пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201022
10.08.2010
джерело: irrp.org.ua

Європейський Суд знову встановив порушення Україною права на свободу слова

   

Партнери ГО «ІРРП»  Л. Опришко та Л. Панкратова  виграли справу в Європейському Суді з прав людини.

15 липня цього року Європейський Суд з прав людини ще раз констатував, що Україна не дотримується вимог щодо безсторонності та незалежності суду та порушила право на свободу вираження.

Суть справи полягає в наступному. У червні 2002 року в Кіровограді проводились вибори мера. 12 червня 2002 року під час виборчої кампанії, в українському незалежному інформаційному агентстві новин ("УНІАН") відбулись дві прес-конференції, пов’язані з цими виборами. Під час однієї з них, кіровоградський журналіст звинуватив одного з кандидатів на посаду мера пана Я. в замовлені його вбивства за 5000 доларів США. Ця інформація в числі інших новин була поширена УНІАН по електронній пошті і розміщена на їх веб-сайті та в інших ЗМІ. 14 червня 2002 газета «Україна-Центр» опублікувала статтю під назвою «Столичные гастроли», в якій, зокрема, повідомила таке: "М. обвинил Я. "в заказе его убийства" и даже сообщил сумму "заказа" - 5000 $. Журналист сообщил, что в целях безопасности вывез свою семью за пределы области. По его словам, все четверо журналистов - участников пресс-конференции - обратились в Генеральную прокуратуру, Службу безопасности Украины, МВД по поводу угроз в их адрес. Он также заявил, что у них имеются доказательства давления на них".

Пан Я. подав цивільний позов до редакції газети «Україна-Центр» в один із місцевих судів м. Кіровограда про захист честі та гідності, ділової репутації, вимагаючи спростування вищезазначеної інформації та компенсації моральної шкоди в розмірі 500 тисяч гривень. В ході розгляду справи було заявлено клопотання про зміну підсудності, оскільки позивач пан Я. займав посаду голови Ради суддів Кіровоградської області. 12 грудня 2002 року заступник голови Верховного суду частково задовольнив прохання, передавши справу до Кам’янського районному суду Черкаської області. Проте на той час, суд першої інстанції вже розглянув справу і стягнув з газети на користь пана Я. 100 тисяч гривень. Апеляційний суд Кіровоградської області зменшив суму стягнення до 50 тисяч гривень, залишивши рішення суду першої інстанції в іншій частині без змін. З таким рішенням погодився і Верховний Суд України.

У 2003 році судові рішення були виконані в повному обсязі. З редакції газети «Україна-Центр» примусово стягнуто відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 тисяч гривень та виконавчий збір 2,5 тисячі гривень.

У справі «Газета «Україна-Центр» проти України» Європейський суд з прав людини встановив порушення статей 6 та 10 Європейської Конвенції захисту прав людини та основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція).

Порушення статті 6 Конвенції.

Встановлюючи порушення статті 6 Конвенції, яка гарантує право на справедливий суд, Європейський Суд дійшов висновку, що газета-заявник мала обґрунтовані сумніви щодо безсторонності судів Кіровоградської області при вирішення спору, оскільки позивач займав посаду голови Ради суддів Кіровоградської області, а тому міг вплинути на будь-якого суддю в регіоні шляхом ініціювання порушення проти нього провадження про дисциплінарну відповідальність та прийняття рішення стосовно просування суддів по службі. Європейський Суд взяв також до уваги той факт, що під час розгляду зазначеної цивільної справи в Ленінському районному суді м. Кіровограда, заступник голови Верховного Суду України частково задовольнив клопотання відповідачів про передачу цієї цивільної справи до суду першої інстанції в іншому регіоні України. Все це дало Суду підстави для висновку, що побоювання заявника щодо упередженості судів у Кіровоградській області, було не безпідставним. Крім того, Європейський Суд відмітив, що українські суди вищої інстанції при розгляді апеляції заявника, знехтували його аргументами з цього приводу.

Порушення статті 10 Конвенції.

Заявник скаржився до Європейського Суду на те, що газета лише поширювала суспільно-значиму інформацію у рамках передвиборчої полеміки. Причому, зазначена інформація вже була відома широкому загалу, оскільки її з самого початку поширили на публічному заході - прес-конференції, а потім - за допомогою інформаційного агентства та засобів масової інформації.

Уряд поділяв позицію національних судів і зазначав, що заявник не довів факту отримання спірної інформації від будь-якого інформаційного агентства, а представник газети не був присутній на прес-конференції особисто, а тому, на його думку, не мав права поширювати спірну інформацію.

Європейський Суд погодився з аргументами, наведеними представниками «Газети «Україна-Центр», звернувши увагу на таке.

Суд нагадав, що стаття 10 Конвенції захищає право журналістів розкривати інформацію з питань, що становлять спільний інтерес за умови, що вони діють добросовісно і на основі правдивих фактів і надають "надійну і точну" інформацію, відповідно до журналістської етики.

Європейський Суд зазначив, що повідомлення новин, які базуються на інтерв’ю або відтворенні висловлювань інших осіб, незалежно від того, чи вони були змінені, чи ні, є одним з найважливіших способів інформування громадськості, завдяки якому преса відіграє свою життєво важливу роль "суспільного сторожового пса" та встановив, що рішення українських судів становили втручання у право Газети «Україна-Центр» на свободу вираження, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, а отже, мало місце порушення статті 10 Конвенції.

В зв’язку з встановленням зазначених порушень Конвенції, Європейський Суд зобов’язав Україну виплатити редакції газети «Україна-Центр» компенсацію матеріальної шкоди в розмірі 8 400 євро, моральну шкоду 5 000 євро та судові витрати 830 євро.

Інтереси компанії-заявника - редакції газети «Україна-Центр» в Європейському Суді з прав людини представляли київські адвокати Людмила Опришко та Людмила Панкратова.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори