MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Чекаємо на відповідьАбо позитивно, або ніякПотьомкінський каналУкраїна: «Спокуса керувати»Суд підтвердив скасування результатів січневого конкурсу на частоти і звернувся до Генпрокуратури про порушення справиСТБ приєднався до оскарження справи про частоти, а ТВі змінив свою апеляційну скаргуМашина по дискредитации страныУсе більше замовчувань, усе менше балансуЧорноморка: після майна – арешт рахунківНайбільша в Криму телекомпанія просить захисту в колегКому потрібна імітація демократії?Чи відають вони, що творять?Суд відмовив ТВі у звільненні Хорошковського з Вищої ради юстиціїУ справі за позовом ТВі суд витребував у президента докази роботи Хорошковського в галузі праваТВі звернувся з відкритим листом до державного секретаря США Гіларі Клінтон.В Україну повертається політичний принцип розподіл частот на мовлення?«Дім Свободи» відзначає згортання демократії у Росії й обіцяє уважно стежити за УкраїноюВ Украине обнаружены проблемы с соблюдением демократических свободОхорона Президента розігнала кримських татар під стінами АПВлада забороняє мітинги, згадуючи СРСР

Шевченко, Каськів і Суслов зареєстрували законопроект про суспільне мовлення

13.10.2010    джерело: www.telekritika.ua
«Наш закон ускладнює можливості створити фіктивне Суспільне мовлення. Саме цим проект найбільше відрізняється від розробок Адміністрації Президента», - підкреслив директор Інституту медіа права

У Верховній Раді 11 жовтня зареєстрована нова редакція закону «Про суспільне мовлення», яка передбачає перетворення державних телерадіокомпаній України в систему суспільного мовлення. Законопроект № 7241 підписали народні депутати Андрій Шевченко, Владислав Каськів та Євген Суслов.

Проект розроблений експертами громадських організацій «Інститут медіа права», «Інститут масової інформації» та «Центр суспільних медіа». Зі слів авторів, документ спирається на рекомендації Ради Європи та розробки українських громадських організацій 2005-2010 років.

Згідно з проектом, суспільне мовлення України діятиме «в інтересах українського народу», втручання органів влади у його роботу заборонено. Найвищим керівним органом СМ буде рада у складі 15 осіб: 9 членів визначатимуться парламентськими фракціями, ще 6 членів Ради обиратимуться конференцією громадських організацій, що працюють у сфері медіа. Суспільним мовленням керуватиме генеральний директор, якого рада обирає шляхом відкритого конкурсу терміном на 3 роки.

За проектом, реклама в ефірі суспільного мовлення заборонена, воно фінансуватиметься з бюджету. Незалежність фінансування гарантуватиметься окремим рядком у держбюджеті і фіксованою сумою в обсязі 0,05% від видатків бюджету. Передбачений щорічний публічний звіт СМ та незалежний аудит господарської діяльності.

Наразі текст законопроекту і супровідних документів на сайті Верховної Ради відсутні. З повним текстом законопроекту можна ознайомитися тут.

 «Законопроект розроблявся з урахуванням міжнародних стандартів, існуючої правової бази та реалістичної оцінки ситуації в Україні. Тому в ньому немає популістських позицій, наприклад, формування наглядового органу тисячами громадських організацій. Це ймовірно стало би інструментом для встановлення контролю з боку влади», - пояснює розробник закону, медіаюрист Дмитро Котляр.

 «Наш закон ускладнює можливості створити фіктивне Суспільне мовлення. Саме цим проект найбільше відрізняється від розробок Адміністрації Президента», - підкреслив директор Інституту медіа права Тарас Шевченко.

Коментуючи можливості поєднати законопроект із Концепцією суспільного мовлення, оприлюдненою Адміністрацією президента, розробник законопроекту та голова парламентського Комітету з питань свободи слова Андрій Шевченко нагадав про норму регламенту, яка відводить на реєстрацію альтернативних законопроектів два тижні.

Нагадаємо, що суспільне мовлення є одним із зобов’язань України перед Радою Європи. Остання версія закону про суспільне мовлення у червні 2009 року набрала в парламенті 202 голоси: «за» голосували БЮТ, Блок Литвина та частина НУНС.

 Поділитися