MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Кременчуцькі журналісти звинувачують мера у згортанні свободи слова

15.12.2010   
Людмила Кучеренко, президент Полтавського обласного медіа-клубу
Провідні журналісти Кременчука звернулися до міського голови Олега Бабаєва з відкритим листом, у якому вони висловлюють стурбованість форматом стосунків між новообраною владою наддніпрянського міста і представниками ЗМІ.

Провідні журналісти Кременчука звернулися до міського голови Олега Бабаєва  (народний депутат від БЮТ після отримання посвідчення мера вийшов з ВО «Батьківщина») з відкритим листом, у якому вони висловлюють стурбованість форматом стосунків між новообраною владою наддніпрянського міста і представниками ЗМІ.

Їх насторожує те, що О.Бабаєв проводить апаратні наради у закритому режимі, за його вказівкою віце-мери відмовляються спілкуватися із журналістами безпосередньо і просять всі запитання у письмовій формі скеровувати у прес-службу міськвиконкому. На думку прес-корпусу, за таких обставин журналісти не лише не зможуть оперативно сповіщати своїх телеглядачів, слухачів та читачів про питання життєдіяльності міста і роботу міської влади, а й це є обмеженням доступу ЗМІ до інформації та створенням перешкод для реалізації прав і посадових обов’язків журналістів. Принагідно вони нагадали Олегу Мейдановичу вимоги ч.2 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»: «Засоби масової інформації України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність...»

Підписанти запропонували Олегу Бабаєву досконало вивчити законодавство, роз’яснити заступникам міського голови та чиновникам міськвиконкому про право журналістів усно спілкуватися з ними, вимагають надати журналістам можливість відвідувати наради у міськвиконкомі, принаймні раз на місяць проводити брифінг мера з пресою, а  також проводити прес-конференцію міського голови та секретаря міської ради по закінченню кожної сесії міської ради.

До речі, за день до цього у своєму відкритому листі головний редактор газети «Вісник Кременчука» Юлія Билина пояснила причину свого рішення піти у відставку з посади.

«Я прийняла рішення піти з посади керівника комунальної газети на вимогу міського голови Кременчука Олега Бабаєва, - пише вона, - оскільки не бачу перспектив надалі виконувати обов’язки, покладені на мене громадою – справжнім власником газети і не бачу себе у команді Олега Бабаєва, бо не розділяю ні тих цінностей, з якими прийшла ця команда, ні методів, якими вони збираються ощасливити місто. Адже судячи з останнього рішення мера закрити апаратні щотижневі наради для журналістів, міський голова взагалі не усвідомлює цінності свободи слова та суспільної важливості професії журналіста.

Я свідома того, що конфлікт  з мером у ситуації фінансової залежності газети від міськвиконкому й відсутності механізмів забезпечення реального громадського контролю та чітко визначених критеріїв оцінки професійної діяльності журналістів призведе лише до одного: жертвою конфлікту стане колектив газети.

П’ять років тому я і мої колеги-однодумці ішли працювати у «Вісник Кременчука з намірами служити інтересам рядових кременчужан, забезпечувати прозорість у роботі міської влади, озвучувати реальні проблеми, які існують у місті чи в країні, сприяти суспільному діалогу між владою і громадою.

Не скажу, що всі ці роки були легкими і безхмарними. Не скажу також, що в нашій роботі не було недоліків чи помилок. Однак, основне завдання нам завжди вдавалось виконувати: ми найперше ставили інтереси читача, ми озвучували проблеми навіть тоді, коли це не надто подобалось сильним світу цього.

Вірячи в суспільну місію журналістики, спираючись на європейські професійні стандарти та етичні норми, «Вісник Кременчука» надавав слово тим, хто хотів донести до суспільства важливу інформацію. Ми порушували такі важливі теми, як загрози довкіллю, пов’язані з намірами побудувати під Кременчуком металургійний комбінат «Ворскла-сталь» та розширити Єристовський кар’єр, знищивши 11-ть нині існуючих сіл та екологічно чисті землі. Газета писала про небезпеку для здоров’я кременчужан у зв’язку з постійними неконтрольованими викидами шкідливих речовин із сталеливарного заводу. Цього літа «Вісник  Кременчука» одним із перших розповів про забруднення Дніпра та послідовно висвітлював проблеми, пов’язані зі станом питної води й масовою загибеллю риби.

Незважаючи на тиск високих посадовців, ми першими розповіли правду про ситуацію на сталеливарному заводі, коли кілька років тому через корпоративний конфлікт акціонерів «стрілочниками» намагалися зробити простих робітників заводу. «Вісник Кременчука» регулярно висвітлював конфліктні ситуації, пов’язані з рейдерськими захопленнями підприємств.

Газета послідовно висвітлювала проблеми малого та середнього бізнесу, в тому числі й щодо поспішного протягування Податкового кодексу. Озвучуючи кожну проблему, ми надавали слово експертам та представникам громадськості. 

Звісно, гострі публікації завжди викликали невдоволення, особливо з боку представників великого бізнесу. Однак, підтримка колег і читачів, а також більшості депутатів міської ради минулої каденції дозволяла уникати цензури та забезпечувала журналістам право на свободу слова».

Юлія Блина (поки що редактор, до найближчої сесії міськради) риторично запитує у відкритому листі: «Чи хотіли б ми мати газету, яка буде й надалі відстоювати інтереси рядових кременчужан, чи її поступово перетворять у видання з одами меру та його соратникам?»

Ситуація з призначенням нового головного редактора «Вісника Кременчука», так само, як і стосунки засновника з власним друкованим органом – це тест і для нової міської ради, і влади взагалі. Як кременчуцька влада пройде цей тест, побачимо дуже скоро. 

 

 

 Поділитися