МВС та ДАІ відверто знущаються над правами людини та законністю?
Тішать слух заяви керівника МВС, що при нинішній владі діяльність ОВС націлена, в першу чергу, на захист прав людини, що викриття жодного правопорушення, навіть тяжкого злочину, за рахунок порушення цих прав не може бути оправданим, а з метою недопущення порушень прав людини навіть змінені критерії оцінки діяльності міліції.
Міністр внутрішніх справ дійсно 25.05.2010 року підписав наказ № 197, яким затвердив нову Систему оцінки діяльності ОВС України. Згідно пункту 6.2. цієї Системи критерієм оцінки результативності діяльності міліції є позитивна динаміка росту кількості виявлених порушень, передбачених статтею 130 КУпАП (керування транспортними засобами в стані сп’яніння). Це значить, що позитивно робота підрозділу ДАІ може оцінюватися лише за умови, що за поточний звітний період цих порушень буде виявлено більше, ніж за попередній.
Ніхто не наважиться стверджувати, що не потрібно боротися з проявами керування транспортними засобами у стані сп’яніння, більше того, держава зобов’язана забезпечити безпеку людей на дорогах. Але це забезпечення має здійснюватись з неухильним дотриманням прав людини, гарантованих нормами національного та міжнародного законодавства, зокрема статтями 19 («…ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.»), 28 («Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий … такому, що принижує його гідність, поводженню… . Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.») та 29 («Кожна людина має право на …особисту недоторканність») Конституції України. Не треба також забувати, що співробітники ДАІ, які від імені держави здійснюють заходи щодо притягнення осіб до відповідальності за керування у стані сп’яніння, згідно частини 2 статті 19 Конституції України мають діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Але як же вони діють насправді, і як узгоджуються заяви керівника МВС з їхніми діями?
Законодавством передбачене покарання за керування в стані як алкогольного, так і наркотичного та інших видів сп’яніння. Ознаки станів сп’яніння визначені відповідною Інструкцією МОЗ та МВС і наявність у водія цих ознак є підставою для проведення огляду на стан сп’яніння. Підставами для складення протоколу про таке правопорушення є підтвердження стану сп’яніння в результаті огляду, проведеного відповідно до встановленого порядку, або відмова водія від проведення огляду в спосіб, встановлений законодавством. Слід зауважити, що огляд, проведений з порушенням встановленого порядку вважається недійсним (частини 5 статті 266 КупАП) і результати такого огляду не можуть бути підставою для складення протоколу про керування транспортним засобом у стані сп’яніння.
То що ж це за порядок проведення огляду, чим він встановлений і чи дотримуються його співробітники ДАІ?
Згідно Закону огляд водія на стан алкогольного, наркотичного та інших видів сп’яніння при наявності відповідних ознак проводиться співробітником ДАІ в присутності двох свідків на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів (частини 2 статті 266 КупАП). І лише в разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного в зазначеному порядку або незгоди на його проведення в такому порядку допускається, за бажанням водія (але у жодному разі не примусово!!!), проведення огляду у закладі охорони здоров’я (частини 2 статті 266 КупАП).
Отже, враховуючи викладене, згідно чинного законодавства існують чотири випадки, коли складення протоколу за адміністративне правопорушення, пов’язане з керування транспортним засобом у стані сп’яніння, може бути правомірним:
1.Оглядом водія на стан сп’яніння, проведеним працівником ДАІ на місці зупинки в присутності двох свідків із застосуванням спеціального технічного засобу, встановлено, що водій знаходиться в стані сп’яніння, й водій з результатами цього огляду погодився.
2.Оглядом водія на стан сп’яніння, проведеним працівником ДАІ на місці зупинки в присутності двох свідків, із застосуванням спеціального технічного засобу, встановлено, що водій знаходиться в стані сп’яніння, але водій з результатами цього огляду не погодився й виявив бажання на проведення повторного огляду в закладі охорони здоров’я, у результаті якого стан сп’яніння підтвердився.
3. Водієві на місці зупинки співробітником ДАІ, у присутності двох свідків, запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння з використанням спеціального технічного засобу, але водій не погодився на проведення огляду в такий спосіб й виявив бажання пройти огляд у закладі охорони здоров’я, у результаті якого встановлено, що водій знаходиться у стані сп’яніння.
4. Водієві співробітником ДАІ, у присутності двох свідків, запропоновано на місці зупинки пройти огляд на стан сп’яніння з використанням спеціального технічного засобу, але водій не погодився на проведення огляду в такий спосіб і відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров’я.
Зазначений перелік обставин є вичерпний, і будь-якої іншої підстави для правомірного складення протоколу не існує. А тепер зверніть увагу, кожна з підстав в обов’язковому порядку пов’язана з застосуванням, або з пропозицією застосування спеціального технічного засобу. Простіше кажучи, згідно чинного законодавства, у кожному випадку складення протоколу за керування в стані сп’яніння, у співробітника ДАІ обов’язково в наявності мають бути спеціальні технічні засоби для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол, складений за відсутності цього спеціального технічного засобу, є такий, що складений з порушенням норм процесуального права, а притягнення до відповідальності за таких обставин порушує цілу низку прав людини.
То ж чи є в співробітників ДАІ ці спеціальні технічні засоби, без наявності яких неможливе правомірне складення протоколів про керування транспортними засобами в стані сп’яніння? Лише в даний час розпочата часткова закупівля засобів для проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння - газоаналізаторів. Про забезпечення підрозділів ДАІ спеціальними технічними засобами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, взагалі мова не йде.
То може співробітники ДАІ не складають протоколи про керування ТЗ у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, у зв’язку з відсутністю відповідних технічних засобів огляду на цей стан? Може протоколи про керування в стані алкогольного сп’яніння складаються лише при наявності алкотестерів (за неофіційними даними станом на сьогоднішній день їх закуплено лише близько300 штук на всі підрозділи ДАІ держави)? Це далеко не так. Якщо вірити фанфарним звітам керівників регіональних ДАІ, розміщеним в офіційних Інтернет виданнях, лише за перше півріччя поточного року таких протоколів складено близько 300 тисяч!!! Та необхідно ще й врахувати, що згідно вимог нового керівництва МВС, ця цифра має мати динаміку постійного росту: сьогодні більше, ніж вчора, завтра більше, ніж сьогодні… .
Результати анонімного спілкування з співробітниками ДАІ приводять у жах, до яких тільки хитрощів та порушень вони не вдаються, з метою досягнення таких «високих показників роботи» та динаміки їх росту!!! Провокування водіїв на відмову від огляду, насильне протиправне доставляння до закладів охорони здоров’я, безліч видів відвертих фальсифікацій. Адже іншого способу складення такого протоколу з огляду на чинне законодавство та відсутність спеціальних технічних засобів не існує. А вимоги з боку керівництва МВС щодо виконання цього показника досить жорсткі. Не виконуєш показник – не відповідаєш займаній посаді. Перш за все - його величність показник, а закон і права людини, це щось таке, що взагалі не заслуговує на увагу. І все це лише для того, щоб доповісти керівництву держави та розповідати людям про наведення «порядку» на дорогах?!
До порушень Конституції, законів та прав людини вдаються не лише окремо взяті співробітники, а й цілі Міністерства. Як ми зауважили, огляд водія на стан як алкогольного , так і наркотичного чи іншого сп’яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції в присутності двох свідків, а огляд , проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (частини 2 та 5 статті 266 КУпАП). Кабінет Міністрів України своєю постановою від 17.12 2008 року № 1103, виданою відповідно до статті 266 КупАП, доручив МВС та МОЗ привести власні нормативно-правові акти в відповідність з зазначеною постановою. А що ж роблять МВС та МОЗ? Затверджують спільним наказом Інструкцію, згідно якої всупереч вимогам Закону в разі наявності у водія ознак наркотичного чи іншого сп’яніння співробітник ДАІ направляє водія до закладу охорони здоров’я без проведення огляду на місці з використанням спеціальних технічних засобів (пункт. 2.12. Інструкції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.09.2009 року № 400/666). Оце так привели у відповідність!!! Зрозуміло, що мета такого «приведення у відповідність» - уникнення проблем з придбанням засобів для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп’яніння. І керуються співробітники ДАІ цією Інструкцією, системно порушуючи права людини, гарантовані як Конституцією України, так і нормами міжнародного права, ігноруючи принцип верховенства права.
Щоб глибше зрозуміти стан речей, спробуємо підвести підсумок викладеного у наступній послідовності:
- зроблена публічна заява про спрямованість діяльності ОВС на захист прав людини та недопустимість викриття жодного правопорушення за рахунок порушення прав людини;
- прийняте управлінське рішення, виконання якого без створення необхідних юридичних та матеріальних умов заздалегідь передбачає системне порушення законності та неминуче порушення прав людини;
- управлінське рішення виконується без створення необхідних юридичних та матеріальних умов, що призводить до суттєвого погіршення стану дотримання прав людини в діяльності ОВС.
То в чому ж полягає логічний зв’язок між заявами, діями та наслідками цих дій? На це питання відповідь криється у відповідях на питання, поставлених у заголовку цієї статті: «Дешевий популізм, профанація чи відверте знущання над правами людини та законністю?