пошук  
версія для друку
16.02.2010 | Андрій Шкула
джерело: 20minut.ua

“‏Медичну таємницю‭” ‬в поліклініках Тернополя видають без проблем

   

Медична таємниця” охороняється законом. Тому те, чим хворіє людина, - таємниця, яка має бути відома лише пацієнту та медикам. Але дізнатися про усі захворювання тернополян, як виявилося, - справа кількох хвилин. Достатньо лише знати адресу людини та її прізвище. Всі хвороби - від застуди до раку чи СНІДу - фіксують у медичних картках. Тому людина, в якої записані справді серйозні хвороби, зацікавлена в тому, аби про них не дізналися сторонні. Лише прізвище та адреса.
Журналісти "20 хвилин" дізнавалися, чи легко отримати чужі медичні картки тернополян у міських поліклініках.

Журналістське дослідження ми розпочинаємо ще в редакції. Серед наших працівників дізнаємося, хто в якій поліклініці приписаний. Також записуємо адресу, де вони проживають. Таким чином, ми лише знаємо ім’я та прізвище, поліклініку, де зберігається медична картка, а також адресу людини. Всі особи, яких залучили до нашого дослідження, не проти, аби ми використали їхні дані та отримали медичні картки.

Вирушаємо на “полювання” за картками разом із фотографом.

Починаємо з міської поліклініки №3, що на вул. Волинській. Заходимо за чергою. Працівник із фотокамерою спочатку - аби зайняти зручне місце для фото та відеозйомки. Слідом за ним - кореспондент, який в дослідженні вдає “хвору” людину. У реєстратурі працівників немає. В черзі стоять двоє людей. Прилаштовуємося за ними. Чекаємо хвилин десять, але працівники в реєстратурі, де зберігаються картки, так і не з’являються. Вирішуємо пришвидшити процес. Тому з претензіями підходимо до віконця, де зберігаються інші медичні документи.

-‎ ‏Я з роботи лише на годину відпросився. Скільки ще можна чекати, де працівники реєстратури? - підвищеним тоном запитує один із кореспондентів у реєстратурі.

    Та ще хвилинку зачекайте, напевне в 19-му кабінеті з лікарями спілкується, а ось вона вже йде, - відказує жінка та показує на іншу, яка поспішає назустріч.

Жінка займає своє робоче місце та починає обслуговувати пацієнтів. Двоє тернополян, які стояли перед нами, прийшли на прийом до лора. Медпрацівниця запитує прізвище та адресу. За декілька секунд видає картки. Ми ж вирішили відвідати терапевта. Підходимо до віконця й скаржимося на загальну слабкість, болі в горлі.

-‎ ‏Вам до терапевта потрібно спочатку, а він вже скаже, куди йти, - говорить жінка з реєстратури. - Картка у нас? Ваше прізвище та адреса.

Називаємо жінці дані нашого колеги і за декілька секунд медкартка вже у нас. Ані документів, ані додаткової інформації у нас більше не запитують.

Відходимо від віконця та чекаємо, коли підійде інший відвідувач, аби медпрацівниця в реєстратурі відволіклася. За хвилину так і стається. Старший чоловік підійшов за своєю карткою і жінка почала її шукати, ми ж непомітно виходимо з карткою на вулицю.

Паспорт ніхто не запитує

Сідаємо в авто та їдемо в поліклініку №1, що на вул.Острозького. Там до реєстратури черга більша. Шість пацієнтів стоїть біля віконця, де видають картки. Журналіст із фото займає зручне місце. Інший стає в чергу.

-‎ ‏Мені б до лора, щось горло болить, - каже кореспондент медпрацівниці в реєстратурі. - Картка у вас. Останній раз був під час епідемії грипу.

Називаємо чужі дані та чекаємо на картку. Медпрацівник, тримаючи її в руках, запитує як по батькові пацієнта. І тут виникає проблема. Бо ж в наших працівників, чиїми даними користуємося, по батькові не запитували. Кореспондент робить вигляд, що не почув і перепитує, намагаючись “згадати”. Підказав інформацію колега з фотоапаратом. Перешіптування жінку з реєстратури не здивувало. Вона без вагань віддає картку, не запитавши жодних документів. За нами зібралася черга з кількох людей, тож, отримавши документ, виходимо з приміщення поліклініки, знаючи, що нас й так не помітять.

Наступним і останнім закладом на нашому маршруті є міська поліклініка №1, що на вул. Купчинського. Там в реєстратурі картки видають одразу в кількох віконцях. Підходимо до вільного. Розповідаємо нашу “легенду” про хворе горло та просимо картку.

-‎ ‏Ой, ви знаєте, до лора квиточки уже закінчилися. Тому краще завтра підійдіть, - пропонують нам.

Просимо жінку дати картку та направлення до терапевта хоча б. Вона перепитує прізвище та адресу й видає картку. Отримавши медичну історію хвороб чужої людини, виходимо з приміщення поліклініки.

Для того, аби отримати три чужих медичних картки в трьох різних поліклініках міста, нам знадобилося трохи більше години та інформація, яку може дізнатися будь-хто. Адже, знаючи прізвище та ім’я тернополянина, можна дізнатися адресу. А вже знаючи ці всі дані, можна отримати медичну картку. Виходить, що дізнатися, чим хворіє людина та при потребі використати цю інформацію проти неї, цілком реально.

Згідно з законом, як розповідає юрист Василь Когут, медична таємниця людини захищена. Медична картка є чи не найбільшим джерелом такої інформації. Бо ж там зазначені факти відвідування лікаря, медичних обстежень і діагнозів.

-‎ ‏Згідно зі ст. 32 Конституції України, ніхто не має права здійснювати втручання в особисте і сімейне життя людини, окрім випадків зазначених в законі, - каже юрист. - Як продовження норми Конституції - ст 286 Цивільного кодексу. У ній йдеться, що фізична особа має право на таємницю про стан здоров’я, про факт звернення до медиків, діагноз, результати обстеження. А всі ці дані є в картці. Тому заволодіння нею без відома людини - порушення її немайнових прав. І згідно зі ст. 275 Цивільного кодексу людина має право на захист своїх прав у суді з вимогою моральної та матеріальної компенсації.

Подавати до суду, згідно з законом, постраждала людина може як на особу, яка заволоділа її особистими даними, так і на заклад, який ці дані не зберіг.

Кореспонденти “20 хвилин” мав на меті не підставити медпрацівників чи створити їм проблеми, а лише показати недоліки системи, які порушують конституційні права людини.

Варто зазначити, що ідея подібного дослідження частково запозичена в колег-журналістів з одного з міст України. Там кореспонденти також намагалися отримати медичні картки колег. Щоправда, їм це вдалось не у всіх медзакладах, де вони побували. У Тернополі ж у міських поліклініках ми отримали ці документи без проблем.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори