пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200935
28.12.2009 | Інна Сухорукова

Чи справедливо міністр внутрішніх справ отримав антипремію як найбільший порушник прав людини?

Схожі повідомлення

Закон України «Про люстрацію в Україні» (оновлено)

Конституційна реформа 2004 року і права людини

Коментар до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 14 жовтня 2010 року

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ УХВАЛА від 5 листопада 2003 року

Потрясающие своим цинизмом и безнаказанностью действия "оборотней в погонах", промышляющих в Харькове, удивили даже такого искушенного в уголовной хронике журналиста. Наверное, только Генпрокуратура сможет восстановить там законность

Редакция газеты, перегруженная письмами и обращениями граждан, желающих получить разъяснения положений нового УИК, обратилась к Днепропетровскому прокурору по надзору за соблюдением законов при исполнении судебных решений по уголовным делам, советнику юстиции Сергею Сеину

Оголошується конкурс на участь у Школі з прав людини для активістів українських правозахисних організацій у Донецькій та Луганській областях

Право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод

Стратегія розвитку органів внутрішніх справ

Заключні зауваження щодо сьомого періодичного звіту по Україні, ухвалені Комітетом з Прав Людини ООН на 108-ій сесії (8-26 липня 2013)

   

9 грудня Президент України звинуватив усі правоохоронні органи країни та їх керівників в корупції. Зреагував на цю образу тільки Ю. Луценко. Він назвав звинувачення на адресу усіх загалом міліціонерів безпідставними і такими, що ображають честь та гідність тих працівників міліції, які працюють чесно. Після чого пішов, грюкнувши дверима. Того ж вечора Ющенко в дуже жорстких висловлюваннях коментував дії Луценка. 10 грудня ми дізналися, що УГСПЛ, який кожного року відзначає цю дату, Міжнародний день прав людини, врученням антипремії «Будяк року» за найбільш брутальні порушення прав людини – цього разу вручила цю неприємну відзнаку саме Ю. Луценку. Чому ж влада в особі Президента і правозахисники зійшлися в єдиному пориві неприйняття цивільного міністра внутрішніх справ?

Відразу відкинемо усілякі думки про замовлення зверху. По-перше, люди, які входять до Ради УГСПЛ, достатньо незалежні і безкомпромісні. По-друге, саме засідання комісії щодо призначення антипремії, відбулася задовго до 10 грудня. Але рішення ніхто, крім членів комісії, до цього дня не знав. Отже, маємо дивний збіг обставин, який потребує дослідження.

Відразу хочемо зазначити, що захищати когось з держслужбовців правозахисникам вкрай важко. І чим вища посада цього чиновника, тим менше аргументів у тих, хто хоче йти проти негативної думки. І це тому, що в Україні просто немає жодної нормально працюючої системи.

З усіх міністерств, з якими можна співпрацювати, отримувати від них нормальні, серйозні відповіді на поставлені питання, з яким, врешті-решт, представникам громадських рухів можна вирішувати хоч якісь проблеми, ми можемо назвати за нашим досвідом лише три: Міністерства юстиції, внутрішніх справ та оборони.

Але це відбувається виключно тому, що так працюють очільники та співробітники самих цих міністерств. Вже на рівні областей і районів службовці цих самих міністерств поводяться і з громадянами і з громадськими організаціями абсолютно по-різному, незважаючи на накази і думку керівництва.

І перш за все, це відноситься до МВС, як до правоохоронної структури, найбільш щільно зануреної  у суспільство.

Відверто кажучи, радіти від діяльності цієї структури аж ніяк не виходить. Але коли ми від їх дій були у захваті? За радянських часів? Б’ють підслідних, знущаються над затриманими, вибивають зізнання і беруть хабарі – так, як і 30, і 20, і 10 років тому. За останні 5 років ситуація дещо змінилася на краще. І якщо хтось і добився цього незначного поліпшення ситуації – то це Ю. Луценко під час свого першого керівництва МВС. Справедливо буде згадати, що і п. Цушко, який на невеликий час змінив на цій посаді п. Луценка, не відступився від надбань свого попередника. З 2005 року при МВС безперервно працюють громадські ради, як і в самому міністерстві, так і при обласних управліннях. Як тільки МВС очолив Луценко, ним була введена посада, незалежна від місцевих структур – посада представника міністра по даному регіону. Звичайно і представникам громадськості, особливо тим, хто входив до громадських рад при обласних МВС можна було хоч якось контролювати дії міліції, вирішувати якісь проблеми скаржників тощо. Таким чином, за цивільних міністрів Луценко і Цушко закрита десятиріччями система ззовні стала більш відкритою і хоч якоюсь мірою контрольованою.

Коли п. Луценко став міністром вдруге, він пішов ще далі: ввів до структури  міністерства нове Управління – моніторингу прав людини в діяльності МВС – з помічниками  міністра з прав людини на рівні областей та підпорядкував них безпосередньо начальнику цього Управління. Отже, з боку самого Луценка ми постійно бачимо не системне порушення прав людини, а спробу системного протистояння таким порушенням. Харківській правозахисній групі відомо, скільки добрих справ вже зробили оті помічники міністра з прав людини. До того ж, МВС – чи не єдина структура в країні, яка в межах своєї компетенції намагається протистояти расизму та ксенофобії.

Безліч неонацистських угруповань, які останнім часом і дивним чином виростають як гриби після дощу, не цікавлять зазвичай ані прокуратури областей, ані СБУ. Затримують неофашистів, відбирають у них листівки, що розпалюють  міжнаціональну ворожнечу – тільки співробітники МВС.

У Харкові саме помічник міністра з прав людини Ю. Чумак вперше почав системну боротьбу з расовим та етнічним профайлінгом в міліції. І хоча співробітники ХОУ МВС дуже часто затримують іноземних студентів, але все ж таки це не робиться так відкрито і нахабно, як було досі.

А чому ж при таких зусиллях міністра, спитає читач, ми маємо ту ж саму корумповану, погано працюючу і досить жорстоку систему? А відповідь проста: не можна реформувати тільки одну окрему систему. Не можна реформувати міліцію, не реформуючи прокуратуру (от хто, на мій погляд, заслуговує будяка кожного року і у повній мірі), судову систему. Згадайте головного номінанта будяка року – Верховний Суд України – у якій країні це можливо, щоб Верховний Суд країни системно порушував права людини, норми міжнародного права і правові зобов’язання України перед Радою Європи?

Все це паплюжить репутацію нашої держави перед усім світом. Не кажучи вже про те, що будь-які намагання міністрів-правоохоронців щось змінити на краще в середині окремої системи – приречені.

І тут питання до нашої влади, насамперед до Президента: а чому нереформованою залишається альфа і омега будь-якої демократії – судова система? Адже це була одна з головних тез у його передвиборчих обіцянках? І навіщо, при тому що одна з основних умов реформування правоохоронних органів не виконана, звинувачувати їх очільників та працівників в корупції? Там, де немає сучасної галузевої системи, буде квітнути корупція. Так старе поле, яке ніхто не доглядає, заростає бур’янами. А чому саме Луценко дратує всіх – і владу, і правозахисників? Бо відверто розповідає про вади і своєї системи, і про те, як гарно працюють ті системи, від яких МВС безпосередньо залежить: суд, прокуратура, податкова адміністрація тощо.

Так, Луценко не може назвати злодія злодієм, доки цього не сказав суд. А де ж той суд і скільки його чекати? Луценкові це відомо не гірше, ніж усім нам, а може, й набагато краще.

Отже, на мій погляд, „прокололись” з будяком Луценкові правозахисники: простіше бачити недоліки тих, хто щось робить, ніж тих, хто не працює зовсім.

І обґрунтувати легше, бо сам зізнається у помилках свого міністерства, і є небайдужим до своєї справи. То в запалі сказати може те, що байдужий або обережний  не скаже.

Отже, інколи не хоче самостійно думати не тільки влада, а й ми з вами.

Схожі повідомлення

Закон України «Про люстрацію в Україні» (оновлено)

Конституційна реформа 2004 року і права людини

Коментар до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 14 жовтня 2010 року

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ УХВАЛА від 5 листопада 2003 року

Потрясающие своим цинизмом и безнаказанностью действия "оборотней в погонах", промышляющих в Харькове, удивили даже такого искушенного в уголовной хронике журналиста. Наверное, только Генпрокуратура сможет восстановить там законность

Редакция газеты, перегруженная письмами и обращениями граждан, желающих получить разъяснения положений нового УИК, обратилась к Днепропетровскому прокурору по надзору за соблюдением законов при исполнении судебных решений по уголовным делам, советнику юстиции Сергею Сеину

Оголошується конкурс на участь у Школі з прав людини для активістів українських правозахисних організацій у Донецькій та Луганській областях

Право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод

Стратегія розвитку органів внутрішніх справ

Заключні зауваження щодо сьомого періодичного звіту по Україні, ухвалені Комітетом з Прав Людини ООН на 108-ій сесії (8-26 липня 2013)

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори