пошук  
версія для друку
14.09.2010 | Галя Койнаш
джерело: www.telekritika.ua

Чекаємо на відповідь

   

Шановна пані Герман,

Звертається до вас заангажована людина. Не проплачена, не партійна, просто переконана прихильниця демократії. Саме через досвід життя в різних демократичних країнах, хочу, щоб усі українці жили в правовій демократії. Й саме тому не можуть не хвилювати ті тенденції, на які дедалі частіше звертають увагу медійні та правозахисні організації.

Прочитала чергове ваше інтерв’ю, де ви обвинувачуєте критиків в ангажованості та заявляєте про готовість відповідати на всі питання, й вирішила, що, може, треба тільки змінити жанр - і отримаю відповіді на накопичені запитання.

Запитання не тільки мене хвилюють, а «відповіді», зокрема й у новому відділі сайту президента, мало кого задовольняють, тому ставлю їх публічно. Буду вдячна за максимально конкретні відповіді, які поширю так само публічно.

В цьому першому листі обмежуся лише частиною цих запитань. Вони всі стосуються конституційних прав, тому мають безпосереднє відношення до президента та його Адміністрації.

Створення суспільного мовлення / роль Першого національного

Чому не залучено медіа-експертів, які вже мають досвід із розробки не тільки концепцій, але й самих законопроектів про суспільне мовлення? Недавня відповідь, що «до складу (Гуманітарної) ради вже входить керівник "Інтерфакс-Україна" Олександр Мартиненко та журналістка СТБ Ольга Червакова» виглядає досить дивно в зв’язку з очевидною складністю завдання. Навіщо відкидати допомогу фахівців?

За концепцією президента/ Гуманітарної ради, суспільне мовлення має бути побудоване на основі Першого національного (УТ-1). З одного боку, обіцяють незалежного від держави мовника, з іншого - бачимо телеканал, який стає дедалі більш провладним. А це не мій упереджений погляд, адже директор телеканалу нічого дивного не вбачає в тому, що він зробив хвалебний фільм про президента, а його заступник узагалі ратує за позитивне, провладне висвітлювання подій та процесів у країні. Як відомо, нинішнього директора Першого національного призначено Кабміном, а директор призначив своїм заступником пана Валіда Арфуша

Чи вважає влада, що незалежне мовлення та провладне висвітлення подій - речі сумісні? Якщо ні, то коли можна очікувати звільнення нинішнього керівництва за позицію та дії, абсолютно несумісні з незалежним телебаченням?

Не йдеться лише про якісь висловлення чи фільм, хоча подібне вкрай важко собі уявити на Бі-бі-сі чи інших каналах суспільного мовлення. На останніх немислимо й вибіркове та необ’єктивне висвітлення подій, яке нам подає Перший національний.

Одним яскравим прикладом було висвітлення візиту патріарха Кирила й замовчування перешкоджання віруючим Київського патріархату. Висвітлення на державному телеканалі можна порівняти хіба що з візитом до Польщі Яна-Павла ІІ в 2002 р. Відомо було, що це може стати останнім візитом літнього Папи римського до батьківщини, де більшість населення є католиками.

Ситуація в Україні, звісно, сильно відрізняється. Чи вважаєте таку посилену увагу тільки одній церкві припустимою, тим більше, що деякі висловлювання Кирила викликали подив чи обурення широких кіл українців.?

Втім, повертаюся до липня з іншого, тривожнішого приводу. Наступні слова з випуску новин 28 липня можна сприймати за знущання: «Ані дощ, ані спека, ані сотні кілометрів шляху не зупинили прочан, які прийшли на Божественну літургію до Києво-Печерської Лаври».

Щоправда, прямої брехні тут немає, адже зупиняли співпрацівники ДАІ, та й не тих віруючих, які прямували до Лаври.

Чи заяви з різних областей про перешкоджання заслуговували на повну перевірку правоохоронними органами (а не тільки озвучене того самого дня заперечення, що, з огляду на кількість заяв та областей, виглядає досить дивно)? Слід зазначити, що це вже другий раз, коли надходять подібні заяви.

Мені важко розуміти, як можна не вважати подібні скарги, повторюю - з різних регіонів, не суспільно важливими подіями. А вам?

Якщо ви не вважаєте, що згадане відповідає вимогам Конституції та стандартам інформаційного висвітлювання державним телеканалом, прошу повідомити про вжитих заходів щодо:

1) перевірки ймовірних фактів перешкоджання,

2) з’ясування, чому ретельної перевірки заяв не було,

3) притягнення до відповідальності тих, хто перешкоджав, і тих, хто не перевіряв інформації,

4) забезпечення об’єктивного висвітлення подій згідно з вимогами Конституції.

Відверто кажучи, непокоять майже всі випуски новин на цьому каналі, та й той факт, що у моніторингових звітах «Телекритики» та Інституту масової інформації Перший національний постійно змагається з «Інтером» за досить сумнівну честь телеканалу, що найчастіше порушує журналістські стандарти та замовчує інформацію.

Тут не йдеться про ангажованість дослідників - охочі можуть самі прочитати всі записи.

Не хотілось би завалювати вас риторичними запитаннями, тому наводжу тільки три сюжети, в яких, на мій погляд, вибіркова подача матеріалів у світлі повного замовчування інших аспектів суспільно важливих питань має всі ознаки маніпулювання громадською думкою.

«Янукович: в Україні потрібно реформувати всю систему юстиції»

Про освітню реформу

Про зміни до закону про місцеві вибори

Прошу дати оцінку цих сюжетів, враховуючи той факт, що інформація про рішучі протести проти недавніх змін в освіті, закону про місцеві вибори до й після внесення змін, і закону про судоустрій та статус суддів, ні тоді, ні раніше не висвітлювалася.

У разі відмінної оцінки, пропоную перекласти сюжети, разом із додатковою інформацією, і попросити відповідні комітети Ради Європи чи міжнародних експертів відповідних організацій дати експертизу.

Зосередилася на Першому національному, бо він фінансується державою, точніше платниками податків, та й нинішнє керівництво призначено Кабміном.

Як свідчить моніторинг, проблема замовчування не обмежується Першим національним і той факт, що сумнівною першістю державний телеканал часто поступається каналу, який фактично належить голові СБУ, Валерію Хорошковському, викликає дуже багато запитань, і не тільки в мене.

У згаданому інтерв’ю ви висловили таку думку: «Образ Хорошковського, на мою думку, штучно демонізований. І причина цього може бути прихована у тому, що Хорошковський боляче наступив на хвіст мафії. Припинив практично контрабанду, завдав кілька досить відчутних ударів по наркоманії. Такого не прощають».

Чи не вийшло тут якогось непорозуміння? Співдоповідачі Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) жодних зв’язків із мафією не мають (як, власне, не мають і численні міжнародні організації). Вони висловлюють стурбованість не кимось «демонізованим образом» людини, а цілком конкретними фактом стосовно ролі цієї людини та діяльності СБУ за його керівництва.

Хіба не заперечуєте самих фактів? Адже в свій записці співдоповідачі ПАРЄ пишуть, що «президент Янукович нещодавно призначив п. Хорошковського членом Вищої ради юстиції, незважаючи на потенційний конфлікт інтересів, оскільки СБУ відповідальна за розслідування та обвинувачення проти суддів в Україні».

12 серпня Вищий адміністративний суд відмовив ТВі у задоволенні позову до президента про визнання незаконним указу про призначення Валерія Хорошковського членом Вищої ради юстиції.

Оскільки повної постанови досі не оприлюднено, буду вдячна за пояснення, де суд у біографії п. Хорошковського вбачив те, що відповідає положенню закону «Про Вищу раду юстиції» про необхідну наявність у члена ВРЮ юридичної освіти та стажу роботи у галузі права не менше 10 років.

Поясніть, будь ласка, чому таку критику, яку, до речі, повторюють багато НУО, відкидає президент? Адже Хорошковський залишається як головою СБУ, так і членом ВРЮ.

У відповідь на запитання про звіт «Репортерів без кордонів» ви назвали їх представника тут «заангажованим», стверджуєте, що просили перенести візит, щоби можна було «обговорити всі питання, які хвилюють». За вашими ж словами: «Я маю підстави говорити про упереджене ставлення до нас з їхнього боку. Про те, що висновки робляться на основі проплачених опозицією консультантів».

Прошу представити докази стосовно «проплачених» консультантів. Чи не краще просто публічно відповісти на конкретні зауваження РБК, зокрема й щодо справи про частоти?

На тлі цього судового конфлікту фактично між телеканалами, які належать Голові СБУ та 5-м каналом і ТВі, як, на ваш погляд, оцінить незаангажований спостерігач квітневе звернення СБУ до Національної ради України з питань телебачення й радіомовлення з вимогами документів по конкурсу на телерадіочастоти від 27 січня, а також лист від СБУ до регуляторного органуз проханням перевірити супутникову платформу «Поверхность Спорт ТВ», в якому увагу регуляторів звернено, зокрема, на трансляцію каналу ТВі?

Це теж «так звані необдумані кроки якихось працівників СБУ»?

Так приблизно окреслила дії прес-секретар голови СБУ Марина Остапенко. Нібито «через технічну помилку (випала буква С) назва компанії була вказана ТВі, що й стало причиною непорозуміння».

Здається, забагато стало таких «необдуманих кроків» чи «непорозумінь», але їх накопичилося стільки, що про них краще поставити окреме питання.

Не можу зловживати вашим терпінням, тому інші запитання поки відкладу. Хотілось би тільки зауважити, що з приводу ситуації в демократичних країнах ви ігноруєте одну надзвичайно істотну відмінність. Чи «все дуже жорстко» в США, не знаю, але, напевно, не лише в Україні трапляються свавільні правоохоронці. Втім, демократія на те й залишається демократією, що вміє захищати людей від сваволі, а якщо такого правоохоронця спіймають, він не уникне покарання. В тих країнах все-таки не так жорстко, бо розуміють, що найбільш загрозливими явищами як для громадян, так і для репутації держави є вибіркове правосуддя та безкарність правопорушників..

З повагою,

Галина Койнаш

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори