Загальний огляд ситуації з правами людини в Україні (оновлено)

Прес-конференція з такою назвою відбулася в Харківському прес-клубі 8 грудня. Її було присвячено Міжнародному дню прав людини, який відзначається 10 грудня. В прес-конференції брали участь співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, завідувачка громадської приймальні ХПГ Людмила Клочко, помічник міністра МВС з прав людини Юрій Чумак.

Є. Захаров: Існують три ключові проблеми: перша – сильна й незалежна судова влада, друга – діяльність правоохоронних органів, і третя – загальна інформативна закритість, непрозорість діючої влади. Якщо не працює судова влада, захист прав людини стає примарним, бо нема куди звертатися. Проте, ситуація, так би мовити, мозаїчна – є, наприклад, виграні суди. Але в цілому ситуація кепська, судова реформа гальмується, а судову систему було залучено до політичної боротьби. Дуже погано, що неповагу до правосуддя виявляє найвищий судовий орган – Верховний Суд України. Влітку він проіґнорув рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександра Яременка, вилучивши з рішення докази, отримані в незаконний спосіб, саме ж рішення залишивши чинним. Днями стало відомо, що рішення Європейського суду у справі іншого засудженого, Станіслава Луценка теж не було виконане, бо Верховний Суд не став робити новий судовий розгляд, не знайшовши для цього підстав. Якщо найголовніший судовий орган так себе поводить, на що взагалі сподіватись? Ґрунт вислизає з під ніг. Але ми використаємо всі можливості, щоби добитися від ВС розгляду цих справ. Взагалі, виконання судових рішень залишається великою проблемою – щорічно 70% рішень у цивільних справах не виконується, а понад 80% рішень Європейського суду з прав людини проти України стосуються порушення права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Європейської конвенції) саме в наслідок порушення розумного строку тривалості судового розгляду і невиконання судових рішень, зокрема, про виплату боргів по заробітній платні чи інших виплат. Інші системні порушення – відсутність професійної відповідальності суддів, порушення презумпції невинуватості та права на захист, недостатня обґрунтованість судових рішень, майже повна відсутність виправдальних вироків, відсутність незалежної недержавної експертизи.

Далі, що стосується ситуації в правоохоронних органах. Найбільшу занепокоєність викликають свавільні чи необґрунтовані затримання та арешти, а також системна практика застосування катувань, інших форм поганого поводження. Згідно соціологічних досліджень у 2008 році незаконного насильства в Україні зазнали понад 600 тис. осіб. Тут є певний прогрес, бо у 2004 році ця цифра складала близько 1 млн. Все більше українців вважають практику катувань неприпустимою.

І третє, щодо інформаційної закритості. Ситуація в Харкові дуже кепська, на запити місцева влада відповідає дуже погано, а інформацію про бюджет на сайті міської ради ви не знайдете. Про важливі дії ми дізнаємося пост post factum. Так було, наприклад, із закриттям міського протитуберкульозного стаціонару на 675 ліжок. Тобто, в місті не залишилося жодного ліжка, хворих посилають в область. Куди вони їдуть, як вони лікуються – невідомо. Розвал цієї служби – це просто погром, важко знайти інше слово. Якщо ситуація залишатиметься на такому рівні, нас чекає сплеск епідемії туберкульозу у найближчі 1,5–2 роки. Дії міської влади нашого міста перетворюють ст. 3 української Конституції («Людина, її життя і здоров’я … і безпека визнаються в Україні найвищою соціяльною цінністю») у даному випадку на звичайнісіньке лицемірство.

Л. Клочко: У 2009 році було вже близько 2000 звернень до ХПГ, причому 20% з них – скарги на суди, трохи менше на міліцію. Не зменшується кількість скарг на невиконання судових рішень у цивільних справах; багато скарг на адміністрації підприємств усіх форм власності через невиплату платні, примусові відпустки. Тривають незаконні потіснювальні («уплотнітєльниє») забудування. Близько 4% скарг – на медицину, менше скаржаться на армію, на неуставні відносини. Скаржаться приватні підприємці, що займаються малим бізнесом, на незаконні перевірки. Раніше такого не було, але тепер змінилася правосвідомість і ці люди хочуть рішати свої проблеми у правовому полі. Також є заявки про труднощі з приватизацією землю: треба брати довідки в одному місці, щоби отримати дозвіл в іншому, в результаті з’являється велике замкнене коло, з якого люди не можуть знайти виходу. Також існує проблема бездомних. Ці люди часто не мають паспортів, їхні діти не мають свідоцтв про народження. Щоб отримати документи, треба їхати по місцю народження, а не всі мають таку можливість. Багато з них вимушені жити на вулиці, в посадках, на вокзалах, у підвалах. Ми звикли, що зазвичай у такому стані опиняються так звані декласовані елементи, різні п’яниці, насправді ж часто серед бездомних трапляються люди молоді, діти. Наприклад, молода жінка знаходить роботу, але оскільки не має паспорту, не може на неї влаштуватися. Ми намагаємося їм допомогти, але контакт з ними буває лише тоді, коли вони до нас звертаються. Міській владі треба уділяти більше уваги таким людям.

Ю. Чумак: Якщо порівнювати кількість звернень громадян на протиправні дії робітників міліції до прокуратури, правоохоронних органів у цьому році, їх кількість збільшилася. Але, на мою думку, це свідчить не про те, що робота працівників міліції погіршилася, навпаки, люди побачили, що можна відновити свої права, і є випадки, коли працівники міліції були покарані як злочинці (люди пам’ятають, що 3-х працівників міліції засудили на 6 і 9 років за катування, що призвели до смерті Олега Дунича). Цього року в Харківській області було 75 звернень про протиправні дії працівників міліції, минулого року – 45. Цього року порушено 59 кримінальних справ, минулого року – 32. Тобто, існує можливість захистити свої права. Зазначу, що й самі працівники міліції потерпають, на них скоюються напади; було 14 випадків поранення при виконанні службових обов’язків.

Тепер кілька слів щодо змін на системному рівні. Я не вірю, що подолати протиправні дії, тортури в міліції можна просто хапаючи за руку міліціонера-порушника і жорстко його караючи. Лише такими заходами цього добитися неможливо. Як зазначав помічник міністра, начальник управління з моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС Олег Мартиненко, роботу у напрямку прав людини неможна оцінювати за кількістю «відрубаних голів». Задля системних змін треба багато зробити, щоб працівникам міліції було вигідно не порушувати права людини, щоб не показники були для них головним, а наш з вами захист. Керівництво МВС розуміє проблему і намагається багато чого робити у цьому напрямку. 16 вересня цього руку вийшов «Наказ про забезпечення прав людини в органах внутрішніх справ», ініційований нашим управлінням моніторингу дотримання прав людини. Щоправда, не всі пропозиції було враховано… Цей наказ, зокрема, передбачає встановлення в усіх підрозділах внутрішніх справ систем відеоспостереження, щоби фіксувалося, коли і в якому стані людина прийшла у відділ і коли і в якому стані пішла. На жаль, в умовах фінансової та політичної кризи, фінансування МВС здійснюється за залишковим принципом, тобто грошей вистачає лише на утримання працівників. Як буде працювати міліція з 1 січня, коли набувають чинності нові антикорупційні закони, важко навіть уявити. Наказ про встановлення системи відеоспостереження є, грошей на його виконання виділено 0 гривень 0 копійок.

23 вересня був виданий «Наказ про заходи щодо попередження надзвичайних подій…». 2 жовтня в Києві відбулися громадські слухання щодо дотримання прав людини в органах внутрішніх справ, організатором яких була ХПГ спільно з МВС. Адвокат Геннадій Токарєв говорив на них, що всі слідчі дії мусять відбуватися у спеціально обладнаних слідчих кімнатах. Таких кімнат на весь Харків лише по одній на райвідділ, а обладнання нових таких кімнат знов упирається в безгрошів’я.

9 жовтня вийшов «Наказ про включення до тематичних планів службової підготовки додаткової тематики». Тут мається на увазі якраз тема з прав людини. У вищих навчальних заходах ця тематика є розпорошеною, розкиданою по шматочку по різних курсах. Тепер, працівники правоохоронних органів можуть отримати знання з прав людини в межах службової підготовки (кожного тижня міліціонерам виділено кілька годин службової підготовки, де вони займаються основами законодавства тощо). Зараз у Харкові проходить кінофестиваль документальних фільмів з прав людини. Ми виступили з ініціативою влаштувати кінопокази для працівників міліції, що і буде здійснено 11 грудня.

Підготував Володимир Бацунов