Ставлення харків’ян до нового Житлового кодексу і коментар до його деяких положень

7 грудня в прес-центрі ІА «МОСТ-Харків» відбулася прес-конференція, на якій були презентовані результати експрес-опитування «Ставлення харків’ян до ініціатив нового Житлового кодексу», проведеного Харківською філією Київського Інституту проблем управління ім. Горшеніна з 4 по 6 грудня. Також деякі положення нового ЖК прокоментувала завідувачка громадською приймальнею Харківської правозахисної групи Людмила Клочко.

Згідно стихійній виборці опитано 600 мешканців Харкова старших 18 років. Експерти Інституту Горшеніна зробили висновки, які коротко можна представити наступним чином:

– Більшість харків’ян (68,7%) чули про плани Парламенту реформувати сферу ЖКГ і ухвалити новий житловий кодекс.

– 41% мешканців міста підтримують ініціативу обов’язкового створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і скасування ЖЕКів.

– Більшість харків’ян (73,5%) висловили негативне ставлення до ініціативи повернення пені за несплату житлово-комунальних послуг.

– Переважна більшість харків’ян (83,2%) висловили негативне ставлення до ініціативи виселення до будь-якого зручного для місцевої влади район пожильців будинків, що підлягають реконструкції або тих, що йдуть під знесення, без їхньої стовідсоткової згоди.

– Більше половини харків’ян (53,3%) на сьогодні відчувають складності з оплатою житлово-комунальних послуг.

– Більшість мешканців міста (71%) негативно ставляться до можливості застосування санкцій у вигляді кримінальної відповідальності щодо зловмисних неплатників комунальних послуг.

– Більшість харків’ян (75,2%) проти застосування санкцій у вигляді конфіскації майна або виселення з квартири злісних неплатників комунальних послуг.

– Більше половини мешканців Харкова (58,5%) гадають, що ухвалення нового житлового кодексу жодним чином не позначиться на якості комунальних послуг.

Проект нового житлового кодексу прокоментувала завідувачка Громадською приймальнею Харківської правозахисної групи Людмила Клочко.

Відомо, що такі закони виконуються в тому випадку, якщо отримують схвалення більшості народу, інакше до кожного треба приставити двох наглядачів, і тоді, можливо, держава зможе виконати власний закон. Перший варіант житлового кодексу був прийнятий за основу 6 листопада минулого року. Той документ був підготовлений вкрай недбало, містив безпосередні порушення Конституції – було цілком ясно, що ухвалити його в другому читання в жодному разі не можна. В листопаді цього року з’явився новий документ, суттєво відмінний від попереднього. Але й теперішня редакція вельми проблемна. Наприклад, абсолютно неприйнятною є положення про кримінальну відповідальність за несплату комунальних боргів, тому що Україна підписала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, додатковий Протокол № 4 до якої виголошує: «Нікого не може бути позбавлено свободи лише на підставі неспроможності виконати своє договірне зобов’язання.» (ст. 1 «Заборона ув’язнення за борг»).

Ясно, що виселення з квартири – надзвичайний захід, який не знаходить підтримки в населення. Проте, в кодексі написане, що власники житла відповідають за своїми зобов’язаннями, в тому числі й своїм житлом.

На жаль, новий кодекс не передбачає безстрокової, довічної оренди житла, що перебуває в комунальній власності. І для тих, хто перебуває на квартирному обліку, хто стоїть в черзі на житло підставою для заселення буде не ордер, як було раніше, а договір наймання на певний термін. Обидві сторони мають право змінити умови договору, в тому числі й під час його дії, навіть анулювати цей договір.

У новому кодексі прописане дуже багато прав і обов’язків. Один з них – виконувати порядок сплати житла. Тобто не тільки не мати боргів, але й сплачувати у певному порядку, і за порушення цього договір з наймачем може бути розірваний.

Л. Клочко: «Я искала, к сожалению, не нашла, что будет с теми, кто сегодня живёт в неприватизированном жилье. Единственное, что в переходных положениях написано, что действие этого кодекса распространяется как на жилищные отношения, которые возникли после его принятия, так и на те, которые возникли ранее. То есть, исходя из этого кодекса, можно думать, что с теми, кто живёт в неприватизированном жилье, будут заключать какие-то срочные договоры, не исключено».

Щодо пені. Це, звісно, неприємно, коли треба сплачувати 0,1% за кожний прострочений день, але ці нарахування не можуть перевищити цілу суму боргу. Тобто, за тисячу днів борг подвоїться і далі вже не збільшуватиметься. Але це на сьогоднішній день не так вже й актуально, бо комунальні служби зараз стягають борги методом наказового провадження. Причому досить часто ці нараховані борги не відповідають дійсності.

Л. Клочко: «У нас была заявительница, которая три года судилась по поводу назначенного ей долга. Она пенсионер, инженер-строитель и экономист. И она просто села и очень внимательно посчитала, что там во всех этих табличках было написано. Там арифметическая была ошибка. Она это доказывала три года».

Тому таке може бути і зараз, з ухваленням цього кодексу вони нікуди не подінуться.

Якщо взяти ОСББ, то, насправді, діє закон про ОСББ. В даному випадку кодекс з одного боку начебто уточнює це закон, а з іншої – погіршує, адже сьогодні ОСББ може самостійно управляти житлом, а може складати договір про це з якою-небудь організацією. В цьому кодексі абсолютно чітко прописане, які це мають бути організації, і до них є дуже багато вимог. Наприклад, наявність кадрів відповідної кваліфікації. Неясно, що це означає. Чи це мають бути випускники Академії міського господарства? Але управляючих будинками вони не випускають. А ще ця організація повинна мати змогу робити інвестиції, мати певний статутний фонд, активи, матеріально-технічну базу тощо.

Л. Клочко: «Мы помним замечательную конвенцию детей лейтенанта Шмидта, которые поделили весь Советский Союз на области. Боюсь, очень опасаюсь, что так будет и здесь. Появятся такие организации, может быть, ЖЭКи в них трансформируются. Скорее всего, они поделят всё на зоны влияния, и у нас не будет выхода, как только к ним обращаться заключать с ними договор об управлении».

«Я не вижу сегодня тех правоотношений, которые должны регулироваться жилищным кодексом. Почему? Если бы кодекс принимался, скажем, в середине 90-х, я бы аплодировала. На сегодняшний день Верховная Рада приняла большое количество законов, которые регулируют эту сферу. Для владельцев жилья это в первую очередь Гражданский кодекс. Кроме того есть законы об ОСНД, о предоставлении коммунальных услуг, об изъятии земельных участков…»,– сказала Л. Клочко.

Кодекс має високий ступінь невизначеності. Скажімо, повноваження місцевої влади прописані у вісімнадцяти пунктах, а в дев’ятнадцятий пункт виголошує: та інші повноваження згідно з законом. Це викликає серйозні сумніви, адже можна було просто написати: всі повноваження згідно закону. Така невизначеність трапляється неодноразово, регулюється іншими законами, а в деяких випадках навіть законодавством, тобто в тому числі й підзаконними актами.

Немає впевненості, що цей кодекс у такому вигляді, який він має зараз, потрібний. Людмила Клочко закликала тих, хто займається соціальною та юридичною допомогою, небайдужих громадян прочитали цей кодекс і направляти в профільний комітет Верховної Ради зауваження і пропозиції, журналістів – говорити про це.

«Сегодня нужно очень внимательно его прочитать, проанализировать, возможно, в экспертной среде провести круглые столы, и не просто общий обзор, а конкретно, по пунктам пройтись. И только после этого он должен пойти в Парламент на второе чтение»,– зазначила Л. Клочко.

Підготував В. Бацунов