пошук  
версія для друку
15.12.2010 | Ганна Варавва, Лян Хуа
джерело: human-rights.unian.net

Чому Україна хотіла піти на поступки Китаю

   

Церемонія вручення Нобелівської премії миру стала черговим тестом на демократію, адже на чаші терезів поставлені європейські цінності і страх зіпсувати відносини з Пекіном, а значить, і інвестиції комуністичного Китаю. Хоча представник української дипломатичної місії все-таки був присутній на церемонії, попередня відмова Києва взяти участь у церемонії вже викликала чималу критику як з боку Європи, так і тутешніх політиків.

Ще більш насторожують неодноразові заяви нинішньої влади про бажання зміцнити зв`язки з Компартією Китаю і перейняти її досвід. Чим же для України може обернутися досвід режиму, який, на думку правозахисної організація Freedom House, відноситься до репресивних, а в рейтингу свободи слова від «Репортерів без меж» займає восьме місце знизу.

 

Премією – на премію

За повідомленнями норвезького Нобелівського комітету, Китай настійно рекомендував країнам відмовитися від участі в церемонії, надсилаючи листи в дипломатичні місії в Осло із загрозою погіршити двосторонні взаємини.

А напередодні вручення премії влада КНР відкрито заявила: ті країни, представники яких будуть присутні у п`ятницю на церемонії в Осло, проявлять неповагу до Китаю.

При цьому в КНР заснували альтернативну Нобелівською – премію миру імені Конфуція. 9 грудня її удостоївся колишній віце-президент Тайваню Лянь Чань – за внесок у розвиток відносин з материковим Китаєм. Сам же лауреат відмовився їхати до Пекіна, заявляючи, що йому нічого не відомо про нагороду.

 

Політика втручання

Така політика втручання в справи інших країн для Пекіна не нова. Своєрідний метод «покарання» режим КНР застосовує до країн, які приймають у себе лідера Тибету Далай-ламу. Згідно з дослідженнями учених з Геттінгенського університету в Німеччині, після відвідин лідером Тибету певних країн, рівень експорту товарів з Китаю в ці країни знижується приблизно на 8%. Дане явище навіть одержало назву «Ефект Далай-лами». Більше всього знижувався експорт устаткування і техніки. І таке «покарання» триває в середньому два роки.

Окрім візитів Далай-лами, «червоною хустинкою» для китайського режиму є щорічне всесвітнє турне трупи Shen Yun, що базується в Нью-Йорку. Артисти за допомогою своїх танців і пісень представляють справжню китайську культуру, в той же час в декількох номерах зображають мужність людей, які сьогодні піддаються переслідуванням з боку режиму компартії Китаю.

Китайські дипломати кожного разу розсилають іноземним чиновникам листа з настійними проханнями не відвідувати ці виступи, а також чинять тиск на керівництво залів, в яких виступає трупа. Таким чином, в Україні вже двічі було зірвано виступ трупи: у 2009 році – в Києві, а в 2010 році – в Одесі.

Незалежність Тибету, а з нею і переслідування ченців-буддистів – не єдина хвороблива для Пекіна тема. За повідомленнями міжнародної організації Human Rights Watch, після пекінської Олімпіади у 2008 році китайські власті значно посилили контроль інформації, а також тиск на правозахисників і адвокатів. Протягом останніх років в Китаї значно зросло число страйків і інші форми протесту робітників, за якими слідують покарання: затримання і арешти.

Згідно з даними останнього щорічного звіту Держдепартаменту США про стан свободи релігії в світі, китайські власті продовжують грубо зневажати свободу віросповідання стосовно католиків, уйгурів і послідовників Фалуньгун, переслідуванню яких була присвячена велика частина доповіді. Автори звіту вказують, що в даний час більше 100 тисяч послідовників Фалуньгун в Китаї знаходяться у виправних концентраційних і трудових таборах, при цьому переслідуванню також піддалися декілька адвокатів, які захищали їх права в суді.

 

Вилучення органів

За всю історію Компартії Китаю (КПК), вона постійно знаходила групи неугодних, проти яких вела боротьбу, як фізичну, так і інформаційну, нацьковуючи одну частину населення на іншу. Проте в наші дні КПК навчилася не тільки розправлятися з тими, кого вона оголошувала інакомислячими, а і наживатися на них. По всьому Китаю розкидана мережа трудових таборів, де без будь-якої оплати працюють увязнені, велика частина яких дисиденти, інакодумці, віруючі.

Найбільшим шоком можна назвати вилучення органів у послідовників Фалуньгун (інша назва «Фалунь Дафа»), війну з якими китайський режим почав у 1999 році. Причина – надзвичайна популярність цієї духовної практики серед китайського населення, адже за офіційною статистикою 1998 року число послідовників Фалуньгун досягало 100 млн., тоді як кількість членів КПК складала на той момент 60 млн. чоловік. У країні з диктаторським режимом така велика кількість духовно незалежних людей, що керуються в повсякденному житті чесністю, добротою і терплячістю (основні принципи Фалуньгун) було просто неприпустимим.

Шокуючу інформацію оприлюднили Девід Кілгур – колишній держсекретар Канади по Азіатсько – Тихоокеанському регіону і Девід Мейтас - канадський адвокат-правозахисник, які, до речі, цього року були номіновані на Нобелівську премію миру. У своїй книзі «Кривава жниварка: Вбивство послідовників Фалуньгун заради їх органів», виданою в 2009 році, вони привели докази жахливих злочинів – десятки тисяч послідовників Фалуньгун були убиті з метою вилучення органів (за участю військових лікарів і лікарень – без будь-яких записів про джерело органів) для прибуткових операцій з трансплантації – з відома правлячої комуністичної влади. Відразу ж після скоєння злочину тіла кремуються, щоб приховати докази.

Кілгур і Мейтас звернулися до країн світу з пропозицією запобігти або утруднити поїздки громадян до Китаю – з метою пересадки органів. Розслідування показали, що безліч багатих іноземців їдуть до Китаю для трансплантації органів, де відповідний донор підшукується протягом декількох тижнів, тоді як в інших країнах цей процес триває в середньому два – два з половиною роки.

За словами очевидців, в Китаї існує більше 36 концентраційних таборів, де поширена практика вилучення органів. Один з них – табір провінції Цзілінь, де утримується 14000 людей, інший – в тій же провінції, під кодовою назвою «672-S», в якій міститься 120000 людей. 

Стурбованість фактами вилучення органів у послідовників Фалуньгун висловив і Манфред Новак, спеціальний доповідач ООН з питань тортур. Він акцентував увагу, що збільшення кількості операцій з трансплантації збігається з початком переслідування послідовників Фалуньгун.

 

Кампанія з розпалювання ненависті

Щоб зміцнити кампанію переслідування, виправдати придушення Фалуньгун і пояснити суспільству причини гоніння, КПК створила могутню машину пропаганди і наклепів, рупором якої стали всі підконтрольні КПК ЗМІ.

Так, 23 січня 2001 року китайський режим вперше інсценував «самоспалення послідовників Фалуньгун на площі Тяньаньмень», яке було відображено на відео і транслювалося на всіх телеканалах у КНР. У тому ж році Організація з розвитку міжнародної освіти детально проаналізувала відеозапис цього інциденту і прийшла до висновку, що «цей інцидент був організований урядом». У своїй заяві на 53-ій сесії ООН – на засіданні підкомісії зі сприяння і захисту прав людини – було відзначено: «Уривок відеозапису показує, що жінка, яка брала участь в «самоспаленні» була убита, одержавши удар важким предметом, а не загинула в результаті опіків, як заявив раніше китайський уряд». Не зважаючи на висновки цих експертів, режим КПК продовжує час від часу нагадувати про так зване «самоспалення», фабрикуючи нове відео і транслюючи його на місцевому телебаченні, а також поширюючи через свої дипломатичні представництва чиновникам і журналістам за кордоном.

Чому ЗМІ мовчать

Інформаційний контроль завжди був одним з наймогутніших інструментів утримання влади КПК. Оскільки українські ЗМІ не мають власних кореспондентів в КНР, основним джерелам інформації про Китай для нас залишаються російські джерела. Враховуючи, що більшість російських ЗМІ підкоряються керівній політиці російського уряду, інформація про Китай також проходить жорстку цензуру.

Згідно звіту «Вороги Інтернету» Міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» сьогоднішній Китай займає одне з перших місць серед країн, які в різні способи обмежують доступ своїх громадян до інформації у всесвітній павутині.

Заступник голови «Союзу свободи Інтернету» Чжоу Шиюй повідомляє, що в даний час КПК володіє найсучаснішими технологіями і найбільшими системами контролю Інтернету в світі. Із самого початку це був просто крупний брандмауер, пізніше з`явився проект «Золотий щит» і була створена Інтернет-армія, в яку входять 280 тисяч чоловік.

Більшості веб-сайтів не дозволяється бути незалежними постачальниками новин, вони тільки можуть передруковувати повідомлення, опубліковані офіційними ЗМІ. Щоб публікувати новини, сайти повинні в першу чергу одержати «Службову ліцензію на Інтернет-новини» від Державного комітету інформації, якао надається вкрай вибірково.

Навіть такі медіагіганти, як Yahoo і Google, погодилися на самоцензуру на вимогу китайських властей, порушуючи міжнародні принципи свободи інформації – задля того, щоб потрапити на китайський ринок.

Після невдалої спроби опору цензурі економічні вигоди взяли гору, і компанія Google знову фільтрує для китайських громадян зміст, який не хоче їм показувати Компартія. Один з найбільших медіамагнатів Руперт Мердок недавно заявив, що згортає всі свої проекти в Китаї через жорсткі обмеження партійної цензури у галузі ЗМІ.

За дотриманням законів в Інтернеті у Китаї стежать «віртуальні поліцейські», що з`являються на екрані кожного комп`ютера з китайською IP-адресою. "Поліцейські" – чоловік або жінка на мотоциклах або в машині – з`являються внизу екрана кожні 30 хвилин, щоб нагадати про правила користування Інтернетом. Віртуальна варта порядку відстежує всі сайти, які відвідує користувач, включаючи новинні портали, китайські форуми і блоги. Забороняється відвідувати сайти, де йдеться про незалежність Тайваню, про Далай-ламу і Фалуньгун. Крім того, доступ до деяких світових джерел ресурсів, зокрема ВВС, в Китаї обмежений.

 

Бідне населення багатої країни

У КНР, тільки за офіційними даними, більше 150 млн. чоловік (більше 10% населення країни) живуть за межею бідності, на додаток до цього останнім часом сталися природні катаклізми, які за масштабами і кількістю побили десятирічні рекорди. З лиця землі повністю зникли цілі села, різною мірою постраждали сотні мільйонів чоловік, держава зазнала величезних економічних збитків.

На думку фахівців, багато що з цих лих є результатом необдуманого розвитку економіки, що завдає серйозного збитку навколишньому середовищу. До цього додається корумпованість місцевих чиновників, в результаті якої будинки, гідротехнічні споруди, мости і т.д. будуються із залишків розікрадених матеріалів.

Недавно китайська влада заявила, що за обсягами зростання економіки КНР обігнала Японію, а Німеччина, Франція і Великобританія вже давно залишилися позаду. Китайські ЗМІ всі, як один, прославляють партію за нові «великі досягнення». Проте в тій же Японії мінімальна місячна зарплата становить 1200 доларів, що майже в 10 разів більше середньої зарплати в КНР. Якщо вважати, що головна мета розвитку економіки – це підвищення добробуту народу, то як конкретно вплинули ці «досягнення» китайських властей на поліпшення життя пересічних громадян? На жаль, про це офіційні органи КНР нічого не повідомляють.

 

Перше місце в світі

Впродовж останніх років китайські власті все більше прагнуть до світового лідерства в різних галузях. Але є також статистика лідерства Китаю, про яку через різні причини практично не повідомляють в ЗМІ.

Нижче приведені факти, узяті з офіційних джерел КНР і даних різних досліджень.

1. Відсоток бюджетних відрахувань на освіту в Китаї знаходиться на рівні африканської країни Уганди. За числом дітей, вимушених з економічних причин кинути навчання в школі, Китай стоїть на першому місці в світі.

2. Кількість людей в КНР, що вчинили самогубство після того, як їх сім`я розорилася, оплачуючи навчання дітей у вузах, найбільша в світі.

3. Близько 800 млн. китайських селян практично не мають ніякого соціального захисту, у тому числі і у галузі медицини.

4. Щороку в КНР в результаті аварій гине найбільше в світі шахтарів. Більшість аварій – штучного характеру, і відбуваються через зневагу керівництвом заходів безпеки.

5. За останні 10 років китайські комуністичні чиновники переказали за кордон на особові рахунки близько 50 млрд. доларів США, одержаних корупцією. Перше місце в світі.

6. На утримання партійних чиновників, включаючи банкети, особисті авто і закордонні поїздки, щороку в КНР виділяється з бюджету, за грубими підрахунками, більше 500 млрд. юанів ($71 млрд.). Перше місце в світі.

7. У Китаї найдорожче навчання дітей в початковій і середній школі.

8. Загальна сума оплати за 4-річне навчання в китайських вузах рівна середньому доходу селянської сім`ї більш ніж за 30 років.

І при такій ситуації у себе в країні влада КНР продовжують намагатися грати роль «великого брата» на міжнародній арені

А в черговій порції секретних депеш американських дипломатів, що стосуються Китаю, які оприлюднив сайт WikiLeaks, розповідається про те, що ВВП Китаю створюється штучно і не відображає реальної економічної ситуації. У документі під номером 07BEIJING1760 йдеться, що у березні 2007 року голова обкому партії провінції Ляонін Лі Кечан повідомив послу США в Пекіні Кларку Т. Рандту про те, що для оцінки економіки Китаю не треба орієнтуватися на цифри офіційної статистики. І як приклад навів рівень обсягу ВВП на душу населення в провінції Ляонін. За даним показником Ляонін стоїть в першій десятці провінцій КНР, проте рівень реального доходу городян провінції нижче середнього показника по країні. Чиновник також відзначив, що цифри зростання ВВП в країні «штучні» і тому «ненадійні». Для оцінки економічної ситуації провінції Ляонін, за словами Лі, потрібно звернути увагу на три показники: використовувану електроенергію, обсяг товарів, що перевозяться залізницею, і суму виданих кредитів. А ВВП «можна лише просто взяти до уваги», сказав, посміхаючись, чиновник.

Китайська статистика завжди викликала великі сумніви. ВВП, який китайські власті запровадили в 1985 році, став братися за показник економічних успіхів як окремих районів, так і країни в цілому. Крилата фраза: «Чиновники висувають цифри, а цифри просувають чиновників» відображає реальну ситуацію в країні. Наприклад, в Китаї з кожним роком скорочується площа орних земель і збільшуються збитки сільського господарства від стихійних лих, проте цього року чиновники відрапортували про підвищення урожаю зернових на 3%.

 

Перейняти досвід

Напрошується питання, так який же саме досвід має намір перейняти у Китаю Україна і чому навчитися: переслідуванням і придушенню інакодумців? Завищенню економічних показників? Контролю над ЗМІ і цензурі? Чи нашу країну більшою мірою цікавлять такі привабливі китайські інвестиції, стосовно яких, до речі, так і не було сказано, як же Україна має розплатитися.

Але не треба далеко ходити. Російський приклад показує: дай КПК палець, вона і руку відкусить. РФ вже значно урізала права своїх громадян, підписавши з КНР «Договір про добросусідство, дружбу і співпрацю», 8-а стаття якої свідчить: «Жодна з Договірних Сторін не допускає створення і діяльності на своїй території організацій і груп, що завдають збитку суверенітету, безпеці і територіальній цілісності іншої Договірної Сторони». Проте хто може стати загрозою для комуністичного режиму? Та практично кожен, хто хоч якось аналізує ситуацію в країні і світі і не боїться висловити свої думки і незгоди з владою. 

Свого часу історія вже дала урок гітлерівським режимом. У той час, коли у Німеччині тільки зароджувався нацизм, світова спільнота закрила на нього очі, подумавши: ця проблема далеко і нас не торкнеться. Куди привабливішим виглядало налагодження тісніших зв`язків з Німеччиною. В результаті в 1936 році там провели Олімпіаду, тим самим зміцнивши існуючий лад, після чого нацизм став справжнім лихом не тільки для німців, але і для всього світу.

Так чому ж ми дійсно хочемо навчитися у Компартії Китаю і до чого може привести такий обмін досвідом? Про це варто думати вже сьогодні, коли Україна, шляхом застосування «східної хитрості», мало не відмовилася від участі у всесвітньо значимій церемонії вручення Нобелівської премії.

Ганна Варавва, Лян Хуа

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори