MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Громадські активісти вимагають накласти повторне вето на закон «Про регулювання містобудівної діяльності»

25.02.2011   
В Києві та 5 великих містах України, зокрема в Харькові, Луганську, Сімферополі, Ужгороді та Маріуполі пройшла акція-перформанс «Закону – вето, містам - майбутнє».

22-23 лютого 2011 року в Києві та 5 великих містах України, зокрема в Харькові, Луганську, Сімферополі, Ужгороді та Маріуполі пройшла акція-перформанс «Закону – вето, містам - майбутнє».

Біля будівель Секретаріата Президента в Києві та обласних Державних Адміністрацій Харькова, Луганська, Сімферополя, Ужгорода Миколаєва та Маріуполя громадські активісти зацементували карту України та міст, де відбулась акція. По словам організаторів це символізувало загрозу майбутніх забудов міста, які відбуватимуться без узгодження із громадськістю. До складу цементного розчину, яким була залита карта, увійшли «корумпованість», «жадібність» та «політична глухота» чиновників Кабміну та депутатів Верховної Ради.

Також активісти зібрали підписи під зверненням до Віктора Януковича з проханням накласти повторне вето на новоприйнятий закон. Це звернення було передане до Секретаріату Президента та до Обласних управлінь містобудування та архітектури.

Ініціаторам акції виступили Всеукраїнська освітня програма «Розуміємо права людини» та Східноукраїнський центр громадських ініціатив.

«Цією акцією ми хочемо нагадати громадянам, що якщо Віктор Янукович підпише Закон, то ні громадські слухання, ні архітектурні та екологічні експертизи не будуть грати ніякої ролі. Даний закон вигідний тільки великим забудовникам, тому що тепер вони зможуть вирубувати дерева, встановлювати загородження і навіть рити котловани без узгодження з людьми, істориками та екологами», - пояснює позицію організаторів Ярослав Мінкін, прес-секретар Правозахисного центру «Поступ».

«Ухвалення цього закону є цинічним наступом великих містобудівних компаній на права та законні інтереси мільйонів мешканців міст нашої країни. Цим законом у громадян відбирають право навіть висловлювати свою думку щодо майбутніх забудов. Ми сподіваємось, що Президент України накладе повторне вето на закон, а не підтримуватиме жадібність забудовників», - коментує акцію голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко.

 

Довідка:

Верховна Рада України ухвалила у новій редакції Закон "Про регулювання містобудівної діяльності" з урахуванням пропозицій Президента України. Цей Закон був розроблений урядом з ініціативи Сергія Тігіпка та Української будівельної асоціації. Він скасовує громадські слухання проектів будівництв, археологічну та екологічну експертизу забудов, та дозволяє забудовникам без спеціального дозволу зрізати дерева. При цьому закон не передбачає відповідальності забудовників за порушення правил.

Після чисельних протестів президент ветував закон, але запропонував парламенту повторно ухвалити його, лише дозволивши людям обговорювати детальні плани територій, які мають бути розроблені. Обговорення конкретних будівництв, а також дослідження екологів та археологів разом з відповідальністю забудовників в оновленому законі теж не прописані. При повторному ухваленні Закону не був врахований Висновок Головного науково-експертного управління  Верховної Ради України.

Крім того, Закон не передбачає проведення громадських слухань у тих випадках, коли у громадян відбиратимуть нерухомість, прикриваючись суспільними потребами. В таких випадках за новим Законом громадські слухання проводити не потрібно. Ст. 21 Закону звучать буквально так: «при вирішенні відповідно до Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній  власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної  необхідності земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на  них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться». За таких умов у мешканців цілих мікрорайонів (наприклад, в районах реконструкції) можуть відбирати власність навіть не запитуючи у громадян їх думки про це. Те саме стосується вилучення десятків гектарів приватних земель під новобудови.

Крім того стаття 17 Закону передбачає збереження в Генеральних планах частини документа недоступної для громадськості. Закон не визначає наскільки великою буде ця частина і яка в ній местиметься інформація. Насправді це призведе до повторення існуючої ситуації, коли прикриваючись необхідністю збереження державної таємниці корупціонери будуть приховувати від людей цілі генеральні плани.

Екологи, археологи та противники варварських забудов вважають, що їхні ідеї не почуті ані президентом, ані парламентом. Ми закликаємо всіх небайдужих приєднатись до акції та провести протестні заходи у своїх містах. Вимагайте від Віктора Януковича накладення вето на Закон «Про регулювання містобудівної діяльності».

Консультації з приводу Закону – Володимир Щербаченко 067 6409440;  консультації з питань проведенної акції – Ярослав Мінкін 0953495325.

Прес-служба Правозахисного центру «Поступ»

 

 

 

Текст звернення до Президента України

 

 

Президенту України
Януковичу Віктору Федоровичу

Щодо необхідності ветування Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"

Шановний Вікторе Федоровичу,

До вас звертаються представники громадських об’єднань та небайдужі до долі нашої країни громадяни. Звертаємось до Вас з приводу прийняття Верховною Радою України 13 січня 2011 року Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (реєстраційний № 7418). Цей закон викликав велике обурення громадськості через ігнорування прав громадян країни, порушення низки статей Конституції України та ратифікованих нашою державою міжнародних конвенцій. Незрозумілим є й те, що в пояснювальній записці до закону вказано, що він не потребує громадського обговорення, але це неможливо – закон в останній редакції значно звузив конституційні права громадян. 3 лютого Вами було накладено вето на цей Закон і повернено його на доопрацювання до Верховної Ради України. Однак в тих правках та доповненнях, що були внесені Верховною Радою на даний час, інтереси та конституційні права громадян України також майже не враховані.

Тому просимо вас повторно скористуватися правом вето та вносимо наступні пропозиції щодо редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності":

1) Громадські слухання

а) Громадські слухання є реалізацією конституційних прав громад, гарантованих ст. 140 Конституції України, також вони передбачаються ратифікованою Україною Конвенцією про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуською конвенцією), тому вони повинні проводитися на всіх стадіях узгодження містобудування, а саме:

- Генеральної схеми планування України,

- Схем планування областей та районів,

- Генеральних схем планування населених пунктів, зонінгу та детального планування території,

- змін до Генеральної схеми планування населених пунктів,

- окремих об’єктів будівництва та їх сумарного впливу при проектах комплексної забудови,

- змін цільового призначення земельних ділянок.

б) Інформація щодо проведення громадських слухань повинна оприлюднюватися в заздалегідь затверджених місцевими радами засобах масової інформації.

в) Громадські слухання повинні мати погоджувальний характер та проводитися до затвердження проекту. Громадські слухання можуть бути підставою для непогодження проекту. Тому пропонуємо внести до тексту Закону наступні зміни:

До статті 14 внести наступну частину:

"- повідомляють через заздалегідь затверджені місцевими радами засоби масової інформації про початок розроблення схем планування території областей та районів, та визначають порядок і строк подання пропозицій до них фізичними та юридичними особами, час, місце та строк проведення громадських слухань;"

До статті 17 внести наступне:

Пункту 4 частини 7: "Повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк подання пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;"

Замінити на:

"Повідомляють через заздалегідь затвердженні місцевими радами засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк подання пропозицій до нього фізичними та юридичними особами, час, місце та строк проведення громадських слухань".

До частини 9 додати наступні слова: "Повідомляють через заздалегідь затвердженні місцевими радами засоби масової інформації про початок розроблення змін генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк подання пропозицій до нього фізичними та юридичними особами, час, місце та строк проведення громадських слухань. Рішення, що було прийняте на громадських слуханнях, не може бути оскарженим, в разі якщо було прийнято негативний висновок, проект надходить на доопрацювання".

Частину 11 викласти в наступній редакції: "Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування та у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу, крім частини, що становить державну таємницю та належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до закону. Зазначена частина включається до складу генерального плану населеного пункту як окремий розділ.

Якщо генеральний план населеного пункту містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Графічні матеріали генерального плану населеного пункту окрім тих, що становлять інформацію з обмеженим доступом, розробляються в формах, доступних для громадськості. Дозволяється вільне копіювання в некомерційних цілях таких графічних матеріалів генеральних планів населеного пункту, включаючи матеріали, які належать до Державного картографічно-геодезичного фонду.

Генеральний план населеного пункту виготовляється у формі, зручній для масового ознайомлення громадян і поширення.

Орган місцевого самоврядування забезпечує загальну доступність матеріалів генерального плану населеного пункту в строк, що не перевищує термін, відведений для публікації офіційних рішень органів місцевого самоврядування.

Відповідальність за забезпечення загальної доступності генерального плану населеного пункту несуть посадові особи місцевого самоврядування".

До статті 18 додати наступну частину: "Повідомляють через заздалегідь затвердженні місцевими радами засоби масової інформації про початок розроблення зонінгу населеного пункту та визначають порядок і строк подання пропозицій до нього фізичними та юридичними особами, а також час, місце та строк проведення громадських слухань. Рішення, що було прийняте на громадських слуханнях, не може бути оскарженим, в разі, якщо було прийнято негативний висновок, проект надходить на доопрацювання".

До статті 19 додати наступну частину: "Повідомляють через заздалегідь затвердженні місцевими радами засоби масової інформації про початок розроблення детального плану населеного пункту та визначають порядок і строк подання пропозицій до нього фізичними та юридичними особами, а також час, місце та строк проведення громадських слухань. Рішення, що було прийняте на громадських слуханнях, не може бути оскарженим, в разі, якщо було прийнято негативний висновок, проект надходить на доопрацювання".

До статті 21 внести наступні зміни:

Частину 1:

"Громадському обговоренню підлягають розроблені та погоджені генеральні плани населених пунктів.

Організація та проведення громадського обговорення належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад."

Замінити на:

"Громадському обговоренню підлягають розроблені Генеральні плани до їх погодження. Рішення, що було прийняте на громадських слуханнях, не може бути оскарженим, в разі, якщо був прийнятий негативний висновок, проект надходить на доопрацювання."

Частину 2 виключити.

В статті 24 частину 4 доповнити: "Після розробки проекту щодо зміни зонінгу та детального плану території призначається час та місце громадського обговорення. Рішення, що було прийняте на громадських слуханнях, не може бути оскарженим, в разі якщо було прийнято негативний висновок, проект надходить на доопрацювання".

До статті 26 додати:

До частини 5: "Повідомляють через заздалегідь затвердженні місцевими радами засоби масової інформації про початок розроблення проекту забудови та визначають порядок і строк подання пропозицій до нього фізичними та юридичними особами, а також, час, місце та строк проведення громадських слухань.

Рішення, що було прийняте на громадських слуханнях, не може бути оскарженим, в разі якщо було прийнято негативний висновок, проект надходить на доопрацювання.

Фінансування проведення громадського обговорення здійснюється за кошт замовника проекту".

2) Розпорядження земельними ділянками.

Відповідно до ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Отже, розпорядження земельними ділянкам в населених пунктах, зокрема, розподіл, визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель в оренду, знаходиться у їх виключній компетенції; та не може бути делеговано жодним установам.

Тому пропонуємо внести до тексту Закону наступні правки:

В статті 24 частину 7: "Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування для містобудівних потреб здійснюється на підставі рішень виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або відповідного місцевого органу виконавчої влади.

Зазначені органи приймають рішення на підставі затвердженої в установленому порядку містобудівної документації".

Замінити на: "Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування для містобудівних потреб здійснюється виключно на підставі рішень сільської, селищної, міської ради.

Зазначені органи приймають рішення на підставі затвердженої в установленому порядку містобудівної документації".

3) Екологічна експертиза в сфері містобудівної діяльності. Екологічна експертиза має особливо велике значення, тому що вона реалізує право громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля, затверджене ст. 50 Конституції України, та сприяє раціональному використанню земель. Без експертної оцінки вона неможлива.

а) екологічна експертиза є обов’язковою, та має проводитися на всіх рівнях містобудівної діяльності:

- Генеральної схеми планування України,

- Генеральних схем планування населених пунктів, зонінгу та детального планування території,

- окремих об’єктів будівництва та їх сумарного впливу при комплексній забудові,

- зміни цільового призначення земельних ділянок.

б) Висновки та приписи державної екологічної експертизи є обов’язковими до виконання та можуть бути підставою неузгодження проекту.

в) екологічна експертиза повинна проводитися виключно уповноваженими органами державної влади.

в) Результати та висновки екологічних експертиз повинні оприлюднюватися в заздалегідь затверджених місцевими радами засобах масової інформації.

Тому пропонуємо внести до тексту Закону наступні правки:

В статті 17 частину 12 виключити.

До статті 31 внести наступні зміни:

частину 4. "Обов’язковій експертизі підлягають проекти

будівництва об’єктів містобудування:

що належать до ІV і V категорії складності, — щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності;

що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, — в частині міцності, надійності та довговічності;

що споруджуються із залученням бюджетних коштів, — щодо кошторисної частини проектної документації.

За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у цій частині."

Замінити на: "Обов’язковій експертизі щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності підлягають всі проекти будівництва об’єктів містобудування. Екологічна експертиза обов’язкова для всіх об’єктів будівництва.

Окремо об’єкти:

що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, — в частині міцності, надійності та довговічності;

що споруджуються із залученням бюджетних коштів, — щодо кошторисної частини проектної документації.

За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у цій частині".

Пункт 5 виключити.

4) Зелені насадження в населених пунктах

Зелені насадження в населених пунктах є невід’ємною частиною благоустрою міста та несуть захисну, рекреаційну та декоративну функції. Стан навколишнього середовища в містах безпосередньо залежить від кількості зелених насаджень.

а) Зменшення кількості зелених насаджень в результаті містобудівної діяльності неприпустимо.

б) В разі, якщо земельна ділянка, видана для містобудівних потреб, має зелені насадження, то новий власник чи орендар повинен сплатити повну оціночну вартість згідно затверджених на законодавчому рівні такс.

в) Сплачені за знос зелених насаджень кошти повинні бути направлені на компенсацію та збільшення кількості зелених насаджень в населених пунктах.

Тому пропонуємо внести до тексту Закону наступні правки:

 Додати до розділу 3: "До детальних планів території додаються дані детальної таксації зелених насаджень. Планування території для містобудівних потреб обов’язково враховує необхідність збереження та збільшення кількості зелених насаджень, враховуючи паркові та захисні смуги насаджень".

До статті 30 додати: "В разі розташування на проектній території зелених насаджень замовник сплачує відновлювальну вартість зелених насаджень. Якщо для даного населеного пункту не розробленні загальні детальні плани, проводиться детальна (подеревна) таксація зелених насаджень.

Сплата відновлювальної вартості зелених насаджень відбувається згідно із діючими тарифами, кошти від цих виплат надходять до місцевих бюджетів для компенсації та збільшення кількості зелених насаджень в населених пунктах".

На нашу думку, ці пропозиції та зауваження є необхідною частиною нового закону, та наблизять його до європейських норм. Також ці зауваження враховують конституційні права громадян України, тому ми сподіваємось, що вони будуть враховані в повному обсязі.

Відповідь на це звернення просимо надати згідно із вимогами діючого законодавства.

 

 Поділитися