, заступник начальника метрополітену з кадрових та юридичних питань Баранов Ю.С. заявляє: «Так, ви зможете користуватися своїм посвідченням, але кожного такого пільговика контролер на вході буде записувати в спеціальну книгу».А з яких підстав, який закон України дозволяє контролювати переміщення у Харкові громадянина, який правоохоронний орган видасть дозвіл на такі дії? І що це робиться для зручностей пасажирів – щоб черга була ще довшою?

Або виступає шановний у Харкові М.Д. Пилипчук і пояснює пенсіонерам, що в Росії – в Москві і Санкт-Петербурзі вже давно пенсіонери використовують картки для проїзду. Але Михайло Дмитрович мабуть запам’ятав (або сказав тільки напівправди?), що в Росії здійснена монетізація пільг. Дійсно, в С.-Петербурзі пенсіонер отримує до пенсії «проздні» близько 400 рублів (це приблизно 100 гривень), а потім сам вирішує на що витрачати ці кошти. Якщо пенсіонеру потрібна картка для проїзду у транспорті, він при наявності пільгового посвідчення купує соціальну картку, яка до речі випускається муніципалітетом, а зовсім ні приватним банком.

Можливо, оскільки вже в Україні не здійснилася люстрація, хоча б прийняти закон, згідно з яким не тільки перевіряти у можновладців справжність дипломів,а ще й перевіряти їх на iq і хоча мінімальний рівень совісті.

Від редакції «ПЛ»: За заявами чиновників харківського метрополітену: «Метрополітен обурений фактом розповсюдження окремими ЗМІ неправдивої, неперевіреної і відверто провокаційної інформації щодо реалізації проекту «Соціальна карта». Дуже шкода, що в гонитві за рейтингами деякі засоби масової інформації не нехтують брудними технологіями, використовують підміну фактів і понять, тим самим маніпулюючи свідомістю харків’ян. Добрий почин метрополітену, покликаний максимально поліпшити якість проїзду  для людей старшого покоління, підноситься недобросовісними журналістами як негативні і незаконні дії.»

Але наше видання дуже негативно оцінюючи цю програму метрополітену, не гониться  за рейтингами, тому що в нашому виданні зовсім немає реклами, і ми вважаємо, що маніпуляціями свідомості харків’ян займаються якраз чиновники метрополітену.

І, як на нашу думку, харківські журналісти показали себе в цій ситуації досить беззубими і, на жаль, зайняли позицію «потрібно заспокоїти пенсіонерів» А якщо вони вважають себе дійсно вільними, та таким, що захищають інтереси суспільства, а не окремих чиновників та банкірів, вони повинні були спокійно пояснити пільговикам, як насправді повинні охоронятися права пільговиків, і як всі чиновники повинні дотримуватися, перш за все, законів України.

 Поділитися