MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Кримінальна відповідальність за цензуру – окозамилювання перед Заходом?

08.10.2010    джерело: www.dw-world.de

Верховна Рада хоче запровадити кримінальну відповідальність за цензуру в Україні. Відповідний законопроект депутати взяли за основу. Журналісти та медіа-юристи вітають ініціативу, однак сумніваються у її виконанні.

Українські депутати хочуть встановити кримінальну відповідальність за цензуру, а також порушення права на свободу літературної, художньої, наукової та технічної творчості. Ще авторка законопроекту Олена Кондратюк хоче, аби депутати прирівняли відповідальність за скоєння злочину проти журналіста, коли той виконує свої професійні обов’язки, до відповідальності за скоєння таких самих дій щодо працівника правоохоронного органу.

Свободи у медіа побільшає?

Юрист Інституту медіа-права Ігор Розкладай такі ініціативи вітає, однак вважає, що парламентарі підтримують їх лише для того, щоб Захід не критикував українську владу за утиски свободи слова. Також юрист не вірить, що кримінальна відповідальність за цензуру часто застосовуватиметься на практиці до представників влади чи власників медіа ресурсів.

«Мені слабко віриться, що органи внутрішніх справ готові судити когось саме по цій статті й братися за такі справи. Хоча суто формально це добра норма, і, можливо, вона дещо призупинить втручання власників каналів», - каже Ігор Розкладай. Він сподівається, що норма про кримінальну відповідальність за цензуру зробить трохи стриманішою Нацкомісію України з питань захисту суспільної моралі.

Стаття вже є, але на практиці не застосовується

За словами юриста, в українському кримінальному кодексі вже є стаття щодо перешкоджання діяльності журналістів, проте застосовують її в судовій практиці вкрай рідко. Здебільшого правоохоронці перекваліфіковують злочин проти журналістів на адміністративне правопорушення чи хуліганство.

Запровадження інституту спецпредставника з питань свободи слова, у підпорядкуванні Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, експерт схвалює. Однак він застерігає, аби посада не була лише формальною, а робота призначеної людини - суто бюрократичною.

Лілія Гришко

 Поділитися