пошук  
версія для друку
19.02.2010
джерело: www.imi.org.ua

CPJ: Напади на пресу 2009 в Україні

   

В Україні в 2009 році теле- та радіокомпанії зазнали потужного політичного тиску, - зазначає Комітет захист журналістів в своєму щорічному звіті, що було оприлюднено вчора, 16 лютого.  Глибокий економічний спад, напруження з сусідньої Росією, та президентські вибори негативно вплинули на і без того слабкий та розрізнений політикум. І хоча ЗМІ залишалися більш свобідними та плюралістичними, ніж в більшості пострадянських країн, журналісти мусили  виборювати  своє право оприлюднювати свої матеріали про корупцію влади та інші зловживання. Хаос та іноді небезпечні умови, в яких працюють журналісти, посилили поширення самоцезури, - зазначає Комітет захисту журналістів. 
І хоча Ющенко та Тимошенко не давали ходу цензурі в національних ЗМІ та терпіли плюралізм у новинах після того, як прийшли до влади, внутрішні протистояння призвели країну до політичного глухого кута та визначили долю реформ.  Не дивлячись на відносно міцні закони, що захищають свободу друку, в жорстоких політичних чварах в Києві судова система залишилася непрацюючою та заполітизованою. Міліція не діяла в декількох випадках нападів на журналістів. В червні слідчі в Києві проігнорували скаргу фотокореспондента Кирила Стремусова,  коли троє охоронців напали на нього, зламали йому руку, розбили камеру, згідно з повідомленнями місцевої преси. Стремусов явно розізлив їх, знімаючи фото автомобільної аварії. В вересні міліція не втрутилася, коли декілька осіб стали бити журналістів знімальної групи ATV під стінами суду в Одесі, розбили їх камеру, порізали руку Дмитру Докунову, вдарили важким предметом по голові репортера Олесю Клінцову.   

Слідство у справі Гонгадзе зсунулося з місця, коли в решті решт було арештовано Олексія Пукача, генерала МВС, якого підозрювали в вбивстві Гонгадзе.   (…) Арешт колишнього високопосадовця, проведений під час візиту віце-президента США Джозефа Байдена до України, мав місце, коли Київ активно домагався підтримки США та Європи у противагу  Росії.  

Більшість впливових теле- та радіокомпаній належать політикам та бізнесменам, що підтримують один з політичних ворогуючих кланів, і журналісти перед виборами знаходилися під зростаючим тиском менеджменту, вдаючись до самоцензури.  В червні було звільнено з київської редакції «Нового каналу» Володимира Павлюка, редактора новинної програми. В рекламному ролику Тимошенко вигукнула «Усе пропало!», коли текст підказки раптом зник з екрану. Ролик став сенсацією, тому що усі побачили в ньому метафору про політичну кризу. Дирекція зазначила, що редактора звільнили не під тиском політиків, але через те, що використовування взятого з інтернету відео порушувало принципи редакційної політики.

Власність шести приватних національних телеканалів, дійсно, часто приховувалася  керівництвом, яке реєструвало ЗМІ під виглядом іноземних компаній, згідно з дослідженням    «International Research and Exchanges Board». Враховуючи різкі аргументи політичних сил, така непрозора власність не дозволяла суспільству зрозуміти мотивацію в більшості політичних  сюжетів.

Журналісти стикалися з проблемами, висвітлюючи діяльність органів влади, певна кількість яких не давала доступу до суспільної інформації та офіційних засідань. В великій кількості інстанцій низький рівень прозорості відображав зусилля політиків приховати конфлікти інтересів. 17 лютого репортерів місцевої газети «Рівненські вісті» та телеканалу РТВ в Рівному не пустили на засідання міської ради, де розглядали питання про виділення землі.

Політичні чвари в Києві та маніпулювання перед президентськими виборами 2010 року не дали реформувати регуляторні органи ЗМІ. Медійні аналітики та юристи повідомляли, що процедура надання ліцензій та контроль Національної ради теле- та радіомовлення мала політизований та непрозорий характер.  

Політики в Україні вимагали відданості з боку місцевих редакцій державної НТУ, вдаючись до помсти, якщо ті намагалися надавати новини у незалежній манері. У вересні місцева влада перекрила фінансування Дніпропетровській редакції НТУ в південно-східній частині країни у знак помсти за те, що журналісти не змогли достатньо розхвалити роботу губернатора Віктора Бондаря, як повідомляли місцеві ЗМІ.    

Роки політичного глухого кута в Києві ще більш загострили культурний розкол проєвропейців, україномовного населення північних та західних регіонів, та російськомовного населення, що має промосковські симпатії  східних та південних регіонів. Політичні лідери у Москві використовували це напруження за допомогою потужних ЗМІ Росії заповнивши східну Україну пропагандою, що хаяла прозахідних політиків в Україні.  На що українська влада відповіла, запровадивши суворіший огляд російських журналістів, що в’їжджають до країни та пильніший контроль зо російськомовним телебаченням, що здійснює мовлення в Україні.

Українська економіка, що колись відзначалася швидкими темпами зростання, зазнала важкого удару в умовах світового спаду.  Вільне падіння економіки призвело до падіння національної валюти та зупинення сталеварної та хімічної промисловості.  Значне скорочення інвестицій рекламодавців посилило побоювання, що плюралізм ЗМІ зазнає занепаду, тому що фінансовий тиск та більш жорстока конкуренція примусить більшість приватних ЗМІ України домагатися дотацій влади або перейти у власність домінуючих політичних та бізнесових кланів.  

Скорочений переклад ІМІ

За повідомленням CPJ

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори