Український правозахисник Євген Захаров вимагає зустрічі з новим главою СБУ Валерієм Хорошковським

Тема для розмови – занепокоєння щодо обіцянки нового керівника спецслужби згорнути розсекречення архівів радянських спецслужб.

«Розсекречено дуже мало», – заявляє член правління міжнародного товариства «Меморіал» та співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Тому його непокоять наміри чільного силовика: «Хорошковський сказав, що дуже багато матеріалів розсекречено, і слід скоротити роботу з архівами, що ту правду, яку треба було донести українцям, донесли. І турбота спецслужб – охороняти свої секрети, закони, які ці секрети створювали.»

На думку Захарова, так не може говорити службовець, у розпорядженні якого архів з головною колекцією матеріалів про політичні репресії. Системно знімати з таких матеріалів гриф таємності почали лише минулого року. За рік розсекретили 16 тисяч документів – як заявляє Захаров, це лише кілька відсотків від того, що треба розсекретити. Правозахисник додає, що слід дати моральну оцінку масовому терору, який був засобом державного управління в СРСР, щоб ті жертви, які ще живі, почули про те, що це був злочин. Україні підійшов би приклад розсекречення архіву «Штазі»

Втім, Захаров погоджується – така робота не є основним завданням служби, і вважає що ще не пізно повернутись до ідеї виділити архів СБУ в окрему інституцію. І посилається на досвід інших посткомуністичних країн, як–от ФРН: «В архіві Штазі 1,7 млн. німців подивилися свої персональні досьє і дізналися, хто на них доносив і інше. Жодних проблем це не викликало. Навпаки, це створило таку ситуацію, коли масове захоплення пам'яттю, бажання знати, як відбувалася історія, яким чином режим тоталітарної НДР все це здійснював – було дуже на користь Німеччині».