пошук  
версія для друку
17.06.2010

100 днів нового керівництва МВС. Прес-реліз

   

За традицією після ста перших днів свого правління будь-яка влада має звітуватися перед громадянами. Так само, громадські організації та незалежні експерти дають свої оцінки діям урядовців. Не стало виключенням і Міністерство внутрішніх справ України.

Специфікою критичного осмислення діяльності нового керівництва МВС України протягом перших 100 днів, що знайшов відбиття у підготовленій доповіді «100 днів нового керівництва МВС» є склад експертів, які його готували. Це – колишні помічники міністра МВС з прав людини, працівники ліквідованого А.В. Могільовим Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС, які здійснюють громадську діяльність з метою покращення роботи міліції. Висновки, розміщені у доповіді, базуються лише на матеріалах, що не мають обмежень типу «Для службового користування», «Секретно», тобто є потенційно доступними для громадян України.

Загальні висновки. Дії влади, в т. ч. й керівництва МВС протягом перших 100 днів свідчать не про наміри змінити ситуацію на краще, а про згортання існуючих позитивних процесів, і появу нових тенденцій порушень прав людини і проявів неповаги до них.

Чи є позитивні тенденції у протидії злочинності. Заяви громадян відображають тенденцію збільшення зареєстрованих злочинів. За останні 3 місяці їх кількість зросла на 31,7% по Україні, в Дніпропетровській – на 63,2%, Чернігівській 47,9%, Кіровоградській 44,1%. Особливо непокоїть громадян зростання на 43,6% зареєстрованих тяжких видів злочинів загально кримінальної спрямованості, в т.ч. в АР Крим (+77,2%), Закарпатті (+64,7%), Кіровоградській (+54,3%), Донецькій областях – 51,7%. Високою залишається питома вага тяжких та особливо тяжких злочинів. Новому керівництву МВС не вдалося налагодити ефективну профілактику найбільш поширеного виду злочину – крадіжок. В квітні-травні 2010 р. середньомісячна динаміка у порівнянні з січнем-березнем збільшилась на 18,9%, зокрема в областях: Полтавській (240,7%), Херсонській (200,1%), Дніпропетровській (199,6%), Донецькій (178,1%), Львівській (176,3%), АР Крим (219,1%).

Можна лише вітати наміри МВС посилити обліково-реєстраційну дисципліну. Цій темі присвячено рішення колегії МВС України від 23.04.2010 «Про стан обліково-реєстраційної дисципліни в органах і підрозділах внутрішніх справ України та заходи щодо його покращання», затвердженої наказом МВС України № 152 від 27.04.2010 «Про оголошення рішення колегії МВС України». В якому зазначається, що «значного поширення набули факти нереєстрації заяв громадян про злочинні прояви або прийняття за ними незаконних рішень…».

Всупереч проголошеному МВС жорсткому підходу реагування на корупційні прояви, жодного факту легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, не викрито за часів нового керівництва у Вінницькій, Полтавській, Харківський, Черкаській областях.

Порушення свободи мирних зібрань за цей період були більшими, ніж за 2007–2009 роки разом. 25 березня Кабмін звернувся з дорученням до КМДА «вжити вичерпних заходів щодо... випередження та недопущення у подальшому проведення акцій протесту біля приміщень Адміністрації Президента України та Кабінету Міністрів України», що є брутальним порушенням свободи мирних зібрань і низки статей Конституції. А міністр внутрішніх справ заявив, що для мирних зібрань треба виділити «яке-небудь велике поле на околиці Києва, де ніхто нікому не заважає». Працівники ДАЇ перешкоджали мешканцям багатьох областей доїхати до Києва на мітинг опозиції 11 травня. Керівництвом МВС названі законними дії по вирубці дерев в Харкові, а відповідно і розгон громадян, які їх захищали.

За 100 днів нового керівництва ЗМІ обласного та національного рівня оприлюднено більше 350 критичних публікацій стосовно дій працівників міліції під час проведення мирних зібрань. Це рекордна кількість критики, отримана МВС лише за одним напрямком та за незначний термін часу. Підстави – втручання працівників міліції в мирні зібрання, їх безпідставна заборона, захист лише однієї із сторін, що є виявом політизації міліції.

Особливе занепокоєння викликає суперечлива статистика, якою оперують наразі органи внутрішніх справ в галузі протидії незаконному обігу холодної та вогнепальної зброї. Аналіз вилучень зброї, боєприпасів та вибухових речовин, які здійснюються підрозділами ОВС, свідчать про поширеність відвертих фальсифікацій, породжених сумнозвісною системою звітності. Більшість вилучень, в силу гонитви за показниками, працівники міліції вимушені робити в результаті несанкціонованого проникнення до житла чи іншого володіння особи, що є грубим порушенням конституційних прав та свобод громадян.

На фоні активною нормотворчої діяльності нового керівництва Можна назвати такі нормативно-правові документи, виконання яких з великою вірогідністю буде призводити до порушень прав громадян. Вказівка 292 від 23.04.10 «Про створення робочої групи з упровадження в практичну діяльність ОВС України інформаційно-пошукової системи «Розшук-Магістраль», яка запроваджується з метою «…попередження можливих терористичних проявів на території України, насамперед на об’єктах Укрзалізниці, затримання особливо небезпечних злочинців, установлення безвісно зниклих громадян, розкриття злочинів та перевірки осіб, які знаходяться в розшуку». Хоча як можна перевірити людину, яка свідомо ховається та уникає будь-якого контакту? Нею передбачається внесення змін до постанови Кабміну щодо порядку обслуговування громадян залізничним транспортом та оформлення проїзних документів з унесенням до проїзних документів прізвища, ім’я та по-батькові, року народження, серії та номера наданого документа.

Розпорядження 236 від 08.04.10 «Про вжиття додаткових заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки пасажирів на об’єктах залізничного транспорту». Пунктом 13 цього розпорядження надається необґрунтоване поширення владних повноважень посадових осіб ОВС України, оскільки від керівників підрозділів вимагається забезпечити «…постійний контроль за перебуванням іноземців на об’єктах обслуговування, здійснювати ретельні перевірки документів у іноземних громадян, особливу увагу приділяти наявності реєстраційних карт, виданих прикордонниками». Нагадаємо, що і постійне спостереження за особою, і перевірка її документів є процедурами специфічними, суворо індивідуалізованими та досить жорстко регламентовані законом, тому їх не можна застосовувати як масову практику чи то до громадян України, чи то до іноземців. На практиці ж під цю категорію буде потрапляти необмежене коло людей, що є хибним підходом від самого початку.

Оцінка кадрової політики МВС. Після призначення нового міністра були замінені усі (окрім одного) заступники, 90% керівників департаментів, переважна більшість керівників управлінь та відділів. Так, з 27 начальників УМВС та ГУМВС в областях на службі було залишено лише трьох. Без попередньої експертизи та відповідного планування розпочалися зміни у структурі МВС, зокрема було створено департамент фінансової та економічної безпеки, функції та завдання якого невідомі до цього часу та, одночасно, ліквідовано Управління моніторингу дотримання прав людини. При цьому робиться наголос на необхідності рішучого скорочення (на 50–55%) центрального апарату міністерства без оприлюднення чітких критеріїв та аргументації.

Низка призначень нових керівників здійснена всупереч службовій доцільності, без урахування вимог до належного рівня професіоналізму кандидатів, їх організаторських здібностей, знання оперативної обстановки та навичок оперативної роботи. Є й призначення, які є сумнівними з точки зору кримінального законодавства: призначення на посади начальників УМВС в Рівненській, Івано-Франківській, Закарпатській та Черкаській областях працівників (О. Сало, В. Варцаба, В. Русин та В. Дерновий), які розшукувались міліцією за діяння, що підпадають під кваліфікацію Кримінального кодексу України. Незрозумілою залишається позиція Генеральної прокуратури України, яка, незважаючи на відсутність підстав для закриття кримінальної справи відносно В. Дернового за п. «е» ст. 1 Закону України «Про амністію», не опротестувала рішення суду.

Дивним є введення до складу колегії МВС т.з. «правозахисника» із сумнівною репутацією та далекого від громадських організацій Е. Багірова, який має представляти усе громадянське суспільство, яке його для цього не делегувало. Таке рішення прийняте всупереч Положенню про колегію центрального органу виконавчої влади, (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2003 року № 1569). Відповідно до Положення представники громадських організацій можуть бути членами колегії лише у випадках, передбачених положеннями про відповідні центральні органи виконавчої влади. До відома керівництва МВС повідомляємо, що такі випадки ані Положенням про Міністерство внутрішніх справ, ані будь-яким іншим оприлюдненим документом не передбачені.

В цілому по Україні за 4 місяці ц.р. з ОВС звільнилось біля 4 200 співробітників, з них лише у квітні – понад 2300 осіб (54,7%). Більшість зі звільнених є працівники віком до 40 років. У декількох областях керівний склад на рівні заступників начальників управління, начальників міських та районних відділів був радикально «оновлений» на 60-70%. Чи так вже погано вони працювали, що мали бути звільненими? Наскільки законними є такі масові зміни, якщо замість звільнених приходять керівники, проти яких свого часу були порушені кримінальні справи? Це досить прості питання, на які зобов’язані відповісти нові керманичі МВС. Адже усі вони отримують зарплатню, сформовану з наших податків.

На фоні масових кадрових переміщень персоналу ОВС з чисельними порушеннями відомчих інструкцій та національного трудового законодавства, зустрічаються практично поодинокі приклади відновлення порушених трудових прав працівників ОВС. І це має постати питанням як для самого МВС, так й для органів, що контролюють його діяльність. Звертаємо увагу уряду, що Державний бюджет України на 2010 р. не передбачує бюджетної програми «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу ОВС». А на початок 2010 р. на квартирному обліку перебуває 24,8 тис. працівників ОВС.

Відчуження громадськості від контролю за діяльністю органів внутрішніх справ. Наказом міністра ліквідоване Управління моніторингу прав людини в діяльності органів внутрішніх справ, яке було серйозним запобіжником зловживань та порушень прав людини в МВС. Втім, тільки заангажована людина не бачить, яку величезну роботу в міліції, спрямовану на забезпечення поваги до прав людини в діях міліції та реформування МВС, здійснило це Управління. Сотні громадян, які скаржилися на незаконні дії міліції, отримали допомогу від його працівників. За їхньої допомоги були викриті значні зловживання з боку міліції. Працівники Управління забезпечили системну роботу мобільних груп з моніторингу дотримання прав людини в місцях позбавлення волі, підпорядкованих МВС, яка мала результатом суттєве покращення умов перебування в ІТТ. Кількість виїздів мобільних груп з моніторингу дотримання прав людини за перші 5 місяців 2010 року зменшилася на 89 відсотків порівняно з 2009 роком. Засідань громадських рад в областях проведено на 70% менше, лише 11 (не в кожній області). Більше ніж в 2 рази зменшилася кількість спільних прийомів громадян (членів громадських рад та керівників УМВС). Закриваються сторінки громадських рад на сайтах обласних управлінь.

Реалізація спільних з міжнародними та неурядовими організаціями ініціатив в галузі прав людини в МВС призупинені. При цьому від імені керівництва періодична лунають заяви щодо необхідності створення громадських рад аж до районів та формування неупереджених мобільних груп, нібито воно взагалі не знає про тривалий термін їх діяльності та напрацьовані результати.

Помилкова та небезпечна для суспільства теза «Наразі міліція сама себе контролює», озвучена як позиція Міністра внутрішніх справ його радником 23 березня 2010 року, демонструє непрофесійність таких посадовців у розумінні сучасних механізмів захисту прав громадян під час правоохоронної діяльності. Досвід європейських сусідів демонструє розвинення механізмів громадського контролю та створення їх нових аналогів як обов’язкового елементу взаємодії поліції (міліції) і громадськості.

Усі проблемні моменти потребують додаткового вивчення та лише підкреслюють необхідність продовження діалогу між неурядовим сектором та органами правопорядку, розбудови механізмів громадського контролю за діями силових органів, вибудови виключно партнерських, рівноправних стосунків між інститутами громадянського суспільства та органами державної влади. Варто усвідомлювати, що повернути довіру населення до міліції з тими методами, які в останні сто днів демонструє керівництво МВС і діями, на які воно штовхає особовий склад – неможливо.

Додаткову інформацію про діяльність колишніх помічників міністра внутрішніх справ з прав людини можна знайти в Інтернеті на сайті http://umdpl.info/.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори