пошук  
версія для друку
21.09.2010

Лист громадськості України з приводу порушення Українською державою термінів та принципів формування національного превентивного механізму попередження катувань

   

Шановні члени Підкомітету з попередження катувань

Комітету ООН проти катувань!

Висловлюємо вам свою повагу і надсилаємо лист громадськості України з приводу порушення Українською державою термінів та принципів формування національного превентивного механізму попередження катувань.

Ми знаємо, що Підкомітет неодноразово висловлював занепокоєння відсутністю прогресу в багатьох країнах щодо проведення консультацій по створенню національних превентивних механізмів, а також законодавчого та практичного забезпечення їх діяльності.

На жаль, ми маємо констатувати, що Україна, яка ратифікувала Факультативний протокол до Конвенції ООН проти катувань, жорстоких та таких, що принижують людську гідність видів поводження та покарання ще 21 липня 2006 року без будь якого відтермінування (до трьох років) відповідно до статті 24 Протоколу, за більш ніж чотири роки так і не створила національного превентивного механізму.

Хоча відповідно до ст.17 Протоколу, держава мала не пізніше ніж через один рік після набуття чинності цим Протоколом підтримати, призначити або створити один або кілька незалежних національних превентивних механізмів для недопущення катувань на національному рівні.

Вже тоді критику викликали положення ратифікаційного закону та пояснювальної записки до нього про те, що „участь України в Протоколі не тягне за собою жодних фінансових зобов’язань”. І це при тому, що катування широко розповсюджені в країні.  Свідчення цьому - невтішні дані соціологічних досліджень, скарги тисяч потерпілих громадян, висновки міжнародних організацій, діяльність правозахисників та досвід мобільних груп із моніторингу дотримання прав людини в місцях позбавлення волі, підпорядкованих МВС.

Правозахисні організації України та експерти підготували та пропонували свої проекти законодавчих актів щодо організації роботи НПМ в Україні. У цьому ми чітко слідували вашим рекомендаціям, що національні превентивні механізми мають бути створені публічно, за участю усіх агентів громадянського суспільства із попередження катувань і на прозорих засадах.

Маємо повідомити, що Міністерство юстиції України спільно з громадськими організаціями протягом 2008-2009 років розробили законопроект про національний превентивний механізм попередження катувань. Він передбачав реальне залучення громадськості до здійснення відвідування місць позбавлення волі шляхом створення моніторингових груп в усіх областях України, які координувалися невеликим, у 6-8 осіб, Комітетом проти катувань, який мав би складатися з експертів.

Але раптом цей законопроект зник. І на його місці в серпні 2010 року з’явився інший, не схожий на той, що погоджувався із громадськістю, і яким функції НПМ покладалися на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яка ще в 2006 році публічно відмовився від такої роботи.

Крім того, розробивши законопроект про покладання функцій НПМ на Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Міністерство юстиції, всупереч рекомендаціям Підкомітету з попередження катувань Комітету ООН проти катувань, вказало в ньому, що він не потребує консультацій з громадськістю, що викликало хвилю громадських кампаній в Україні (вересень 2010 року).

Названий законопроект не враховує всіх місць несвободи відповідно до Протоколу, тобто залишає такі, які будуть поза моніторингом. Він також містить удаване посилання щодо відсутності потреби у додаткових видатках із Державного бюджету на здійснення контролю за цими місцями. Він не враховує принципів діяльності НПМ, як вони сформульовані у Факультативному протоколі.

Ми також розуміємо, що в ситуації тотального наступу на права людини в Україні з боку керівництва держави та правлячої партії, ігнорування протестів громадськості і обману міжнародної спільноти щодо відсутності порушень в сфері прав людини в Україні, такий законопроект може швидко перетворитися на закон, і вплинути на цей процес у нас фактично не має можливості.

Але ми маємо повідомити членів Підкомітету ООН з попередження катувань, а також представників інших міжнародних установ та організацій в галузі дотримання прав людини, про ігнорування підходів та принципів ООН при формуванні механізмів попередження катувань в державі, що від самого початку дає підстави говорити про його низьку ефективність та результативність.

Тож Українська влада сьогодні готова створити НПМ лише для звіту перед вашим Підкомітетом, а не реального захисту своїх громадян.

 

Правозахисні організації України:

 

Харківська правозахисна група

Українська Гельсніська спілка з прав людини

Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда-Україна»,

Харківський інститут соціальних досліджень

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори