пошук  
версія для друку
20.01.2010
джерело: www.radiosvoboda.org

Human Rights Watch: Україна вороже ставиться до шукачів притулку і дискримінує частину своїх громадян

   

Незважаючи на деякі позитивні зрушення, становище з правами людини в Україні залишається невтішним. Такого висновку дійшла американська правозахисна організація Human Rights Watch у звіті, який оприлюднили сьогодні у Нью-Йорку. Оглядачі називають головними проблемами України ворожість до шукачів притулку, напади на представників національних меншин і неспроможність влади дати раду з епідемією ВІЛ/СНІДу.

Серед позитивних змін в Україні Human Rights Watch називає запровадження реформи системи кримінального правосуддя. В результаті правоохоронці стали краще дотримуватися процедурних вимог і ставитися до затриманих із психічними проблемами. Проте в Україні далі поширені свавільні затримання, тортури за ґратами, корупція, а судова система слабка.

За оцінкою американських правозахисників, в Україні немає чіткої міграційної політики, а закон стосовно шукачів притулку є надто жорстким. Лише три відсотки тих, хто просить захисту в Україні, отримують такий притулок. При цьому у Державному комітеті з національностей і міграції підготували законопроект, як поліпшити ситуацію.

А поки діє старий закон, 2009 року Україна продовжувала відмовляти у статусі біженця чеченцям, бо офіційний Київ не визнає війну належною підставою для надання притулку.

У вересні минулого року, незважаючи на протести Верховного комісаріату ООН у справах біженців, Україна депортувала шістьох громадян Демократичної республіки Конго. У червні українська влада передала до прокуратури Казахстану конфіденційні документи у справі чотирьох казахських громадян, які просили в Україні притулок. В результаті Казахстан порушив проти них карну справу, а Україна таким чином порушила свій власний закон про біженців.

Human Rights Watch повідомляє про те, що в Україні минулого року тривали напади на мігрантів, шукачів притулку, іноземних студентів, ромів, інших людей неслов’янської зовнішності. Так у січні 2009 року від ножових ран загинув молодий нігерієць, але міліція відразу ж заперечила расовий чинник, хоча і не мала інших вагомих доказів.

Щоб зупинити подібне кровопролиття, Україні радять запровадити чітку юридичну відповідальність за злочини на расовому ґрунті. А жертвам таких злочинів відкрити належний доступ до правосуддя.

Захист «суспільної моралі» як удар по свободі слова

Крім цього, оглядачі вважають, що дискримінації в Україні зазнають кримські татари. Це стосується земельного питання, доступу до освіти і рідної мови. Коли в липні група молодиків напала на пікет кримських татар перед будівлею Кабміну, то міліція лише за цим спостерігала, мовиться у звіті.

Як позитив правозахисники бачать те, що український уряд розширив доступ ВІЛ-інфікованих українців до антиретровірусної терапії, а наркозалежних до терапії із заміщення наркотиків під медичним доглядом, хоча масштаби таких програм наразі менші ніж потреба. Human Rights Watch також зауважує, що десятки тисяч ВІЛ-інфікованих і хворих на рак українців мучаться без потреби, бо не можуть отримати знеболюючих. Це через надто суворі правила доступу в Україні до таких препаратів.

Коментуючи становище зі свободою слова, американські спостерігачі вітають поступ у розслідуванні вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Україна здобула похвалу за арешт генерала Олексія Пукача, якого підозрюють у причетності до замовлення злочину.

З іншого боку, обурення правозахисників викликав розгляд у Верховній Раді в червні 2009 року проекту Закону про захист суспільної моралі. Є побоювання, що такий документ може стати приводом для того, щоб заводити карні справи проти журналістів, адже поняття «суспільна мораль» може трактуватися досить широко і суб’єктивно.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори