пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201010
15.04.2010 | Інна Сухорукова

«Конспект» - це невигаданий роман про життя і долю мислячої людини в тоталітарному пеклі

   

Харківське видавництво «Права людини» знов зробило подарунок всім тим, хто цікавиться історією рідного міста і України. Історією справжньою, яку замовчували десятиріччями радянського панування, і до якої байдужа більшість наших можновладців. Побачила світ книга запорізького архітектора Павла Андрійовича Огурцова, життя якого було тісно пов’язане із Харковом.

В Харкові він жив у молоді роки, закінчив архітектурний факультет будівельного інституту, тут одружився. Ми бачимо його очима історію нашого міста від початку радянської влади – це його дитячі спогади і до нашого сьогодення після страшної війни.

Але особливо докладно автор описав 20 – 40 роки в Харкові.

Книга називається «Конспект» – і це дуже точна назва. Її жанр – це невигаданий роман про життя і долю мислячої, чесної людини в тоталітарному пеклі. В книзі немає гасел, вона не спрямована на пропаганду. Але точні, детальні риси людей і часу настільки поглинають читача, що він занурюється в той час: у страшні 30-ті роки, і не менш страшні воєнні і повоєнні випробування. Він починає розуміти, як важко і страшно було належати до справжньої, а не радянської інтелігенції, коли весь навколишній світ, здається, проти неї.

Весь навколишній світ обожнює, як в романі Орвела, «Большого Брата» – Сталіна. І тільки вузьке кого студентської молоді, декілька викладачів і близькі родичі пошепки говорять правду. Страшну правду. Зникають знайомі люди, вночі, крадькома за ними приходять і уводять. Часто назавжди. І кожен, хто розуміє, що відбувається, а не тішить себе державними казочками про шпигунів та шкідників, розуміє, що завтра може настати і його година, його ніч.

Автора теж викликали до НКВС. Він описує це з усіма подробицями. І свій жах, і жах своїх рідних, і нестерпну думку вже готової до розп’яття людини, як з гідністю зустріти тортури і кінець. Автору пощастило. НКВС випустив його. Але він описує близьких йому людей, яких це лихо знищило.

Можна багато думати про події часів сталінського терору, теоретизувати, як могло статися, що більшість великої країни вірила у брехню і була згодна на те, що з людьми поводилися як з худобою, або навіть гірше, як із сміттям.

Але прочитавши таку книгу, починаєш розуміти і силу духу тих, хто був меншістю, і те пекло на землі, яке влаштували більшовики і комуністи в Україні та й у всьому Радянському Союзі. Україна постраждала більше, ніж інші республіки, що входили до складу СРСР. От чому таким важливим для нас є кожний спогад, кожне свідоцтво про ті часи. Тим більше, коли це такі чесні і зрозумілі свідоцтва, як книга Павла Огурцова «Конспект». Бо і в наші часи ми чуємо від сусідів-росіян, що Сталін був «успешным менеджером», що саме його заслуга в перемозі над двійником-тираном Гітлером.

Усім, хто так думає, я б радила прочитати цю книгу. Вона не може не змусити людину, яка хоч трішечки мисліть самостійно, поставити себе на місце автора. І тоді розуміння того, чим є тоталітаризм, прийде само собою. У всьому своєму нелюдському вигляді…

І може таки стане соромно виправдовувати тиранів і душогубів будь-чим позитивним. На совісті цих вождів десятки мільйонів невинно загублених душ, і ще більше зламаних доль.

Наше суспільство не спокутувало цього історичного гріха. І тому раз від разу впадаємо у пострадянську яму, викарабкуватися з якої ми будемо, мабуть, ще протягом поколінь.

Дай Боже, щоб викарабкалися.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль