пошук  
версія для друку
24.03.2011
джерело: www.unian.net

Факти насильства в міліції розслідує сама міліція

   

24.03.2011 00:45 Правозахисники закликають створити незалежний орган з розслідування фактів насильства стосовно затриманих в органах міліції.

Про це вони повідомили на прес-конференції в УНІАН.

Координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко навів дані, згідно з якими за минулий рік у закладах МВС України померло більше 50 українців, у 2009 році смертельних випадків у міліції було 23.

За даними соціологічних досліджень, жертвами насильства у міліції в 2009 році стали 604 тисячі осіб, а в 2010 році – 780–790 тисяч українців.

А. Діденко зауважив, що смерть під вартою або у міліції є надзвичайно серйозною і невідновлювальною подією, за яку несе відповідальність держава і має відповідний обов’язок ретельно, ефективно й невідкладно розслідувати усі випадки смертей. Таке зобов’язання передбачене ст. 2 Європейської конвенції захисту прав людини та основоположних свобод.

«Але виявляється, що Українська держава не в змозі ефективно розслідувати такі випадки через те, що просто немає ефективного механізму розслідування», – сказав А. Діденко. Він додав, що про це свідчить низка рішень Європейського Суду з прав людини проти Держави Україна, у яких констатується порушення державою статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, тобто Європейський суд визнає, що до заявників застосовувались катування і був відсутній ефективний механізм розслідування цих фактів.

Правозахисники зазначають, що якщо уважно передивитися механізм реагування на випадки смертей і фактів насильства в установах та органах міліції, то можна побачити, що ключову роль відіграє у цьому прокуратура разом із вищим керівництвом МВС. Так, прокурор або посадова особа у керівництві міліції при отриманні відповідної інформації доручають Інспекції з особового складу Департаменту кадрового забезпечення МВС України або Службі внутрішньої безпеки ДУБОЗ МВС України провести перевірку даного факту.

«Тобто розслідування здійснюють працівники міліції, тому у більшості випадків факти порушень прав людини в міліції не знаходять свого підтвердження, а прокуратура відповідно до цих висновків відмовляє у порушенні кримінальної справи. А якщо розслідування проводить слідчий прокуратури і саме дії прокуратури оскаржуються потерпілим від незаконного насильства, то знов таки розслідування по цих справах проводить прокуратура, тобто той інститут, дії якого оскаржуються», – пояснив А. Діденко.

Він додав, що «у підсумку ми отримуємо технологію, коли розслідування фактів смертей у міліції розглядає сама міліція, а факти порушень прав людини під час слідства, яке проводить слідчий прокуратури, розслідується самою прокуратурою».

Такий порядок, за його словами, суперечить вимогам міжнародних документів, які були ратифіковані Україною і де чітко прописано, що злочини, які скоїли посадові особи поліції, має розслідувати незалежний орган.

Як сказав А. Діденко, у юридичних колах вже давно точаться дискусії про створення Незалежного бюро розслідувань, яке не буде підпорядковане прокуратурі або МВС і буде здатним неупереджено проводити розслідування й ефективно реагувати на факти насильства.

Другим елементом запобігання цим фактам він назвав створення національних превентивних механізмів після ратифікації Україною Факультативного протоколу ООН проти катувань в 2006 році і зобов’язання створити на території України протягом року одного або декількох національних превентивних механізмів.

Україна вже майже п’ять років ігнорує виконання цих зобов’язань, що призводить до побиття майже кожного третього затриманого в міліції, заявив правозахисник.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори