MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

У Києві відкриють офіс МКС, а Ісландія визнала Голодомор геноцидомБританська Колумбія визнала Голодомор геноцидомНасильницькі зникнення та зникнення безвісти в Україні під час збройного конфлікту на сході у 2014–2019 рр. (ПРЕСАНОНС)Презентація результатів дослідження щодо зниклих безвісти та насильницьких зникнень під час збройного конфлікту на сході в 2014-2019 рр.«Насильницькі злочини, скоєні в ході збройного конфлікту на сході України у 2014–2018 рр.» (ІНФОГРАФІКА)Насильницькі злочини, скоєні в ході збройного конфлікту на сході України у 2014-2018 рр. (Прес-анонс)Єврейське питання в УРСР: дискримінація в хрущовську епоху (1953–1964 рр.)Визнання Голодомору Геноцидом: Міжнародні Конвенції, Договори та Судові Рішення (Висновки Лемкіна Підтверджуються)Тези виступу на Міжнародному форумі до 85-х роковин Голодомору «Україна пам’ятає – світ визнає!»Тема Голодомору в осмисленні Рафаєла Лемкіна, у порівняльних ґеноцидах, та у заходах їх запобіганнюДо 85-ї річниці Голодомору. Як правильно кваліфікувати цей злочин?Насильницькі злочини, скоєні в ході збройного конфлікту на сході України у 2014–2018 рр.«Екстраординарні порушення прав людини в ході збройного конфлікту на сході України у 2014–2018 рр. та Міжнародний кримінальний суд» (ПРЕС-РЕЛІЗ)Екстраординарні порушення прав людини в ході збройного конфлікту на сході України у 2014–2018 рр. та Міжнародний кримінальний суд (ПРЕС-АНОНС)Про роль адвокатів у радянських політичних справах у 60–80-ті рр. ХХ ст.Насильницькі зникнення в Україні та зникнення безвісти під час воєнного конфлікту на сході в 2014-2018 рр.Політичні репресії на Харківщині під час Голодомору в дзеркалі статистикиВтрати цивільного населення внаслідок воєнного конфлікту на Сході України (2014–2018 рр.)Моніторинг незаконного насильства в поліції України (2004–2017 рр.)Історія кривавого хліба…

Чому я визнав Голодомор геноцидом

16.01.2010    джерело: maidan.org.ua
Чи варто судити померлих вождів держави, якої вже немає?

13 січня суддя Апеляційного суду Києва Віктор Скавронік закрив справу про Голодомор 1932-1933 років. При цьому суддя іменем України погодився з висновками слідства, що Голодомор організували комуністичні лідери на чолі зі Сталіним.

Оголошення рішення тривало дві години сорок хвилин. У присутності представниці міської прокуратури Ольги Даценко, яка й запропонувала закрити справу, та десятка журналістів суддя Скавронік зачитав прізвища семи організаторів голодомору: Іосіфа Сталіна, Вячеслава Молотова, Лазаря Кагановича, Павла Постишева, Станіслава Косіора, Власа Чубаря та Менделя Хатаєвича.

Сталіна суд визнав головним замовником злочину, який кваліфікував як геноцид проти українського народу. Суддя Скавронік використав частину першу статті 442 Кримінального кодексу України. В ній написано: геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу.

Покарання за цей злочин - або позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне ув'язнення. Але, визнавши злочин, суддя закрив справу, пославшись на пункт восьмий частини першої статті шостої Кримінально-процесуального кодексу. Ця стаття говорить, що справу не можна порушувати, а порушена справа має бути закрита, якщо йдеться про померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.

Присутні мовчки зустріли вирок. Суддя Скавронік сів на своє місце і звернувся до журналістів:

«Хочу нагадати, я не маю права давати будь-які інтерв’ю та коментарі. Але хочу звернути увагу на три моменти. Я прочитав всі матеріали справи, і таких злочинів ще не було, це перше. Дана кримінальна справа має суто правовий вимір. Я уникав будь-яких політичних спекуляцій, це друге. Мені здається, що жертви і народ давно чекали судового рішення, це третє.

Таку справу не можна довго тримати. Часу з 31 грудня (цього дня кримінальна справа надійшла від Служби безпеки України до Апеляційного суду Києва – «Свідомо») було достатньо, щоб визначитися щодо її закриття. Я вдячний прокурорам, що вони свідомі, і розкрили цю справу».

Суддя Скавронік працює в Апеляційному суді з 2004 року, спеціалізується на кримінальних справах. Пошук у реєстрі судових рішень справ, які розглядав цей суддя, дав перелік пограбувань, хабарів, розбійних нападів та згвалтування.

Прес-центр ЦДВР за матеріалами «Свідомо» http://kiev.svidomo.org/journalists/chym-keruvavsja-sud-jakyy-vyznav-holodomor-henotsydom.html

Контакт для преси: 299 45 15, (093) 48 16 108

15.01.2010

 Поділитися