пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201017
28.06.2010
джерело: www.dw-world.de

Ніко Ланґе: Україна віддалилася від демократичних стандартів

   

Керівник київського представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе в розмові з Deutsche Welle оцінює перші сто днів перебування на президентській посаді Віктора Януковича й діяльність нового уряду (3.06.2010 р.).

Deutsche Welle: Пане Ланґе, от уже сто днів Віктор Янукович очолює українську державу, в Україні працює новий уряд.  Куди за цей час нова команда, на Вашу думку, встигла завести Україну? Що стало для Вас, можливо, найбільшою несподіванкою?

Ніко Ланґе: Україна, на мою думку, несподівано швидко змінилася в кількох пунктах. Вона стала ближчою до Росії, ніж була перед виборами, й ще більш віддаленою від демократичних стандартів і стандартів правової держави у внутрішній політиці, ніж раніше. Найважливіший момент - це те, що всупереч чинній конституції утворили коаліцію, до якої можуть входити окремі депутати з інших фракцій. Я думаю, що це відкрило шлях для всього подальшого розвитку й зробило можливим такий потужний і швидкий розвиток в одному певному напрямку як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. Несподіванкою стали й харківські домовленості. Хоча й перед тим доводилося очікувати, що продовження перебування Чорноморського флоту в Криму пов’яжуть із скидками на газ. Але я зовсім не думав, що підпишуть угоду про подальше перебування флоту в Севастополі відразу на 25 років. Як на мене, так це досить тривалий термін.

Deutsche Welle: Чому новій владі так швидко і так легко вдалося внести такі вагомі корективи в загальний  курс, яким рухається Україна?

Ніко Ланґе: Якщо озирнутися, то можна побачити, що під час помаранчевої революції й у період після неї, як і раніше в 90-х роках, Україна не спромоглася по-справжньому дистанціюватися від минулого. Справжньої зміни системи не відбулося, так само як не відбулося й зміни еліт. Можливо, з’явилася інша риторика, але багато речей так і не зазнали системної зміни. Не відбулося й зміни кадрів. Чимало людей, які впродовж п’яти останніх років говорили дещо інакше, ніж раніше, тепер повертаються до старої поведінки, до якої вони звикли. Як приклад хочу навести українські університети. П’ять років вони мали свободу. Але після помаранчевої революції багато ректорів і керівних кадрів так і залишалися на своїх старих посадах. А тепер вони раптом намагаються пристати до нової ймовірної «партії влади»: політично активні студенти раптом перетворюються на двієчників, у них виникають проблеми в університеті. Після помаранчевої революції згаяли час, не провівши кадрових і структурних змін.

Deutsche Welle: Нова владна команда, судячи з усього, вирішила не повторювати таку помилку. Кадрових змін нині не бракує. Питання, однак, у тому, хто обіймає ключові посади й чи здатна ця команда до справжніх реформ?

Ніко Ланґе: Це зараз, мабуть, найцікавіше питання. Було зрозуміло, що спочатку нова влада намагалася зміцнити свої позиції у внутрішній політиці. Було зрозуміло й те, що відбудеться зближення з Москвою – можливо, не в такому обсязі й не з такою швидкістю, але це були очікувані речі. Але тепер постає питання внутрішньополітичних реформ. Без таких реформ, без покращення рамкових умов для економіки, без змін у дірявих соціальних системах Україна не зрушить з місця. На мою думку, це питання досі залишається відкритим. Ми вже багато чули про реформи, але поки що не бачили ані конкретного плану реформ, ані кроків у цьому напрямку. Мені здається, що цей великий, гетерогенний уряд не може бути тут особливо корисним. Досвід свідчить, що для успішного просування реформ потрібна відносно мала команда, яка б дотримувалася чіткого курсу. Зараз ми маємо, наприклад, трьох міністрів, а то й більше, які відповідають за економіку. Всі вони мають різне політичне підґрунтя. Вони були висунуті різними партіями й, можливо, представляють різні економічні групи. Мабуть, слід очікувати, що як тільки мова зайде про конкретні проекти реформ, ці урядовці почнуть сперечатися між собою. Я налаштований не дуже оптимістично щодо рішучого початку втілення в життя необхідних реформ. 

Deutsche Welle: Водночас представники влади, як молитву, повторюють, що в Україні нарешті настала політична стабільність, яка дозволяє вирішувати чимало ключових питань і швидко ухвалювати рішення в парламенті…

Ніко Ланґе: Роль, яка нині відводиться парламенту, стала зрозумілою під час восьмихвилинного засідання, коли ратифікували держбюджет і угоду щодо Чорноморського флоту. Очевидно, в очах нинішньої адміністрації парламент існує лише для того, аби сліпо схвалювати її політику. Якщо в парламенті не ведуться дебати навколо таких важливих питань як держбюджет або угода про флот і не робиться урядових заяв, тоді це свідчить про втрату парламентом свого значення. Над таким розвитком слід замислитися. І це зовсім не те, що я розумію під стабільністю. Стабільність виникає тоді, коли до обговорення політичних питань залучають різні суспільні групи й ухвалюють рішення, які підтримуються багатьма людьми або з якими потім погоджуються. Як можна говорити про стабільність, якщо наступний уряд, можливо, знову поставить під питання чимало ухвалених нині рішень. Крім того, до стабільності належить не лише зменшення хаосу в політиці, але й фінансова й економічна стабільність. А тут, на даний момент, я бачу низку проблем в Україні, і ми знову повертаємося до питання реформ, до питання системного підходу до проблем, які має Україна.

Deutsche Welle: На початку нашої розмови ви звернули увагу на те, що за сто днів нової влади Україна встигла дещо віддалитися від демократичних стандартів. Чи не виходить так, що останньою демократичною подією були президентські вибори, завдяки власне яким нинішня команда прийшла до влади?

Не думаю. Вважаю, що не треба перебільшувати. Ми справді маємо ознаки повернення до старих авторитарних схем, зменшення ролі парламенту, але водночас я гадаю, що і для нового уряду, і для нового президента Європейський Союз залишатиметься важливим партнером. Україні й надалі будуть потрібні кредити Міжнародного валютного фонду, інвестиції та технології з Європи. На мою думку, нині зарано говорити про остаточний занепад української демократії. Є низка складних тенденцій, які я назвав, але наступні місяці справді покажуть, як розвиватиметься Україна далі. Мені здається, що впродовж наступних тижнів українське керівництво спробує виступити з більш позитивними сигналами в напрямку Європейського Союзу, оскільки йому не байдуже, який імідж воно має в ЄС. Але водночас слід постійно звертати увагу на ці небезпечні тенденції, аби розвиток не пішов повністю в іншому напрямку.

З керівником київського представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе розмовляв Володимир Медяний

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори