Лише 2,6% українців довіряють своєму парламенту
2 березня 2010 року Лабораторія законодавчих ініціатив провела прес-конференцію на тему: «Верховна Рада України: низька довіра до великих повноважень. Результати соціологічного та експертного опитувань». Дослідження проведені в рамках спільного проекту Лабораторії законодавчих ініціатив та Вестмінстерської фундації за демократію «Підвищення ефективності українського парламентаризму».
Головний висновок соціологічного опитування, яке було проведене на замовлення Лабораторії законодавчих ініціатив компанією «TNS Ukraine» (з 4 по 11 лютого 2010 року було опитано 1200 респондентів у всіх регіонах, статистична похибка складає 3%) – вкрай низький рівень довіри українців до свого парламенту. Лише 2,6% опитаних висловили повну довіру до Верховної Ради України, в той час як 58,2% громадян засвідчили повну недовіру до парламенту. За рівнем суспільної недовіри законодавчий орган може конкурувати хіба що з Президентом (на момент проведення дослідження ним був В.Ющенко), якому повністю не довіряють 59,4% респондентів. Основна група населення, яка не довіряє Верховній Раді - молоді люди віком від 25 до 39 років. «Це – дуже активна частина населення в контексті отримання інформації та її обговорення. Тож тут можна встановити зв’язок між рівнем довіри та рівнем обізнаності», - розповіла програмний координатор відділу політичного аналізу Лабораторії законодавчих ініціатив Олена Чебаненко. Більше всього парламенту не довіряють на Сході України (92,6%) та у Києві (91,1%). Серед органів влади найбільшою довірою в українців користуються місцеві ради (їм повністю довіряють 5,5% респондентів), втім й для них баланс «довіри-недовіри» є негативним (повністю не довіряють місцевим радам 37,9% громадян).
Серед причин, через які українці не довіряють власному парламенту, фігурує корумпованість депутатів, нездатність Верховної Ради ухвалювати рішення, спрямовані на розвиток країни, а також залежність народних обранців від великого бізнесу. На питання «Які органи, на Вашу думку, працюють найбільш прозоро і відкрито?» майже 70% респондентів відповіли, що всі владні органи в Україні працюють не прозоро та закрито. Нарешті лише 17,5% всіх українських громадян знають депутатів, які підтримують зв’язки з виборцями їхніх сіл, селищ та міст. Натомість 51,2% респондентів взагалі нічого не чули про таких депутатів, а 31,3% прямо стверджують, що таких депутатів немає. Більш розгорнута інформація щодо результатів опитування викладена у відповідному звіті.
Експертне опитування було проведене Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках підготовки „Білої книги” українського парламентаризму. Всього опитали 120 регіональних експертів (представників аналітичних центрів, науковців, регіональних ЗМІ, депутатів місцевих рад та посадових осіб місцевого самоврядування), які мали нагоду висловити свою точку зору на найбільш проблемні моменти роботи Верховної Ради України. Зокрема більшість опитаних (56,2%) висловилися за збереження імперативного мандату. Лише частина експертів (42%) підтримали ідею повного скасування депутатського імунітету, в той час як більшість виступили за збереження його в тому чи іншому вигляді (втім лише 4% підтримали збереження імунітету в нинішньому обсязі). «Очевидно, такі результати пов’язані з тим, що позбавлення депутатів імунітету може мати і певні негативні наслідки, скажімо, у вигляді тиску зі сторони органів виконавчої влади на народних обранців», - відмітив директор правових досліджень Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко. Також більшість експертів (56%) висловилися за впровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками та за збереження однопалатного парламенту (62% опитаних фахівців).
78% учасників експертного опитування дали позитивну відповідь на питання «Чи необхідно законодавчо врегульовувати порядок утворення парламентської більшості?» «Фактично в жодній європейській країні зараз немає законодавчої норми, яка б регулювала утворення парламентської більшості. В Україні ж за результатами конституційної реформи цю норму закріпили в Конституції. Відповідно ми прагнули з’ясувати ставлення експертів до такої практики, яка не зовсім відповідає європейським стандартам. Все ж більшість опитаних висловилися за те, щоб зберегти поняття парламентської більшості в Конституції і відповідно зберегти в якості підстави для розпуску парламенту неутворення коаліції», - зазначив Денис Ковриженко.
Нарешті 67% експертів виступили за необхідність введення обов’язкового схвалення Верховною Радою програми діяльності уряду перед набуттям повноважень останнім. «В будь-якій країні з парламентською формою правління уряд просто не може почати функціонувати до тих пір, поки програма його діяльності не схвалена парламентом. Відповідно, якщо програма діяльності уряду не схвалена, то процес його формування триває, а якщо схвалена – парламент має що контролювати. В Україні ж обов’язковість схвалення програми уряду не забезпечена законодавчо, що відмітили й експерти», - додав Денис Ковриженко.
«Ці два дослідження говорять про те, що український парламент сьогодні недостатньо виконує свою представницьку роль», - зазначив Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. «В рік 20-ліття українського парламентаризму ми працюємо для того, щоб сформувати пакет рекомендацій для підвищення ефективності Верховної Ради, який, за наявності відповідної політичної волі і громадської підтримки, можливо було б втілити в життя в найближчій перспективі. Всі отримані висновки ми збираємось обговорити на міжнародній конференції «Європейські парламентські традиції та українські реалії», яка триватиме в Києві 3-4 березня», - підсумував прес-конференцію Ігор Когут.