пошук  
версія для друку
14.01.2010
джерело: dif.org.ua

Вибори-2010 в оцінці громадської думки

   

Прес-конференція

Учасники:

Ірина Бекешкіна – науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України

Ольга Айвазовська – голова правління Громадської мережі «Опора»

Олександр Черненко – голова правління Комітету виборців України

Питання до розгляду:
1. Чи очікують виборці, що вибори будуть чесними?
2. Чи готові виборці продати свій голос? І за скільки?
3. Чи сподіваються громадяни, що вибори змінять ситуацію на краще?
4. Як ставляться українці до спостерігачів на виборах?
5. Чи вважають громадяни вибори тим демократичним механізмом, що дає змогу їм впливати на владу?
6. Що перешкоджає виборам стати справді демократичним механізмом?
Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» з 12 по 26 грудня 2009 року. Усього було опитано 2010 респондентів за загальнонаціональною вибіркою, репрезентативною за такими характеристиками, як стать, вік, освіта, тип та регіон проживання. Похибка вибірки не перевищує 2.3%. Опитування проведене за фінансової підтримки Фонду «Відродження».

• У те, що вибори пройдуть повністю чесно, без підтасувань, вірять лише 4.5% населення. Абсолютна більшість населення очікує на порушення. Серед них 29.5% вважають, що окремі порушення будуть, але вони не вплинуть на кінцевий результат, ще 41% впевнені, що будуть такі значні порушення, які суттєво вплинуть на загальний результат, а 14% вважають, що все буде обов’язково підтасовано. Особливо очікують на порушення ті виборці, які у першому та другому турах мають намір проголосувати проти всіх.

• Загалом населення не очікує, що вибори Президента допоможуть поліпшити ситуацію в Україні – таку позицію поділяє 36% населення. Майже стільки ж – 33% – вважають, що вибори нічого не змінять, а, на думку 6% , вибори лише погіршать ситуацію. Значна частина опитаних – 24% не знає, чи зміниться ситуація після виборів.

• Більшість населення (61%) вважає, що їхня особиста участь у виборах Президента чи відмова від участі безперечно (14%) чи певною мірою (47%) вплине на майбутнє України. Протилежної точки зору – що участь у виборах ніяк не вплине на майбутнє України – дотримуються 31% населення (решта не визначилися). Такі самі цифри (62% і 31%) були й напередодні президентських виборів 2004 року.

• Більшість виборців – 76% – не згодна продати свій голос в обмін на голосування за певного кандидата. Безумовно, за будь-які гроші готові продати свій голос менше ніж 2% виборців, майже 6% – «якщо буде влаштовувати сума», а 13% виборців – у тому разі, якщо вони все одно збиралися проголосувати за цього кандидата. Сума, яка «влаштовує» тих, хто готовий продати свій голос, переважно становить понад 500 гривень (за таку суму готові віддати свій голос 13% виборців). Найбільше схильні до продажу свого голосу ті, хто поки що ладні проголосувати проти всіх (18% свій голос готові продати, якщо влаштовуватиме сума), найменше – виборці Тягнибока (87% не готові продати свій голос за будь-яких обставин), Симоненка (80%), Гриценка (77%).

• Попри те, що більшість виборців не готові продати свій голос, громадська думка не надто засуджує це явище. Однозно засуджують продаж голосів 53% населення, ще 33% загалом ставляться негативно, але з розумінням, бо «усякі бувають у людей ситуації», а 10% ставляться позитивно («чому б людям не заробити?»). Основну причину, чому люди погоджуються продавати свій голос, населення вбачає у скрутному матеріальному становищі (44%), значна частина – 30% – бачить причину у тому, що виборцям «байдужі усі кандидати» і лише 15% схильні пояснювати продаж голосів тим, що люди жадібні і хочуть на усьому заробити.

• Перевірили себе у реєстрі виборців 39.5% населення. Серед тих, хто не перевірив, дві третини сподіваються, що усе і так буде нормально, а 17% не знають, як це можна зробити. Ще 19% відповіли, що ці вибори їх взагалі не цікавлять (переважно ті, хто не піде на вибори).• У питанні про те, діяльність яких спостерігачів є найбільш корисною, думки громадян розділилися: 31% вважає, що корисною є діяльність українських спостерігачів від кандидатів, 29% – західних спостерігачів, 29% – українських спостерігачів від громадських організацій (зазначимо, що закон цього не передбачає, але населення схильне це підтримати), 24% – міжнародних спостерігачів від країн СНД. Лише 21% населення не бачить від діяльності спостерігачів ніякої користі.• Лише 28% населення схильні вважати, що вибори в Україні є реальним механізмом впливу на владу, не згодні з цим значно більше – 47% (решта певної відповіді не має). Основну причину, чому вибори в Україні не стали механізмом участі громадян у державних справах, більшість населення вбачає у тому, що їхні обранці не виконують своїх обіцянок (так вважають 54%). Істотними чинниками, на думку населення, є й відсутність постійного громадського контролю за обраною владою (27.5%), формування виконавчої влади не за результатами виборів (24%), невимогливість громадян до своїх обранців, пасивність (22%).

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори