MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Винуваті у виконанні службових обов’язків?

02.08.2010   
Володимир Бацунов
Медперсонал і пацієнти замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) і досі страждають через втручання в роботу програми правоохоронних органів.

Ми вже писали про березневі цього року події, пов’язані зі втручанням правоохоронців у роботу Одеського обласного наркологічного диспансеру. Нагадаємо, що тоді у зв’язку із перевіркою можливих фактів збуту наркотиків персоналом диспансеру, протягом тижня пацієнти спочатку зовсім не отримували препаратів замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), а потім отримували їх у зменшеному дозуванні, що призвело до помітного погіршення стану їх здоров’я. Більше доби безпідставно утримували у райвідділі міліції реґіонального координатора МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»[1] Тетяну А. Зазначимо – можливі факти збуту наркотиків медпрацівниками не знайшла підтвердження, частина ж пацієнтів, як стало відомо пізніше, була вимушена повернутися до ін’єкційного вживання заборонених наркотиків!

Права пацієнтів порушувалися неодноразово, і не лише в Одесі. Так, в Сумах протягом вересня–грудня 2009 року затримували всіх п’ятдесятьох пацієнтів обласного наркодиспасеру; із застосуванням тиску була отримані згода пацієнтів на принизливе дослідження наявності нелегальних наркотиків у сечі; усіх затриманих фотографували, також брали відбитки пальців, як у підозрюваних у вчиненні правопорушення. У січні–березні цього року проти лікаря-нарколога Тернопільського обласного наркодиспансеру Ярослава Олендра порушено кримінальну справу через нібито скоєні ним злочини[2]. Лікареві ставлять за провину, фактично, сумлінне виконання ним своїх обов’язків з лікування хворих в рамках програми ЗПТ. В тому ж Тернополі в січні 2010 року майже 70 пацієнтів ЗПТ, які отримували лікування на базі обласних наркологічного та протитуберкульозного диспансерів, були затримані й незаконно утримувалися в Тернопільському райуправлінні міліції від чотирьох до десяти годин. Їх незаконно піддавали процедурі фотографування й дактилоскопування. Хворі, в тому числі й ВІЛ-інфіковані, були позбавлені можливості вільно пересуватися, приймати ліки, були обмежені у спілкуванні з рідними й відправленні природних потреб. Наприкінці травня в Чернівцях дев’ятьох пацієнтів програми безпосередньо з обласного наркологічного диспансеру доставили в ГУМВС для постановки на оперативний облік, фотографування й дактилоскопування, їх опитували протягом 3–4 годин без жодних на те підстав. Через дії правоохоронців було зірвано проведення груп самодопомоги, порушено конфіденційність пацієнтів ЗПТ, в тому числі й ВІЛ-позитивних. Лише завдяки втручанню «Альянсу» та громадськості свавілля міліції було зупинено, перешкоджено протизаконному наміру доставити в ГУМВС ще сімдесятьох пацієнтів.

«Альянс» неодноразово фіксував незаконні спроби територіальних підрозділів міліції отримати від адміністрації медичних закладів списки наркозалежних пацієнтів.

28 травня заарештовано лікаря-нарколога Одеського обласного наркодиспансера Іллю Подоляна, якого звинувачують у збуті наркотиків, що він начебто вчинив 43 рази, і 62-літній лікар перебуває під вартою фактично за виконання своїх професійних обов’язків.

У середині червня керівники й уповноважені недержавних і міжнародних організацій, які працюють у сфері протидії епідемії ВІЛ/СНІД в Україні звернулися до прем’єр-міністра України М. Азарова. Виклавши факти, вони закликали голову уряду в межах його компетенції дати доручення відповідним держорганам перевірити викладенні факти, законність і об’єктивність слідства в рамках порушених кримінальних справ, забезпечити ефективну міжвідомчу взаємодію та координацію з метою безперешкодного впровадження програм ЗПТ в рамках Загальнодержавної програми.

30.06.2010 у МВС України відбулося засідання Національної координаційної ради з боротьби з наркоманією при Кабінеті Міністрів України. Заступник міністра внутрішніх справ України Л. Зима наголосив, що «МВС цілком підтримує замісну терапію, але є у нас окремі зауваження щодо якого змісту вона повинна бути, який замісник повинен примінятися, мова йшла про використання метадону у формі сиропу, але на цей час практикується завезення таблетованої форми. Безумовно остання значно зручніша для витоку в нелегальний обіг».

01.07.2010 у Міністерстві охорони здоров’я під головуванням міністра З. Митника відбулося засідання Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. За підсумками доповіді «Альянсу» щодо порушень прав медпрацівників та пацієнтів програм ЗПТ, Нацрада призначила проведення у місячний термін спільної колегії МОЗ та МВС України з метою вирішення усіх проблемних ситуацій з даного питання.

Що ж, почекаємо. Сподіваємось на справедливе розв’язання ситуації. Звісно, присутність в сім’ї наркозалежної людини, яка вживає нелегальні наркотичні засоби, перетворює життя близьких на пекло. Нелегальні наркотики аж ніяк не дешеві і де брати гроші людині, яка не спроможна нормально працювати? Очевидно, добувати гроші протизаконним шляхом, наприклад, красти. Ін’єкції робляться в антисанітарних умовах, часто одним шприцом на багатьох, що тягне за собою зараження небезпечними інфекціями, в тому числі й до інфікування ВІЛ.

Справедливості ради зазначимо, що замісна підтримувальна терапія – штука неоднозначна. Вона не позбавляє пацієнтів наркотичної залежності, але робить їх соціально адекватними – люди можуть нормально працювати, навчатися. Існує навіть думка, що можливим є поступове зменшення дози препарату і, зрештою, повна від нього відмова.

В чому причина втручання правоохоронців в виконання програм ЗПТ, втручання й перешкоджання? Пошуки порушень легального обігу наркотичних засобів? Але ж звинувачення медперсоналу програм ЗПТ у торгівлі наркотиками, оприлюднені в реґіональних і центральних ЗМІ протягом останнього року, за даними «Альянсу», у подальшому не підтверджувалися. Ясно також інше: де наркотики, там великі гроші. А значить, і зловживання, а значить, ситуація на межі криміналу.

Звичайно, програму ЗПТ можна заборонити. Але краще, все ж таки, спробувати розібратися, не забуваючи при цьому про людей, заради яких цю програму було створено, і про тих, хто у цій програмі працює – про лікарів і інший медперсонал, що потерпає через виконання власних службових обов’язків.

У підготовці матеріалу використані відомості з сайту «Альянсу».

 

[1] МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» – співвиконавець загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки , в рамках якої на сьогодні понад 5200 пацієнтів в Україні отримують лікування ЗПТ.

[2] Кримінальна справа знаходяться у впровадженні слідчого відділу УБОЗ ГУМВС України в Тернопільській області.

 Поділитися